"Нас вважають зрадниками?" Розповідь сестри полоненого моряка

У родичів полонених українських моряків є лише одна можливість побачити своїх близьких — під час суду.

Відео дня

У січні мама 24-річного Влада Костишина побувала на засіданні. Як розповіла OBOZREVATEL сестра моряка Олена, жінці вдалося переказати хлопцям, що їх тут чекають, пам'ятають і вважають героями. Найближчим часом родичі також збираються побувати на судовому засіданні.

Переконують, що їх на Батьківщині забули

24-річний Влад Костишин був ще курсантом, коли потрапив у полон. За словами його сестри, Влад проходив практику на "Нікополі", коли російські військові атакували катер.

"Уже в лютому брат мав випуститися з училища і стати командиром "Нікополя", тому він і практику там проходив. А у грудні минулого року йому виповнилося 24 роки, він їх зустрів там, у російському СІЗО", — розповідає дівчина.

Їхній мамі разом з іншими родичами моряків вдалося в січні потрапити на суд. Хлопці тоді вперше дізналися правду про те, що відбувається в Україні і як до них ставляться.

"Їм там взагалі нічого не говорили. Вони навіть не знали, що буде суд. Просто прийшли, сказали встати і йти. Звісно, коли він побачив маму в суді, то відразу почав усміхатися. Мама запитала його, як він почувається. Він відповів, що все нормально. І відразу запитав "Мамо, що там в Україні? Вони нас пам'ятають, нас вважають зрадниками?" — розповідає Олена.

Читайте: "До сліз!" Вакарчук розчулив потужною промовою про полонених моряків

За словами дівчини, морякам у російській в'язниці постійно переконували, що на Батьківщині їх забули, вони нікому не потрібні, їх вважають зрадниками і навіть зарплату їм не виплачують.

"Але це брехня. Владу платили стипендію весь цей час, потім почали платити зарплату, а ще держава всім виплатила компенсацію. Мама йому розповіла, що ніхто вас не забув, вас пам'ятають, вважають героями, проводять виставки. Він відразу повеселішав, став емоційним таким, дух піднявся", — каже Олена.

Конвоїр вдарив маму по руці

Коли Влада вели до зали, мама простягнула йому руку, але конвоїр вдарив її по руці. За словами Олени, наглядачі намагаються затуляти хлопців своїми спинами, щоб рідні не могли їх бачити.

"Але бувають серед них і не такі жорстокі, було відео, на якому одній з мам вдалося обійняти свого сина. І ще, з боку російських журналістів буває багато провокацій. Там наших рідних підтримують тільки волонтери та адвокати. Волонтери на чолі з Вікторією Івлєвой збирають для хлопців продукти, одяг, листи передають", — пояснила сестра моряка.

За весь час сім'я Влада отримала від нього всього два листи. Хоча пише він набагато більше, але через цензуру послання доходять дуже довго.

"Ми в кінці грудня отримали листа, який він написав ще в перші дні полону. І в кінці лютого за допомогою волонтерів ми отримали ще один лист. Він теж від нас отримав пару листів. Хоча ми пишемо і відсилаємо їх щотижня. Посилаємо на пошті в одному конверті листа від мене, мами, бабусі, сусідів і його друзів. У своєму листі Влад просив пробачення за те, що все так вийшло. Казав, що вони не очікували цього, і все це треба прийняти і просто пережити. Писав, що все сталося як у "5 елементі", — каже Олена.