Найпотужніші лінкори Другої світової: "сталеві монстри", що наводили жах на супротивника

Розвиток лінійних кораблів досяг свого апогею в роки Другої світової війни, коли було створено найпотужніші і найвеличніші в історії судна. "Сталеві монстри" були дуже ефективними проти груп бойових кораблів противника: навіть перебуваючи в чисельній меншості, вони наводили жах на конвої з вантажних суден. Однак були беззахисні перед авіацією, яка кількома бомбами і торпедами могла пустити багатотонного гіганта на дно.

Відео дня

Німеччина і Японія вважали за краще не ризикувати лінкорами, не допускаючи їх до основних морських боїв, і використовували лише в критичні моменти, причому дуже неефективно. США, в свою чергу, використовували лінійні кораблі для висадки десантів в Тихому океані і прикриття авіаносних груп. Про п'ять найпотужніших лінкорів часів Другої світової розповідає OBOZREVATEL.

1. Лінійні кораблі типу "Ямато"

Лінкор "Ямато" був гордістю імператорського флоту Японії. 247 метрів в довжину, 47,5 тонни вагою, він мав на борту три вежі з дев'ятьма гарматами 460 міліметровими головного калібру.

Судно було спущено на воду 1939 роre, але було готове вийти в бій лише в 1942 році. За всю Другу світову війну "Ямато" брав участь тільки в трьох справжніх боях, і лише в одному з них зміг вести вогонь по ворожих судах з гармат головного калібру.

Лінкор було потоплено 7 квітня 1945 року авіацією противника, потраплянням 13 торпед і 13 бомб. На сьогоднішній день, лінкори класу "Ямато" вважаються найбільшими і найпотужнішими у світі.

2. Лінійні кораблі типу "Айова"

Лінкори типу "Айова" було побудовано в 1940-43 роках на замовлення ВМС США. Всього було чотири судна: "Айова", "Нью-Джерсі", "Міссурі" та "Вісконсін".

Зокрема, лінкор "Вісконсін" водотоннажністю 55.71 тонни має довжину 270 метрів, на його борту – три вежі з дев'ятьма 406 міліметровими гарматами головного калібру. Його було прийнято на озброєння в 1944 році. Під час Другої світової судно використовувалося для ескорту авіаносних груп, підтримки десантних операцій та обстрілу берегових укріплень японців.

За час своєї служби, з 1943 по 1992 рік, лінкори класу "Айова" брали участь у чотирьох війнах: Другої світової, корейської, в'єтнамської та іракської. На початку 1990-х, через скорочення військових витрат, їх було виведено в резерв. "Вісконсін" залишався в резерві ВМС США до 2006 року, ставши останнім лінкором, що стояв у резерві військово-морських сил США.

3. Лінійні кораблі типу "Бісмарк"

Лінкори типу "Бісмарк", які Німеччина почала будувати до Другої світової війни, мали повну водотоннажність близько 50 тисяч тонн, довжину 250 метрів і ширину 36 метрів, перевершуючи в розмірах свої європейські аналоги.

"Бісмарк" ніс вісім гармат у чотирьох двогарматних вежах, по дві на носі і кормі. На відміну від своїх конкурентів, німці зробили ставку на точність стрільби на шкоду потужності і вазі снаряда (800 кг).

Після втрати лінкора "Бісмарка" у Другій світовій Німеччина вважала за краще не використовувати лінкори в морських боях. Ще один лінкор класу "Бісмарк", "Тірпіц", який майже всю війну простояв на базі в Норвегії, було потоплено трьома авіаційними бомбами 14 листопада 1944 року під час нальоту британських бомбардувальників.

Лінкор "Тірпіц" в норвезькому Альтен-фіорді

4. Лінійні кораблі типу "Рішельє"

Лінкор "Рішельє" має вагу 47,5 тонни і довжину 247 метрів, 8 гармат головного калібру калібром 380 міліметрів, розміщених в двох баштах.

Ці судна Франція створила для протидії флоту Італії в Середземному морі. "Рішельє" практично не брав участі у Другій світовій війні, а в післявоєнний період був задіяний у війні в Індокитаї, прикриваючи морські конвої та підтримуючи вогнем війська Франції в десантних операціях. "Рішельє" було виведено зі складу флоту і списано 1967 року.

5. Лінкори типу "Літторіо"

Всього було побудовано три судна класу "Літторіо": "Літторіо", "Вітторіо Венето" та "Рома". Водотоннажність "Літторіо" та "Вітторіо Венето" становила близько 45 тисяч тонн при довжині близько 240 метрів.

Озброєння головного калібру представляли дев'ять потужних 15-дюймових (381 мм) гармат у трьох трьогарматних вежах. Італійські гармати виявилися рекордсменами серед 15-дюймових гармат у Європі за потужністю снаряду та дульной енергії, поступаючись за бронепробивністю лише більш великокаліберним гарматам "Айови" та "Ямато". Вага бронебійного снаряда сягала 885 кг при високій початковій швидкості в 870 м/с. Однак заради цього довелося пожертвувати щільністю й точністю стрільби, яка вважається головним недоліком цього типу лінкорів.