УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Епідеміолог: на Україну чекає колапс із COVID-19, лікарі не залізні

  • «У нашій країні, на жаль, досі не проводиться робота з контактними особами»

  • «Незважаючи на те, що Київ уже в "помаранчевій" зоні, в будь-яку годину пік щоранку і щовечора ми бачимо переповнені маршрутки»

  • «Медики не будуть працювати за мізерні зарплати, ризикуючи своїм життям і здоров'ям своїх родичів»

Епідеміолог: на Україну чекає колапс із COVID-19, лікарі не залізні

Україні загрожує колапс через коронавірус. У країні, як і раніше, не працюють із контактними особами, люди продовжують ризикувати в переповненому громадському транспорті. Дитсадки, школи, лікарні не оснащені найголовнішим засобом для профілактики інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом, – вентиляцією.

Відео дня

Через колосальне навантаження й ризик заразитися самому й заразити своїх близьких лікарі масово звільняються з лікарень. Заяви про швидку появу вакцини від коронавірусу – політичні. Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV розповів лікар-епідеміолог Андрій Александрін.

На вашу думку, чи очікує на Україну колапс просто тому, що буде як в Італії, – нестача місць для хворих на коронавірус?

– На жаль, думаю, що так. Тим паче, що на сьогоднішній день ми бачимо подібну картину в низці міст. Поки не можу сказати, що йде масовий наплив хворих до лікувальних закладів, але ті лікарні, які виділені під надання медичної допомоги важким пацієнтам із COVID-19, у деяких містах уже заповнені.

Тому, якщо центральна і регіональна влада будуть діяти спільно, якщо організаційно в них вийде правильно вибудувати роботу як першої хвилі лікувальних установ, так і другої, колапсу вдасться уникнути.

Тут дуже важливо дотримуватися рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я – якщо в одному лікувальному закладі починають надавати допомогу хворим із COVID-19, він повинен бути повністю перепрофільований під прийом винятково пацієнтів із COVID-19.

Не надавати медичну допомогу іншим нозологіям для того, щоб не було внутрішньолікарняного поширення коронавірусу, як ми це бачили до сьогоднішнього дня в Україні.

Але ж ми переймали досвід Італії. 20 українських медиків було відправлено туди, вони допомагали. Ви бачите, що з цього роблять висновки?

– По-перше, досвід Італії не потрібно переймати, він є не найпоказовішим і не найуспішнішим у світі. По-друге, відмінності в тому, що в Італії запровадили жорсткі заходи інфекційного контролю в лікувальних установах. І в Італії, коли запроваджували карантин, і на сьогодні дуже серйозно організована робота з контактними особами. У нашій країні, на жаль, досі з контактними особами робота не проводиться.

Тому кількість нових виявлених випадків нам ні про що не говорить. Нам потрібно мати більше інформації про те, скільки в нас ліжок на сьогоднішній день призначено під прийом важких хворих COVID-19 і який відсоток із них зайнятий. Нас також цікавить, який відсоток усіх контактних було відпрацьовано і які заходи з ними вжито.

Нам давно час переходити від кількісних показників до якісних. Потрібно вибудовувати правильну комунікаційну модель щодо населення, а також створювати реальні ефективні інструменти з інфекційної безпеки для населення.

Тому що, як ми бачимо, навіть на прикладі Києва – незважаючи на те що він уже в "помаранчевій" зоні, будь-якої години пік щоранку і щовечора переповнені маршрутки з зачиненими вікнами. Ми бачимо, що люди, на жаль, змушені користуватися громадським транспортом, який є місцем величезного ризику інфікування та поширення вірусу.

На жаль, досі в нас не створено умов для того, щоб ці вимоги могли бути реально виконані.

Я хочу акцентувати й на тому, що COVID-19, як і туберкульоз, як і ВІЛ та інші інфекційні захворювання, не є суто медичною проблемою. Він є соціальною проблемою. Тому відповідальність повинен нести не тільки міністр охорони здоров'я, а й Офіс президента, тому що вони розпоряджалися фондом із COVID-19, і прем'єр-міністр України та інші керівники центральних органів виконавчої влади, які повинні бути задіяні в організації профілактичних заходів для населення.

Дитсадки, школи, лікарні не оснащені найголовнішим засобом для профілактики інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом, – вентиляцією

Повертаючись до того, що ви сказали: нам важливо знати кількість ліжок. У нас 28,5 тисячі ліжок розгорнуто в лікарнях. Чи достатньо цього для України?

– У нас фігурують тільки кількісні показники. Що таке 28 тисяч? А вони пристосовані для прийому важких пацієнтів? А в нас на ці 28 тисяч ліжок є медичний персонал, який повністю забезпечений засобами індивідуального захисту? У нас на 28 тисяч ліжок проведено кисень у палати? У нас на 28 тисяч ліжок є оксигінатори і апарати ШВЛ? У нас на 28 тисяч ліжок є анестезіологи, які можуть працювати з цим обладнанням?

Що ми бачимо за останні пів року практично по всіх регіонах? Лікарі не залізні, це люди, у них теж є свої фізичні можливості. І через той темп, у якому вони працюють, на сьогоднішній день ми бачимо величезний відтік. Люди просто звільняються. Тому що жодна розсудлива людина не буде працювати за мізерні зарплати, ризикуючи своїм життям, ризикуючи здоров'ям своїх родичів.

Завдяки COVID-19 розкрилися величезні системні проблеми не лише в організації нашої системи охорони здоров'я, а й у життєдіяльності держави.

Нам потрібно не гнатися за якимись п'ятирічками або трирічками, що нагадує Радянський Союз. Нам потрібно говорити про якість. Якщо лікувальний заклад заявляє, наприклад, про готовність 100 або 200 ліжок, то я думаю, це відповідальність тієї місцевої влади, яка зокрема й іде на місцеві вибори. Це є індикатором готовності до надання медичної допомоги на сьогоднішній день.

Якщо лікувальні установи в населених пунктах не готові, значить, не голосуйте за всіх тих товаришів, тому що як обманювали, так обманювати й будуть.

На сьогоднішній день як медики, так і педагоги з багатьох причин поставлені в такі межі, що всю відповідальність звалили на них. До того ж фінансування або інструментів із організації інфекційної безпеки в них поки немає.

Повернімося до теми Одеси. Як думаєте, наскільки довго там може тривати проблема з суто медичного погляду? Можливо, є криві прогнозування кількості інфікувань?

– Я не дуже вірю, що на відкритому повітрі є величезні ризики інфікування COVID-19. Я б відніс їх до мінімальних. Усе-таки COVID-19 як повітряно-крапельна інфекція становить величезну небезпеку в замкнутих приміщеннях.

Якщо повернутися до замкнутих приміщень, то це насамперед наші соціально значущі об'єкти – дитячі садки, школи, лікувальні установи. Ніде в них немає елементарної, якісної, ефективної, припливно-витяжної механічної вентиляції.

Доти, доки ми не навчимося стежити за кратністю повітрообміну, за температурним режимом, за вологістю повітря в закритих приміщеннях, всі ці виділення мільярдів гривень, незрозумілі закупівлі засобів індивідуального захисту будуть просто йти в нікуди.

Тому хочу сказати, що системно держава на профілактику інфекційних захворювань, які передаються повітряно-крапельним шляхом, ніяк не вплинула.

З боку міністра освіти і головного санітарного лікаря України був повний провал під час підготовки до навчального сезону. Країна не готова.

Заяви про швидку появу вакцини від коронавірусу – політичні

Президент США Дональд Трамп повідомив, що вакцина від коронавірусу буде готова через 2-3 тижні. Він дає нам всім надію на те, що, можливо, ближче до нового року вакцина з'явиться і в Україні?

– Я не є оптимістом із приводу швидкого створення вакцини. До COVID-19 людство вже двічі стикалося з коронавірусними інфекціями. У 2002 році – SARS 1, у 2006-2007 роках SMERS. Минуло 18 років, витрачено мільярди доларів, але вакцини від них досі не зроблені.

Тому я вважаю, що це винятково політичні заяви. На сьогоднішній день кожна вакцина обов'язково повинна пройти три цикли перед тим, як вона буде видана на ринок.

Наскільки я знаю, жодна вакцина ще не закінчила другого циклу. Вона повинна показати не тільки свою ефективність, але й безпеку.

Доти, доки вакцина не буде протестована на ефективність і безпеку, все це буде залишатися тільки політичними заявами.