Блог | "Мовчання жертв – сором свідків – страх катів": "чорна діра", яку лишає по собі геноцид

"Мовчання жертв – сором свідків – страх катів".

(Це не моя формула, я її вичитала в одному італійському мемуарі про Другу світову й Голокост і вважаю бездоганною – вона вичерпно описує ту психологічну "чорну діру", що лишає по собі суспільству геноцид).

Цілковитого мовчання від жертв Голодомору нашим катам ніколи не вдалося досягти (моя, наприклад, мама почала мені розказувати "про 33-й рік" ще з пуп’янка, я зросла з цим "таємним знанням", хоча попервах уявити собі щось подібне було дуже складно). А от із соромом свідків і, особливо, страхом катів ВСЕРЕДИНІ українського суспільства ми ще навіть не починали працювати.

І тамті засипають нас на 90-ліття Голодомору шахедами, як раніше засипали брехнею про "українці самі собі зробили голод", – зокрема і на те, щоб ми ніколи не зробили такої роботи.

Але ми її зробимо.

116 років цьому фото вже. Я не забуду, мам.