Морози до -30 і замети: чому синоптики "дурять" українців

Професійні метеорологи попереджають – довгострокові прогнози погоди не є точними, а іноді й узагалі помилкові. Надійними вважаються лише ті, які розробляються на 1-3 дні. Однак навіть у цьому випадку можуть бути незначні похибки. Що вже говорити, коли обіцяють найхолоднішу зиму чи найбільш пекельне літо за останні сто років.

Чому не варто вірити довгостроковим прогнозам і перевіряти навіть короткострокові – читайте на OBOZREVATEL.

Читайте: Вперше за 139 років: погода в Києві побила температурний рекорд

Нездійснені жахачки

Ще у вересні українські ЗМІ поширили інформацію від невідомих синоптиків про те, що зима 2018-2019 рр. стане найхолоднішою за останні сто років. Україну, як і інші європейські країни, взимку нібито повинні накрити антициклони, які змінюватимуться буранами і арктичними морозами.

Таку погоду прогнозували вже на листопад 2018 року. Синоптики попереджали, що це відбудеться через настання періоду зниження сонячної активності й зміни напрямку потоків повітряних мас.

Водночас першими про важку зими заговорили британські кліматологи. Вони виявили підвищення температури в Атлантиці на частки градуса і розрахували відхилення океанських течій із напрямками повітряних потоків.

Читайте: Клімат різко змінився: Землі в 2019 році напророкували екстремальну погоду

Відповідно до їхніх прогнозів, зниження загальної сонячної активності загрожує Європі 25-30-градусними морозами, іноді й до мінус 35-40. Зазначається, що сильні морози в Україні дістануться умовної лінії Одеса – Дніпро – Харків.

До страшних прогнозів приєднався і народний синоптик Василь Горбань, який ще на початку зими спрогнозував сильні морози у лютому 2019 року. Його прогноз не змінювався аж до вказаної дати.

"Перші числа лютого будуть морозними – до -13 градусів, 4-5 лютого морози трохи ослабнуть, а з 5 числа вже потрібно готувати валянки й шубу, температура почне різко знижуватися, 8 лютого дійде до -20... - 25 градусів, а вночі і до 30 градусів морозу в північних областях. Така температура збережеться до 12 лютого", – заявляв синоптик.

Читайте: Точка неповернення: названа дата різкої зміни клімату на Землі

Крім того, Горбань також спрогнозував сильні снігопади на весь місяць.

Обіцяли сильний сніг, а лив дощ

Як виявилося, короткострокові прогнози також потребують уточнення. Цього разу помилилися синоптики українського Гідрометцентру. Не так давно, 11 лютого, на сайті КМДА з'явилося попередження про те, що вдень 12 лютого в Києві очікуються значні опади, переважно у вигляді мокрого снігу, а також налипання мокрого снігу.

Приріст снігового покриву, за прогнозом синоптиків, становитиме 7-10 см.

Міськрада одразу ж привела у готовність снігоприбиральну техніку, порадила водіям не їздити на приватному авто в цей день, щоб не викликати заторів. Кияни також були готові до снігопадів, однак на наступний день замість снігу в столиці увесь день ішов дощ.

Читайте: Весна поки програла: синоптики попередили про різке похолодання в Україні

Але не треба поспішати звинувачувати синоптиків у всіх гріхах, адже є суттєві фактори, які впливають на точність прогнозів.

Що каже наука

Синоптики попереджають, що прогнози взагалі не можуть збуватися на 100%, однак метеорологія як наука дуже прогресує, і деякі показники підтверджуються на багато відсотків краще, ніж це було навіть 20 років тому.

"Наприклад, прогноз тиску має зараз найбільший відсоток справджуваності, і найбільшим досягненням за останні роки є те, що зараз прогноз на 5 діб збувається так само, як 20 років тому на три доби. Температура повітря також підтверджується значно краще, вона досягає 90% у цілому. Що стосується опадів, то саме вони є тим явищем, яке виправдовується найменше – до 75-80%", – розповіла в коментарі OBOZREVATEL завідуюча відділом прикладної метеорології і кліматології УкрГМІ Віра Балабух.

Читайте: Вдарять морози зі снігом: з'ясувалося, коли в Україні різко погіршиться погода

У випадку з помилкою синоптиків Укргідрометцентру експерт пояснює, що наявність опадів спрогнозували правильно, а ось їхню фазу надзвичайно важко передбачити.

"Для цього потрібно правильно спрогнозувати температуру на тій висоті, де відбувається формування хмар. Зараз в Україні діють лише 7 аерологічних станцій, із них за повною програмою спостережень працює тільки аерологічна станція в Києві. В Одесі, Харкові та Львові запускають один радіозонд уночі, а в Кривому Розі тільки раз у день. У Чернівцях і Шепетівці спостереження ведуться через день", – каже вона, пояснюючи, що цих даних не вистачає для точних прогнозів.

Балабух зазначає, що для отримання точніших прогнозів в Україні потрібно вдосконалювати систему моніторингу, збільшувати кількість таких приземних метеорологічних спостережень і збільшувати аерологічну систему спостережень.

Читайте: Йде похолодання: синоптик заявила про погіршення погоди в Україні

У кваліфікацію народних синоптиків Балабух не вірить. За її словами, синоптики – це люди, котрі володіють певними знаннями в цій області, методології складання прогнозів. Вони повинні мати відповідну інформацію, щоб розробити цей прогноз, і тільки потім надавати його громадськості.

"Якщо говорити про довгострокові прогнози, то методологія, яка зараз існує, дозволяє передбачити лише аномалію середньої температури повітря і кількості опадів за місяць щодо якогось періоду. Переважно беруть період кліматичної норми 1961-1990 рр., або ж є вже більш сучасна кліматична норма – це 1981-2010 рр. Але всі ці прогнози – це, знову ж таки, аномалія середньої величини за місяць, буде вона вищою або нижчою порівняно з якимось періодом", – пояснює метеоролог.

Балабух запевняє, що в світі немає наукових методик, за якими можна було б точно спрогнозувати температуру і тип опадів на довгостроковий період.