Блог | Мир без мирного договору: прецедент, або Щодо ролі Москви в відомій ядерній атаці

Президент зазначив:

"Може статися так, що не буде фінального документа про закінчення війни" – 

акцентуючи на необхідності пришвидшення гарантій безпеки України, тобто надання їх, як каже й Макрон, вже одразу після припинення вогню [без зайвих додаткових очікувань].

Нагадаю: мирний договір між СРСР і Японією, як відомо, не підписано й досі, хоча Другу світову давно вважають такою, що закінчилася; ба більше: згідно з резолюцією Сената, яку чомусь не прийнято згадувати, США не визнають територіальних придбань СРСР (тобто зараз – Росії) за рахунок Японії порівняно з 7 грудня 1941 року (а це були Південний Сахалін і Курили), як, до речі, ніколи не визнавали й включення до нього майбутніх країн Балтії [, а щодо того, як все це корелює із славнозвісними Гельсинськими угодами 1975 року, є, як то кажуть, різні думки].

До слова – про те, як саме перемогли Японію, хоча для СРСР І КНР це була "їх" перемога (втім, для кожного різна), у зв’язку з чим китайці нікого з американців на своє святкування на честь її 80-річчя навіть не запросили.

Отже, хронологія: 

6 серпня 1945 року Сполучені Штати "задля врятування життя сотен тисяч американців і японців" наносять перший в світі ядерний удар – по Хіросімі;

8 серпня ввечері СРСР, "виконуючи рішення Ялтинської конференції", оголошує Японії війну;

9 серпня Сполучені Штати наносять другий у світі (й наразі останній) ядерний удар – по Нагасаки;

а 2 вересня Японія вже офіційно капітулює, хоча в СРСР і Китаї відзначання перемоги, за традицією, переносять на наступний день.

Тож Москва випадково згадала про домовленості в Ялті (що були досягнуті на конференціі, яка закінчилася – ще за участі президента Рузвельта, а не Трумена – 11 лютого, тобто ПІВРОКУ ТОМУ) чомусь саме "на післязавтра" після бомбардування Хіросіми, і вже потім людинолюбний Трумен, отримавши таким чином безумовне "схвалення справою" від союзника, дозволив собі вранці наступного дня бомбардування – для закріплення успіху – ще й Нагасаки, причому СРСР почав бойові дії вже в цей день, а не миттєво в день оголошення війни (незабаром знайшовши принагідно свідчення військових злочинів з боку японських окупаційних військ).

За оцінками експертів, загальна кількість загиблих внаслідок бомбардувань, включаючи смерті від викликаних хвороб, склала у Хіросімі приблизно 200 тисяч (із 245 тисяч мешканців на той день), а в Нагасаки – десь 140 тисяч (із 200 тисяч), загалом – близько 340 тисяч.