Блог | Мертвонароджені "республіки" ОРДЛО вбили майбутнє для своєї молоді
Вислів "країна 404" найулюбленіший на росії та в ОРДЛО, бо ж так вони кажуть про Україну, мовляв, що нас не існує.
Останній "історичний" виступ путіна, який вже став мемом, теж містив цей наратив. Десь з півгодини путін прилюдно блукав у сутінках свідомості, шокуючи навіть росіян, бо ж то "не було", то "рюріковічи ми", пише Олена Степова для "Інформаційного спротиву".
На Донбасі теж люблять це повторювати, підкреслювати, що "України ніколи не було", але якось знічуються, коли питаєш, чого ж ідуть у країну, якої ніколи не було, отримувати пенсію, з українським паспортом, яку апріорі їм ні де було заробити.
О, скільки крику чуєш, як наступиш на цю скрепу, й одразу знаходиться 101 "історичне" пояснення, як так, що вчора українець, який працював на українському підприємстві й отримує українську пенсію, прогрес, соцпільги, але при цьому стверджує, що такої країни, де б він усе це заробив, не існувало ніколи.
Особливо "країна 404" любить хизувати молодь, яка за час окупації зросла в ОРДЛО. Звісно, це через викладання та пропаганду, але, як правило, це ще тягнеться з самої родини, не тільки зі школи.
Інколи мені здається, що ось цим наративом вони не стільки мають на меті образити нас, як здебільшого запевнити себе, що зробили усе правильно. Бо якось увесь час це звучить, як самозаспокоєння.
30 вересня 2022 року ОРДЛО отримало новий наратив "путин нас присоединил к себе", "наконец-то республики в составе россии". Лікуванню не було меж.
Ну, що ж, ми тільки спостерігали за цим безумством. Хоча й дивувалися, бо ж люди утворювали собі який симулякр, вірили в нього, переконували себе, що ось воно, справжнє життя. Це реально дико було спостерігати, як люди заміщують реальність вигаданим світом й живуть у ньому, переконуючи себе у його справжності.
Колись з приводу цього, будуть написані дисертації по психології, бо все одно поки не зрозуміло, це дурість критичної більшості суспільства, чи все ж таки масова шизофренія на фоні масового психозу.
Але, що є, то є, й поки ОРДЛО в окупації, ми тільки спостерігачі. Бо, а це вже доведено особистим досвідом, скільки б ми їм не казали "гаряче" на вогонь дути вони не збираються. Бо не вірять, що він існує.
За 10 років в ОРДЛО реально повірили, що нас не існує, а вони реальна "країна" на мапі світу.
Створили якісь там інституції, документи, печатки й нумо волати, "народная республіка".
Спочатку волали, які вони незалежні від усіх, навіть був такий вислів "Никогда народ Донбасса не будет кормить Киев и Москву", а згодом заквоктали "всегда с россией". Я вже мовчу про те, що наратив, що "Донбасс это новороссия", з якого починали "республіки", забув й загув, бо втратив актуальність.
Ну, як втратив, як би росія не запевняла "нарід Донбасу", що вони "историческая Новороссия", там так й не перейнялися цією темою. Це яскравий приклад того, що історичні симулякри живуть не довго й лопаються мильною бульбашкою.
Але, ось кожен раз, коли я чую ось ці "історичні" виступи росіян чи мешканців ОРДЛО й за "рюріка", й за "русского князя владимира", й за "новороссию", в мене кожен раз виникає питання – а чи вчилися ці люди десь окрім горщика у дитячому садочку.
Вся російська пропаганда, політична чи соціальна, фінансова чи історична, вона ж абсолютно брехлива. Я весь час думала, чому це не бачать росіяни та донбасці. Відповідь проста: уся російська пропаганда спрямована не на те, що переманити на свою сторону, вона спрямована на тих, хто вже на стороні росії.
Російська пропаганда несе в собі те, що хочуть почути люди. Вона, в першу чергу спрямована на абсолютно інертних, бездіяльних, аморальних людей, які мають майже нульові знання в усіх сферах, а ось в другу, вона спрямована на тих, хто є носієм радянських наративів.
Спостерігаючи за розвитком подій на Донбасі у 2014-му, я зробила один висновок, пропаганда діє на тих людей, які прагнуть підкорення, тобто вони раді прийняти будь-яку позицію будь-якої сили. Якби на 2014- й рік Україна мала за собою НАТО та велику підтримку світу й відповіла росії "це ти країна 404, бо росії не має на жодній карті світу, бо ж є російська федерація, а взагалі, якщо йти до рюріковичей, то ви московія, або московський улус", то ці люди так само підтримали будь-яку версію більш сильного супротивника.
Усі ці роки росія створювала в ОРДЛО ілюзію реальності існування "республіки" й звісно ж, не тільки посилила пропаганду, а зробила її частиною життя людей з пелюшок до смерті.
"Документи республіки", "закони республіки", "номерні знаки республіки", "паспорта республіки", "історія республіки".
Люди почали вірити, що вони живуть в якійсь країні, де є право, закон, документи, печатки й усе офіційно.
Бо з цим заполонили усі шпаринки життя людей. Немає "документа" "республіки", немає людини.
Дитсадки з "государственным флагом республики", школи, ПТУ, ВНЗ, усі ланки життя людей в ОРДЛО сповнені відчуття, що "України більше немає, є тільки республіка та росія".
Люди масово отримують "паспорти", міняють усі документи, які мають українську реєстрацію, бланк та печатку на "республіканські".
Що ж, 10 років великий термін, то я розумію тих, хто опустив руки й отримав "документи", бо ж без них не отримаєш ні пенсії, ні лікування. Я вважаю зрадниками лише тих, хто отримав їх в перших рядах, бо ці люди з перших днів окупації були впевнені, що Україна не поверне собі свої території.
Наразі в ОРДЛО сформувалося та зросло покоління тих, хто не пам’ятає Україну, не знає про неї нічого, окрім російської пропаганди.
А ще, це покоління рік за роком закінчує школи "республіки", навчальні заклади "республіки", де усе, абсолютно усе, це симулякр, вигаданий світ, з вигаданою історією, вигаданими законами, вигаданими документами. Але усі ці молоді люди щиро вірять у те, що їх світ справжній.
По закінченню навчальних закладів ОРДЛО, молодь, "наївшись" життя у цьому гетто, у цій "вугільній швейцарії", де навіть вже й вугілля немає, поспішає виїхати з ОРДЛО, щоб працевлаштуватися та побудувати життя на росії.
Що ж, може це й гарно. Бо ж з окупованих земель виїдуть усі, хто нас ненавидить. Але річ не про це. А про те, що люди з ілюзією справжнього життя, справжньої освіти, справжніх документів, які усе життя прожили у симулякрі, потрапляючи у реальний світ, виявляються там чужими, інопланетянами, нікому не потрібними чужинцями й отримують ляпас за ляпасом навіть від тих, хто цей симулякр так старанно їм будував.
Це я про те, що випускники різних навчальних закладів з ОРДЛО не можуть влаштуватися по спеціальності не тільки на росії, а й навіть в Білорусі. Жоден документ "республіканського" навчального закладу не приймають у інших країнах, навіть проросійського впливу.
На росії приймають, але, працювати молодий спеціаліст може лише прибиральником. Й справа не тільки у тому. Що росія офіційно так й не ввела "республіки" у склад суб’єктів федерацій, а й у тому, що рівень "республіканської" освіти, це симулякри, "історія лугандону" та "закони лугандону".
Річ у тому, що захопившись будуванням "республіки", колаборанти та куратори кілька разів переглядали концепцію пропаганди, забувши виправити ці концепції у навчальному процесі.
Тому у голові молодих "республіканців" є "новоросія", "республіка" та "росія", які існують окремо й пересікаються лише десь на фронті.
В ОРДЛО за 10 років утворили "республіканську" концепцію, абсолютно забувши ввести в неї росію.
Тому знання юні "республіканці" отримують з "історії лнр", "законів лнр", хімії лнр", фізики лнр", які трошки не співпадають з російськими та світовими навчальними тенденціями. Тому усі "молоді спеціалісти" абсолютно безграмотні, абсолютно вирвані з життя й абсолютно не розуміють, як це "диплом" є, а з них сміються й пропонують мити підлогу.
Російські куратори були впевнені, що за цей час в ОРДЛО буде підготовано достатньо спеціалістів, які могли б працювати в інших регіонах росії, а ще, що головне, працювати в ОРДЛО після повної окупації й створювати й очолювати новітні "адміністрації" в новоокупованих містах, але, з урахуванням того, що ці "спеціалісти" будуть керуватися не "республіканським законом та нормами права", а російськими, як й документообігом, язиком та іншими російськими атрибутами.
Як з’ясувалося, "молоді спеціалісти" з ОРДЛО знають лише "закон республіки", пишуть на російській мові з помилками, абсолютно безграмотні й зовсім не розуміють свою спеціальність, тобто в них відсутні знання, які мають бути згідно "диплому.
Викладачі–колаборанти з ОРДЛО забули пристосувати освітню програму під росію, то усі ці роки, навіть після путінського "референдуму об’єднання" студентів вчили нікому не потрібним "законам" "республіки".
Тепер усі ці нікому не потрібні "молоді спеціалісти" поповнять ряди армії окупантів, а усі навчальні заклади, в силу їх марності, повністю переформовують під військові навчальні заклади. То молодь трошки шокована нововведеннями, бо ж поступали на "айтішніка", "менеджера" та "вчителя", а стали "оператор дрона", "артилерист", "сапер".
Мертвонароджена "республіка" вбила майбутнє для своєї молоді. Тепер формула життя в ОРДЛО дуже проста: народився – вчився – помер на фронті. Ну, це для хлопців, у дівчат більш банальна доля: народилася-вчилася-народила-народила-народила-спилася.
Усе майбутнє цього краю, усі долі, дороги життя, як-то кажуть, усі натальні карти ведуть до знищення, бо ж жити у "республике 404", це означає не існувати, бути просто мильною бульбашкою, яку може знищити навіть вітер змін.
