Марків захищав Україну в найтяжчі часи, і ми не покинемо його напризволяще – Геращенко

Страшний вирок – 24 роки позбавлення волі – за рішенням італійського суду отримав боєць Нацгвардії, учасник АТО Віталій Марків. Бійця з українським та італійським громадянством звинувачують в умисному вбивстві італійського журналіста Андреа Роккеллі та росіянина Андрія Миронова під Слов'янськом у 2014 році.

Наразі ж захист нацгвардійця готується до подачі апеляції. Адвокати впевнені – вирок був неправовий, ба більше, помічені численні порушення процесуальних та інших норм, які гарантують права Марківа відповідно до чинного італійського та міжнародного законодавства.

У другій частині інтерв'ю OBOZREVATEL поспілкувався з заступником міністра внутрішніх справ Антоном Геращенком та українськими адвокатами нацгвардійця Олександром Чебаненком та Леонідом Топалом про доказову базу невинуватості Марківа та плани захисту щодо його звільнення. Першу частину читайте тут.

Читайте: В Італії провели підводну акцію на підтримку Віталія Марківа

– Під час нашої розмови ви постійно повторюєте, що вирок Марківу абсолютно незаконний і його вина недоведена. Тож як так вийшло, що суд присуджує йому 24 роки за ґратами, коли навіть прокуратура просила 17 років?

– О.Ч.: На жаль, це особливість суду присяжних: коли вони працюють не окремо, а у парі з професійними суддями. Зараз я кажу не про конкретну ситуацію з вироком Марківу, а загалом, тому що ми вивчали самі аспекти роботи такого плану.

В цьому ж разі, по-перше, суд відбувався у рідному місті вбитого журналіста Роккеллі, присяжні – також жителі цього містечка, на судові засідання приходило багато місцевих мешканців, а ЗМІ дуже активно висвітлювали цю подію. По-друге, присяжні, працюючи разом із суддями, часто відчувають на собі певний тиск. Просто як не фахівці вони дослухаються до професійної думки суддів.

І, як показує світова статистика, коли аналогічні справи розглядаються, в одному випадку, судом присяжних разом із суддями, а у другому – лише присяжними, то в останньому вироки виносяться значно гуманніші. Звісно, всі ці порівняння умовні, але їх однаково треба мати на увазі. Та ми в жодному разі не звинувачуємо італійський суд в тому, що там щось було незаконним. Ми стверджуємо, що сам вирок був неправовий, і ми на це маємо повне право, тому що є певні висновки фахівців щодо цього.

Читайте: "Свободу захиснику!" Як Україна намагається повернути на Батьківщину нацгвардійця Марківа

– Л.Т.: Чому 24 роки позбавлення волі, якщо вина не доведена? Ми зараз не розглядаємо в контексті конкретного виду доказу. Якщо загалом, то ті так звані докази, які покладено у вину італійським судом, не доводять його провину взагалі. Це має бути спростовано, оскільки під час затримання Віталія його було позбавлено можливості захищатися від обвинувачення. А це підстава для скасування вироку, і це є судовою практикою Європейського суду.

– О.Ч.: Це ми вже трішки відкриваємо майбутні основи для оскарження. Але ми говоримо про те, що разом із нашими італійськими колегами будемо оскаржувати вирок за всіма напрямками – як щодо процесу, так і за фактом. Ми будемо зачвляти і про те, що не було доведено самого складу злочину, і те, що не було доведено, що саме ця особа скоїла цей злочин. Плюс, ми доводитимемо, що існували численні порушення процесуальних та інших норм, які гарантують права пана Марківа відповідно до чинного італійського законодавства та міжнародного права.

– Л.Т.: Думається, що цей вирок ухвалений за наслідками. Не за доведеністю вини, а за наслідками, які трапилися.

Читайте: Справа нацгвардійця Марківа: МВС отримало важливий документ із Італії

– О.Ч.: В цій ситуації є обставини, які свідчать про те, що з великою долею імовірності суд здебільшого враховував емоційну складову, на яку впливала позиція місцевого населення та ЗМІ. Тому ми будемо доводити те, що, відповідно до норм закону, вина Марківа не доведена.

До розмови приєднався Антон Геращенко, який входить до штабу зі звільнення Марківа на рівні заступників міністрів трьох Міністерств – МВС, МЗС та Мін'юсту. Він одразу ж окреслив свою позицію, щодо судового процесу.

– Для України це принципова справа, тому що кожен, хто захищає Україну, має знати, що його захистить держава. У 2014 році Марків покинув свої буденні справи в Італії, приїхав до України, був на Майдані у найтяжчі дні і пішов воювати добровольцем, і ми не можемо його покинути напризволяще.

Коли його затримали у 2017 році, міністр внутрішніх справ передав усі необхідні документи італійській стороні, які стосувалися проходження його служби у Національній гвардії, в якому був підрозділі і якою зброєю володів.

Якщо чесно, то ми очікували, що італійське правосуддя винесене вирок на основі фактів, доказів, а не домислів. Оскільки у підрозділі Нацгвардії ім. Кульчицького не було мінометів, а загальновідомий факт, що пан Роккеллі та пан Міронов загинули саме від мінометного обстрілу, то ми сподівалися, що італійський суд це візьме до уваги. Але ми помилялися.

Читайте: "ЄС" у Страсбурзі бореться за звільнення в’язнів Кремля та нацгвардійця Марківа

Марківа судив суд присяжних міста Павії, звідкіля родом пан Роккеллі. На суд тиснули медіа, на суд тиснуло суспільство, і присяжні винесли вирок, що пан Марків винен – без будь-яких доказів його причетності до самого вбивства італійського журналіста.

Взагалі, кримінальний процес в усіх демократичних країнах має будуватися на тому, що є вбитий та підозрюваний, а між цим провести такий собі ланцюжок: що зробив підозрюваний для того, щоб вбити жертву. Він мусив мати або зброю, з якої стріляв та вбив людину, або наблизитися до нього та вдарити ножом, чи ще чимось.

Але суд, не маючи жодних доказів того, що пан Марків був якось причетний до мінометів, своїм рішенням вказав, що він мав рацію і міг наводити вогонь мінометів. Так ми можемо звинувачувати будь-якого військовослужбовця, який тієї миті перебував у радіусі декількох кілометрів від місця загибелі Роккеллі.

Читайте: "Шок – це легко сказати": дружина Марківа розповіла про в'язницю, де сидить нацгвардієць

Ми розуміємо, що італійці живуть своїм спокійним, тихим життям вже багато років, і присяжні зовсім не розуміли контексту того, що відбувалося під Слов'янськом. А там тривала повномасштабна війна, і пан Роккеллі знав, куди їхав.

Всі телеканали світу показували, що там повсюди лунають вибухи, там збивають гелікоптери, там стріляють із важкого озброєння. А у рішення суду сказано, що пан Роккеллі прокинувся зранку і спокійненько поїхав містом, і начебто ніщо не віщувало біди, аж ось почався мінометний обстріл.

У нас є один цікавий відеодоказ, який опублікований та долучений до кримінальної справи. По суті, це останнє відео, на якому Роккеллі ще був живим. Його відзняв французький кореспондент, який вижив після цього обстрілу. Так ось, на цьому записі чітко чути автоматні черги, які лунали на відстані приблизно 100 метрів від журналістів. Що це означає для суду? Що поруч із місцем, де вони перебували, якісь озброєні люди почали стріляти. І, найімовірніше, мінометний обстріл почався саме по цих озброєних людях.

Читайте: "Італійський Сенцов": українці відреагували протестом на вирок нацгвардійцю Марківу

Італійські захисники Марківа говорили судді про те, що потрібно розібратися: що це за постріли та чи не був мінометний обстріл наслідком стрілянини саме по цих озброєних особах.

До речі, на відео видно, що самі загиблі Роккеллі та Миронов ховалися в кущах, тобто, навіть якщо припустити, що обстріли велися з нашого боку, побачити, що там було в кущах, – неможливо. Міна не вибирає куди їй летіти, за хвилину 4 міномети випускають від 30 до 50 мін по території в декілька гектарів.

Тобто, там були якісь озброєні люди, які по комусь стріляли. І мінометний обстріл був спровокований, напевно, саме цим. От і все. Можливо обстріли невідомими зі стрілецької зброї спровокували саме журналісти – вони приїхали на околиці міста та, фактично, опинилися у зоні між бойовиками та українською армією.

І що цікаво, Роккеллі до того трагічного дня майже тиждень мешкав у Слов'янську, чи навіть більше. Не можна сказати, що це був перший день його прибуття і він не знав, що відбувається навколо.

Читайте: Вирок Марківу: адвокати розповіли про плани ув'язненого

– Колишній голова МЗС Павло Клімкін казав, що до такого сурового вироку Марківу причетна Росія: чи згодні ви з таким твердженням?

– Навряд чи вона має вплив на сам суд, але те, що вони розвели величезну систему пропаганди та брехні навколо цієї справи– то це правда. А Італія, разом з Угорщиною, для Росії є однією з точок опору, де вони мають величезну підтримку ще з радянських часів. До речі, один із італійських політиків, який приїжджав на суд та виступав на суді проти Марківа, – представник італійської комуністичної партії. Він вимагав засудження Віталія.

– Яка наразі проводиться робота з приводу міжнародної підтримки та повноцінного висвітлювання української позиції щодо вироку Марківу у світі?

– У рішенні суду стверджується, що пан Марків, та ще хтось із ним, навмисно хотіли вбити саме цих журналістів. Це дурня. І це вже стосується, фактично, обвинувачення того, що держава Україна є військовим формуванням та займалася цілеспрямованим знищенням цивільних осіб. Звісно, ми з цим не згодні, і зараз робимо все для того, щоб захистити Марківа в апеляційному суді.

Справді, у рішенні суду вказано, що Україна не доклала усіх зусиль до розслідування цього злочину. Я не буду чесним, якщо скажу, що задоволений тим, як проводилося слідство. Тому наразі ми активізували свої сили і дивимося, що можна знайти і зрозуміти: що це був за обстріл, по кому він вівся, хто були ці озброєні люди, які стріляли поруч із місцем розташування журналістів.

Читайте: "Свободу Марківу!" У Києві вийшли на протест під посольство Італії. Фото і відео

В апеляційному ж суді ми знову будемо боротися за думки присяжних та усього громадянського суспільства Італії. Для нас було несподіванкою, що у суді другої інстанції Марківа знову буде судити суд присяжних з шести людей та двох професійних суддів. І зараз ми шукаємо допомоги наших українських волонтерів, італійських журналістів, блогерів, які могли б показати, що судити потрібно того, хто винен.

Наші волонтери дуже багато роблять для того, щоб привернути увагу італійців до справи Марківа. Приблизно 10 українців вступили до італійського політичного руху "Італійські Радикали" – за статутом до неї можуть вступати не лише італійці, а й громадяни інших країн. Ця партія бореться за свободу волі, свободу слова та справедливість. Вони вважають, що вирок Марківу є загрозою для італійського суспільства, що не можна без доказів так жорстоко засуджувати людину, тому що згодом так можна буде так вчинити з будь-яким громадянином Італії, що ним Марків, до речі, і є.

Ми запропонували українським журналістам, щоб вони написали відкритого листа до своїх італійських колег, а також спитали: чи вони хочуть засудити цапа-відбувайла, чи розібратися у тому, що коїться?

Читайте: У "Слузі народу" підтримали боротьбу за звільнення Марківа

Ми вважали, що доказів невинуватості Марківа з нашого боку буде абсолютно достатньо для того, аби суд виніс законне рішення. Але тепер ми будемо задіювати усі можливі механізми в рамках чинного законодавства. У парламенті у нас створено міжфракційне об'єднання "Free Markiv", до складу якого увійшли 37 народних депутатів. Також є міжпарламентська група дружби Україна-Італія, і ми звернулися до її членів за допомогою.

Ми також будемо звертатися до українських зірок естради та спорту, які відомі в Італії, щоб вони також підтримали українського в’язня і донесли до італійців нашу позицію стосовно цієї справи.

– Яка підтримка українського президента Володимира Зеленського у цій справі?

– За моєю інформацією, Зеленський провів дві розмови з італійським прем'єр-міністром Джузеппе Конте: одну з них – телефоном, а іншу – під час зустрічі на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Це була одна з ключових тем, і президент звертався до прем'єра з тим, щоб італійська влада стежила, аби це було законним і справедливим рішенням.

Відповідь італійської ж сторони зводиться до одного: що в них незалежна судова система, тому вони не можуть на це впливати.

Читайте: Справа нацгвардійця Марківа: український дипломат вказав на "руку Кремля"

– Віталій Марків має подвійне громадянство? Чи є механізми передачі його до України, аби він тут відбував покарання?

– Як він особисто розповів мені, його мати виїхала до Італії понад 20 років тому з Тернопільської області. Там вона вийшла заміж за італійця і отримала право отримати громадянство Італії. Після одруження вона також оформила і 15-річного Віталія як громадянина Італії.

І ось Марків сказав, що він отримав італійське громадянство, але у душі себе вважає українцем. І матері казав, чому ж вона його не спитала, коли записувала в італійці. Зараз він є і громадянином Італії, і громадянином України.

Але наше завдання довести невинуватість Марківа в італійському суді, а не думати про те, чи буде він сидіти за ґратами в Італії, чи в Україні за злочин, якого він не вчиняв.