Львів, зла дівчинка, 1968 рік: розкрито таємницю найвідомішого фото Першотравня

Найпопулярніше фото Першотравня

Письменниця та журналістка з Хорватії Славенка Дракуліч розкрила символічне значення найвідомішого фото з першотравневої демонстрації 1968 року у Львові.

Про відомий знімок вона розповіла ще під час свого виступу на відкритті у Львові Конгресу культури “Перехід 1989”, пише Zbruc. За словами письменниці, кадр насправді стосується сприйняття минулого і дозволяє точно говорити про кілька важливих речей.

Так, йдеться про фото маленької, але чомусь невдоволеної дівчинки у сукні, з бантиком та кульками на першотравневій демонстрації 1968 року у Львові. На розмитому задньому фоні – натовп людей, будівля із плакатами.

Відео дня
Найпопулярніше фото Першотравня

Дракуліч розповіла, що познайомилась зі знімком за кілька років до цього виступу. Вона також зазначила, що колись це фото розмістив на своїй сторінці у соцмережі Музей історії Львова. Тоді під дописом назбиралось багато лайків та коментарів.

"Здебільшого там йшлося про те, як вдягнена ця дівчинка. Це 1968 рік. Вона в домашньому маленькому платтячку, яке, правдоподібно, пошила її мама чи бабця. На ній ці шкарпетки, бантик, вона тримає кульки... Але подивіться на її лице. Вона не усміхається, виглядає напруженою, трохи злою", – сказала письменниця.

Вона погодилась із коментаторами і зазначила, що важливо було підкреслити вбрання, окуляри дівчинки.

"Але більшість коментаторів не звертає уваги на задній план. А він там є. Трохи розмитий, але є. Там є розмитий будинок, прапор, люди. На фасаді будинку є фото і прапори. Це важливо, бо це святкування Першого травня – державного свята в той комуністичний час. Всі мої однолітки, я певна, без проблем розуміють і впізнають це тло", – заявила Дракуліч.

Тоді письменниця пояснила, чому важливо бачити передній і задній плани. Так, за її словами, те, чого люди не бачать, не має значення. Вона додала, що у коментарях під знімком ніхто не обговорював заднього плану.

"А це план політичний. 1968 рік – це якраз той час, коли Радянський Союз, ми знаємо, напав на Чехословаччину, коли ми побачили справжнє обличчя комунізму. І нам потрібно пам'ятати саме ці аспекти. Це саме вони на другому плані. Тому важливо, хто дивиться і що саме він бачить на цьому знімку", – наголосила авторка.

"Але ви можете дивитися, і у вас буде біла пляма замість заднього плану. Ви не бачите фасаду будинку, не бачите банерів на ньому. Не всі коментатори допису з цією світлиною, наприклад, розуміли, що то у Львові. Бо такий саме знімок можна було тоді зробити будь-де в СРСР... Ті самі пропагандистські слогани на те саме свято. Це все про комунізм, про успіхи у промисловості, сільському господарстві й інших галузях... Все це використовувалося в ідеологічних потребах, посилах", – наголосила вона.

Також Дракуліч пояснила, чому молоді люди навіть у наші дні не реагують на тло. За її словами, річ саме в тім, що ніхто їм про це не говорить, це тло для них неважливе, невидиме, незрозуміле.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 1 травня 1986 року у Києві відбувся традиційний для СРСР парад, присвячений Дню солідарності трудящих. За п'ять днів після аварії на Чорнобильській АЕС сотні тисяч українців вийшли на вулиці столиці.