"Лампочка Ілліча": чому так назвали один із символів часів СРСР
Розмовна назва побутової лампи розжарювання, яку використовували без плафона, "лампочка Ілліча" в СРСР з'явилася після поїздки Володимира Леніна на свято в село Кашино у 1920 році.
Там відбувся запуск місцевої "електростанції" з розвідною мережею, виконаної зі старих телеграфних проводів. Спочатку поняття відносилося до електрифікації Росії, а особливо сільської місцевості, пише electrik.info.
Електростанцію побудували місцеві жителі за власні гроші і в їх особистий час, надихнувшись виступом Леніна на XX з'їзді комсомолу, де він вказав на необхідність розвитку економіки на основі електроенергії.
Поїздка мала великий вплив на радянську культуру, і згодом про цю подію було написане оповідання для дітей, а в Кашино утворений музей. Однак в 1990-ті він розпався і був розкрадений.
Після публікації хрестоматійної фотографії, яку використовували як пропаганду досягнень радянської влади, поняття "лампочка Ілліча" почало набувати негативно-іронічного відтінку. Особливо в зв'язку з тим, що навіть в 1980-х багато населених пунктів в сільській місцевості не були електрифіковані. Також назва "лампочка Ілліча" поширилася на всі приклади нашвидку вирішеної проблеми освітлення в складських, виробничих і тому подібних приміщеннях.
Як писав OBOZREVATEL раніше, радянські фільми – шедеври кінематографу, які дивляться і переглядають люди будь-якого віку. Однак не всі картини СРСР були вдалими. Про те, на які кінодетективи не варто витрачати свій час – розповів білоруський блогер Максим Мирович.