Курпіта: за добу заражається по 50-60 тис. українців, буде ще кілька хвиль COVID-19. Бліцінтерв'ю

В Україні коронавірусом щодоби заражається 50-60 тисяч осіб, але приблизно лише п'ята частина з них потрапляє в офіційну статистику МОЗ. Такій захворюваності сприяють більш агресивні штами, крім того, вже могла сформуватися й українська мутація COVID-19.

Епідемія має піти на спад приблизно з 10-х чисел квітня, але розслаблятися рано, в Україні може бути ще кілька хвиль коронавірусу. В Україні варто було б ввести локдаун за прикладом високорозвинених країн Європи, адже нинішні методи стримування інфекції не є повноцінними.

Про це і не тільки в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів лікар-інфекціоніст, викладач школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта. Далі наводимо його пряму мову.

В Україні є власний штам коронавірусу?

Епідемія коронавірусу в Україні продовжує розвиватись, оскільки у суспільстві є досить великий відсоток людей, чутливих до нього. Більшість хворих усе-таки з мегаполісів, бо там люди частіше контактують одне з одним.

Епідемія поступово переходить на центральні області і лівобережжя. Кількість хворих зростає у Харківській, Миколаївській та Сумській областях, що є свідченням руху хвилі із заходу на схід. Цьому сприяє потрапляння до України мутованих штамів і формування нашої власної мутації COVID-19.

Може бути ще кілька хвиль епідемії

Десь із 10 квітня матимемо зменшення кількості захворювання. Таку тенденцію бачимо в Івано-Франківській області (одна із перших областей, звідки почалось активне поширення коронавірусу, і котра увійшла в червону зону посилення карантину. – Ред). До великодніх свят епідемія відносно стабілізується. Але що буде потім – важко спрогнозувати.

Є ризики, що черговий підйом буде в другій половині травня – на початку червня. Сподіватимемося, що весна буде теплою, люди менше контактуватимуть одне з одним і довше перебуватимуть на повітрі.

Загалом потрібно налаштовуватися на те, що у 2021 році може бути дві, а то й три хвилі коронавірусу. Чи будуть вони сильнішими або меншими – спрогнозувати важко. Основна проблема пов’язана з низькими темпами вакцинації, і це не додає оптимізму.

Вірус поширюється від хворої людини до тої, яка не хворіла. Що більше ми контактуємо одне з одним, як узимку у закритих приміщеннях, то більше шансів інфікуватися. Протягом 3-4 тижнів відбувається максимум контактів, які призводять до того, що група, куди потрапив вірус, проходить через хвилю заражень. Вона досягає певного піку, після чого йде на зниження доти, поки вірус знову не зміниться. Такий природний перебіг будь-якої епідемії.

Зазвичай, із настанням тепла люди менше групуються і перебувають у закритих приміщеннях, більше бувають на свіжому повітрі, і це дає зменшення кількості випадків.

Щодня заражається близько 50 тисяч українців

Хочу нагадати, що специфічного лікування від коронавірусної інфекції не існує ніде в світі. Говорячи про лікування COVID-19, ми кажемо саме про лікування наслідків, які розвиваються у вигляді пневмонії.

Офіційно у нас реєструється 12-16 тисяч хворих на добу. Але неофіційно, за даними Національної академії наук, об’єктивна кількість хворих – 50-60 тисяч щодня. Тому зростає кількість важких випадків.

Чому хворіє молодь? Це може бути внаслідок мутацій вірусу або через те, що епідемія поширюється серед найбільш активної групи людей, яка найчастіше контактує одне з одним.

Є таке дослідження, яке називається "обмеження дослідника". Якщо ви спілкуєтесь із лікарями у стаціонарі, куди потрапляють люди із серйозними ускладненнями, вони розповідатимуть саме про складні випадки. Сімейні розкажуть про сімейні вогнища, де хворіють по 3-4 людини, а по медичну допомогу звертається тільки одна, найтяжча. Вони й фіксують легкі та безсимптомні форми коронавірусу, які не потрапляють до статистики, і їх начебто не виявляють.

А от анестезіологи вам скажуть, що взагалі всі хворі важкі потребують реанімаційних заходів.

Проте нема жодної країни світу, де би статистика фіксувала всі випадки. Похибка є завжди.

В Україні перехворіло майже половину населення

Спираючись на дані математичних моделей, що в Україні може відбуватися до 50-60 тисяч заражень щодня, то загалом могло перехворіти близько 40% населення.

Це велика цифра, але ж 60% ще не проконтактувало з вірусом. На жаль, є куди рухатися.

Чим допоможе адаптивний карантин

Заходи, які пропонує влада, є неповноцінними. Ми розтягуємо епідемію в часі через серйозні економічні наслідки, але, як ми вже переконалися, такий метод не призводить до покращення ситуації.

Зрештою вона може бути гіршою, аніж якби було запроваджено досить жорсткий карантин, як у наших сусідів. Ті самі Чехія, Словаччина, Польща – не знімали обмежень і продовжують підтримувати їх, незважаючи на значно вищі темпи вакцинації.