Блог | Кремль вдався до "помсти"

25 вересня 2017 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) опублікувало доповідь "Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна). 27 вересня Сімферопольський районний суд оголосив вирок одному з лідерів кримськотатарського народу Ільмі Умерову, призначивши в якості покарання два роки колонії-поселення і два роки заборони займатися будь-якою публічною та викладацькою діяльністю. Карна справа проти Умерова була порушена у травні 2016 року за "сепаратистською" статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії – "заклики до порушення територіальної цілісності РФ", що була додана двома роками раніше, тобто одразу ж після анексії Криму. З огляду на стан здоров’я Умерова (хвороба Паркінсона, цукровий діабет, гіпертонія, ішемічна хвороба серця), цей вирок, у разі його виконання, фактично дорівнює смертній карі.

Ці дві події можна вважати безпосередньо пов’язаними між собою; серед підстав вбачати причинно-наслідковий зв’язок між доповіддю ООН і вироком Умерову є, зокрема, той факт, що тижнем раніше, 22 вересня, той самий сімферопольський "суд" і за тим самим звинуваченням (Ст. 280.1), засудив кримського журналіста Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки. Таке ж покарання вимагав прокурор і для Умерова, тому значно жорсткіший вирок маріонеткового "суду" виявився повною несподіванкою, шоком для всіх учасників судового процесу, а також для світового політикуму і громадськості.

Читайте: Мир должен знать правду о том, что творят нелюди в Крыму

Якщо вважати, що Кремль вдався до своєрідної "помсти" за оцінку ситуації з правами людини в окупованому Криму, треба намагатися зрозуміти, що ж саме міститься у цьому звіті такого, що спричинило настільки неадекватну реакцію. Детально розписана і обґрунтована численними, ретельно перевіреними фактами констатація погіршення у всіх сферах прав і свобод людини, а також порушення міжнародного гуманітарного права, фактично не є чимось принципово новим: таке погіршення зазначали і в низці попередніх звітів, заяв, рекомендацій тощо, у документах ООН, ОБСЄ, Ради Європи, ЄС, вітчизняних та міжнародних правозахисних організацій. Мабуть, причина міститься у тому, що вперше ґрунтовна доповідь УВКПЛ ООН недвозначно характеризує Крим як "тимчасово окуповану територію", посилаючись на ухвалену 19 грудня 2017 р. Резолюцію Генеральної асамблеї ООН 71/205.

Це означає, що на Росію як окупаційну державу покладено безпосередню відповідальність за все, що відбувається в Криму, включно зі специфічними заборонами відповідно до норм і положень 4-ї Женевської конвенції 1949 р. і 1-го протоколу до неї. Саме така зміна акцентів неприйнятна для Росії, яка після 18 березня 2014 року весь час стверджує, що статус Криму у складі РФ є незаперечним фактом, що не підлягає ніяким сумнівам, і тому відмовляється вести будь-які переговори стосовно самої можливості – чи умов – повернення анексованого півострова.

Читайте: Росіяни систематично вичищають Крим від проукраїнських елементів

Серед 20-ти пунктів Рекомендацій російському урядові значна частина відтворює ті, що були озвучені раніше, зокрема, "відмовитися від уже існуючих або утримуватися від введення нових обмежень права кримських татар мати свої представницькі установи, зокрема Меджліс" (п. "р"). Деякі ж, хоча й дуже важливі, виглядають відверто нереалістичними, наприклад, "припинити застосування законодавства про екстремізм, тероризм і сепаратизм для криміналізації свободи слова і мирної поведінки, звільнити всіх осіб, заарештованих і звинувачених за вираження опозиційних поглядів, зокрема щодо статусу Криму" (п. "m"), або "застосовувати у Криму українські закони згідно з резолюціями Генеральної Асамблеї ООН 68/262 і 71/205" (п. "с").

Рекомендації урядові України (6 пунктів) сформульовані у доволі загальній формі, як-от "використовувати всі доступні юридичні та дипломатичні засоби для того, щоб гарантувати здійснення прав людини жителів Криму" (п. "а") та "не вживати дій, які б створили перешкоди здійсненню жителями Криму їхніх прав людини" (п. "f"). Серед більш конкретних рекомендацій зазначена необхідність "…забезпечити, щоб периметр замінованої території поблизу контрольних пунктів в’їзду-виїзду Каланчак і Чаплинка в Херсонській області був помітний та добре захищений" (п. "с"), що є дуже важливим в контексті людської безпеки.

Рекомендації ж міжнародному співтовариству складаються з усього лише трьох пунктів і виглядають доволі слабкими:

a) наполягати на повномасштабному співробітництві Російської Федерації з міжнародними та регіональними моніторинговими механізмами, зокрема шляхом надання їхнім представникам безперешкодного доступу до Криму;

Читайте: Черговий збивач грошей відвідав Крим і хоче в Україну

b) нагадувати Російській Федерації та Україні про необхідність неухильно дотримуватися міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права при забезпеченні захисту населення Криму;

c) порушувати питання про порушення прав людини у дискусіях із Російською Федерацією на двосторонніх і багатосторонніх форумах.

При тому певним розчаруванням є відсутність у Висновках та Рекомендаціях прямої згадки про невиконання Росією рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року у справі "Україна проти Росії" (про тимчасові заходи стосовно Криму відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, де йдеться про заборону Меджлісу (п. 106), хоча фактично цитує цей припис в якості "рекомендації" РФ.

Таким чином, доповідь УВКПЛ ООН містить всебічну інформацію про суттєве погіршення прав людини і міжнародного гуманітарного права в окупованому Росією Криму і свідчить, окрім усього іншого, що РФ поки що дозволяє собі безкарно порушувати не тільки недоторканість кордонів суверенних держав як основу післявоєнного світового порядку, а й вкотре нехтувати основоположними нормами і принципами ратифікованих нею міжнародних договорів і конвенцій. Це може сприяти зміцненню позицій України на міжнародній арені, зокрема, в міжнародних судових процесах.