Корюківська трагедія: 77 років тому нацисти стратили 7000 мирних українців

Корюківська різанина 1-2 березня 1943 року була однією з найстрашніших трагедій Другої Світової війни. Тоді нацистські каральні загони перебили майже сім тисяч українців "для повчання совєтів".

Що стало причиною бійні в Корюківці і чому партизани не врятували мирних українців – в матеріалі OBOZREVATEL.

Причини корюківської трагедії

Завдяки своєму природного ландшафту і клімату Чернігівщина була дуже приваблива для радянських партизан. Рясні і густі ліси були ідеальним місцем для розташування численних, добре засекречених польових таборів і баз. Саме тому партизанський рух в цьому регіоні був добре розвинений і вельми багаточисельний.

Читайте: "Бандера – прибічник нацистів": глава Інституту нацпам'яті потужно розбив міф, придуманий у СРСР

В кінці лютого 1943 року радянські партизани напали на гарнізон в селі Корюківка на Чернігівщині. Вони розгромили комендатуру і увірвалися до в'язниці, з якої витягли кількох полонених партизан і їх рідних. Але вже на наступний день, у відповідь на зухвалу диверсію, до Корюківки почали стягуватися підрозділи СС, польових жандармів і 105-ї угорської легкої дивізії.

Корюківська різанина

1 березня нацисти зігнали селян Корюківки в найбільші будівлі в центрі села. Звідти їх партіями, по кілька десятків, виводили на розстріл. Дехто з корюковчан намагався сховатися в своїх будинках – тоді карателі почали підпалювати будівлі. Поблизу села розгорнулося справжнє полювання – жителів Корюківки шукали в сусідніх хуторах та страчували.

Читайте: Сказки Путина о Второй мировой: ему показали красные линии

За два дні нацисти спалили, розстріляли і забили на смерть майже сім тисяч українців. Під вечір 2 березня саме село згоріло дотла. Бійня в Корюківці стала наймасштабнішою нацистською каральною операцією в Європі за весь час Другої Світової війни.

Чому приховували трагедію в Корюківці

Після закінчення Другої Світової війни і визволення України, радянська влада старанно замовчувала факти про бійню в Корюківці. Адже цієї трагедії можна було уникнути – партизанське з'єднання Федорова, яке діяло в районі села, було вдесятеро більше за всю групу каральних нацистських підрозділів, які вбивали корюковчан.

Більш того – знаючи про те, що нацисти використовують правило "десять смертей за одного німця", партизани навіть не намагалися приховувати свої дії, регулярно залишаючи тіла нацистів на місці вбивства. Справа в тому, що Йосип Сталін був зацікавлений в тому, щоб українці якомога швидше забули про звірства радянського НКВС і жахливої трагедії Голодомору. І каральні операції Рейху прекрасно підходили на роль нового жаху – тому партизани часто провокували нацистів і не намагалися рятувати мирних жителів, вважаючи за краще тільки мститися за них.

Читайте: Как СССР развязал Вторую мировую войну, а Путин перевернул историю

День пам'яті Корюківської трагедії

У Корюківці пам'ять жертв жахливої різанини вшановують щорічно 1 березня. На місці трагедії було встановлено пам'ятний знак. У 2018 році в Україні на державному рівні проводилися жалобні заходи, пов'язані з прошестям 75 років з часів Корюківської трагедії.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, Президент РФ Володимир Путін заявив, що у Росії нібито "хочуть вкрасти перемогу" і закликав прописати в Конституції неприпустимість фальсифікації історії про Другу світову війну.