Кого називали стахановцями: історія і чому цей рух став черговою маніпуляцією в СРСР
Стахановський рух у СРСР виник як ініціатива перевиконання виробничих планів, імена його учасників активно популяризувалися владою. Стахановцям забезпечували привілеї: квартири, премії, путівки та інші блага.
Проте колеги часто ставилися до них вороже через порушення робочого процесу та підвищення виробничих норм. OBOZ.UA пропонує дізнатися історію виникнення стаханівського руху у союзі та чому послідовників цього руху ненавиділи прості робочі.
Рух розпочався з рекорду шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч з 30 на 31 серпня 1935 року видобув 102 тонни вугілля. Проте цей успіх був організований керівництвом: Стаханову надали допоміжну бригаду, яка звільнила його від допоміжних робіт. Умови були штучно створені для досягнення потрібного результату до чергової урядової дати.
Після цієї події газета "Правда" розгорнула кампанію, що зробила Стаханова знаменитим і започаткувала новий трудовий рух. Партія та уряд активно підтримували цей напрямок, поширюючи ідею, що стахановці працюють з любові до праці. Насправді ж головною мотивацією для них були підвищені зарплати та соціальні пільги.
Привілеї для стахановців
Стахановці отримували в рази більше за звичайних робітників: наприклад, їхня зарплата могла сягати 1600 рублів на місяць, тоді як середній заробіток становив близько 400-500 рублів. Крім того, вони мали доступ до житла поза чергою, путівок до санаторіїв, безоплатних послуг та інших привілеїв.
Однак стахановські рекорди часто порушували робочий процес. Наприклад, коваль Бусигін на автозаводі в Горькому за одну зміну виготовив 117 валів, але потім два дні не працював. Водночас інші робітники стабільно виробляли по 100 валів щодня, що в підсумку давало кращі результати.
Чому ненавиділи стахановців
Через подібні ситуації в середовищі звичайних робітників зростала ненависть до стахановців. Їм псували обладнання, влаштовували "темні" й навіть доводили до нещасних випадків. Преса повідомляла про напади й убивства "вискочок", які регулярно ставалися по всій країні.
Влада відповіла репресіями: напад на стахановця розцінювався як тероризм або змова, а винних могли засудити навіть до розстрілу. Ситуація стала приводом для зміцнення режиму, коли партія використовувала ці випадки як підтвердження "посилення класової боротьби".
Самого Олексія Стаханова ці проблеми оминули. Його перевели до Москви, де він отримав комфортну посаду. Дружба з Василем Сталіним дозволяла йому вести розгульний спосіб життя, зокрема, Стаханов навіть влаштовував стрілянину з нагородного пістолета для розваги.
Також OBOZ.UA розповідав, яка звичка часів СРСР, що існує майже в кожній родині, і досі багатьом псує життя.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.