Килими й норкові шапки: речі, які в СРСР діставали за блатом

Килими й норкові шапки: речі, які в СРСР діставали за блатом

У Радянському Союзі багато товарів були в дефіциті, оскільки їх виробляли малими партіями або привозили з-за кордону. Тому, щоб дістати необхідну річ, люди йшли на крайні заходи й купували її у спекулянтів, шукали в комісійних магазинах або за блатом, через знайомих.

Після придбання цінної речі радянський громадянин намагався показати всім, що він має особливий статус і положення в суспільстві. Так, рівень матеріальної забезпеченості визначався кількістю килимів на стінах, телевізорами або автомобілями, а також кришталевими виробами і норковими шапками. OBOZREVATEL розповідає докладніше про ці речі, які в СРСР діставали за блатом.

У СРСР кожен другий мріяв про власний автомобіль
Відео дня
Автомобіль

У СРСР авто було навіть більшою цінністю, ніж квартира. Адже житло можна було отримати за тривалий трудовий стаж, а ось на придбання транспортного засобу були потрібні чималі гроші. Також радянському громадянину треба було чекати отримання спеціальної картки, що свідчитла про самостійну покупку авто.

Водночас, незважаючи на дефіцит, високо цінувалися в Союзі не всі автомобілі – найбажанішими були ВАЗ 2101, "Жигулі" (2107 і 2109). Найбільшою розкішшю вважалася "Волга", а ще більше захоплення викликали авто вишневого кольору.

Телевізор свого часу був предметом розкоші в СРСР
Кольоровий телевізор

У свій час кольоровий телевізор у СРСР був особливою розкішшю в будинку. Придбавши його самостійно або за блатом, люди спеціально купували під нього і підставку або навіть тумбочку. Хоча пристрій показуваво всього лише три канали.

Водночас багаті прошарки радянського суспільства мали в користуванні по два телевізори – у вітальні й на кухні. Керувати пристроєм доводилося вручну, і для цього в СРСР часто експлуатували дітей.

За кришталем в СРСР теж були черги, але деяким його вдавалася дістати за блатом
Кришталь

Кожен поважаючий себе радянський громадянин вважав обов'язковим мати в будинку набір (а чим більше, тим краще) кришталевого посуду. Його частіше зберігали в серванті, щоб за кожного зручного моменту була можливість похвалитися цим придбанням. Великий попит у СРСР був на кришталь із Чехословаччини, який теж іноді діставався за блатом.

Прикупивши кришталю, його починали виставляти на стіл під час будь-якої урочистої події чи свята. Так, квіти ставили в кришталеву вазу, фрукти або цукерки – в спеціальну кришталеву ємність, а салати – в кришталеві салатники. Алкогольні напої пили з кришталевих чарок, які особливо виказували рівень багатства сім'ї.

З кришталем був пов'язаний і ще один сімейний "ритуал": щоб такий посуд блищав, його щомісяця виймали із серванта, чистили, мили й ставили назад. Крім хвастощів, кришталь також застосовували як якусь інвестицію, вкладаючи в нього кошти, і обов'язково дарували близьким такі набори.

Килим в СРСР був не тільки елементом інтер'єру
Килим

Сьогодні "бабусин" килим на стіні говорить про старомодний дизайн і відсутність смаку. А в роки СРСР люди вважали, що чим більше килимів є в будинку, тим заможніші його мешканці.

До того ж килими в Союзі мали і значно важливе призначення – ними утеплювали холодні квартири і робили якусь звукоізоляцію. Також за кровром ховали вади стін і шпалер. Кращу якість малм товари з Грузії, Вірменії, Туркменістану і Польщі.

Норкова шапка в СРСР вважалася предметом розкоші
Норкова шапка

У СРСР володарів такого аксесуара вважали успішними і багатими людьми. Норкові шапки носили як чоловіки, так і жінки, не дивлячись на те, що вони були і не дуже практичними – в них мерзли вуха. Однак коштував норковий аксесуар недешево – до двох середніх зарплат, і придбати таку шапку міг далеко не кожен. Часто їх крали, знімаючи просто з голови. Тому, щоб уберегти головні убори, люди фіксували їх гумками.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, які речі в СРСР привозили з-за кордону. Це знакові західні джини, фірмові костюми Adidas і газована вода, вініли та інші.