Карантин в Україні варто було пом'якшити: чому уряд пішов іншим шляхом та що не так

22 квітня уряд продовжив карантин в Україні до 11 травня через епідемію коронавірусу. Анонсовані раніше пом’якшення, про які днями говорив міністр здоров’я Максим Степанов, не запровадили. Хоча планували дозволити прогулянки в парках, відкрити музеї та бібліотеки із чіткою кількістю осіб, дотриманням обмежень із дистанції і термоскрінінгу на вході в заклад.

Чому не пом’якшили карантин і що з цього приводу радять епідеміологи – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Карантин пом’якшать після проходження піку епідемії

Почнемо з рішення уряду, яке ухвалили в середу, 22 квітня. Незважаючи на анонсовані раніше пом’якшення карантину, їх вирішили не вводити. Головна причина – у МОЗ побоюються, що такі заходи можуть спричинити різкий сплеск кількості інфікованих і загострити пік епідемії. Медична система не впорається із навантаженням, чи спричинить її колапс.

Якщо на початку квітня говорили про те, що пік прийдеться на 24-27 квітня, після чого планували послаблювати карантин, то тепер у Національній академії наук спрогнозували інші дати. Їх дві – 2-5 травня, але найбільшу кількість летальних випадків очікують у період із 3 по 8 травня. Основна причина – святкування Великодня в Україні та травневих свят, коли люди масово порушують карантин. У найгіршому сценарії добова кількість хворих може сягати 1,5-2 тисячі. Сценарій, який розглядають зараз – це 20 смертей на добу. Далі захворюваність має піти на спад і з 12 травня карантин послаблюватимуть, але поступово.

"Попередньо це "день кінця карантину", якщо 10 днів до цього відсоток нових випадків COVID-19 не перевищуватиме 5%. Лікарні мають бути заповнені пацієнтами з COVID-19 менше ніж на 50%. Зараз вони заповнені хворими на 10% і це означає, що ми йдемо помірним сценарієм. Після цього виходимо із карантину в чотири етапи. Вони прописані, повідомимо про них пізніше", – анонсував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За умови проходження піку до 8 травня, вже 11 травня відкриють парки, сквери, заклади торгівлі непродовольчими товарами, частину об’єктів побутових послуг. При цьому люди мають носити маски, дотримуватися соціальної дистанції, у закладах має проводитися постійна дезінфекція. Транспорт запускатимуть поетапно. Спершу запустять міський, потім міжміський, міжобласний, глобальні залізничні перевезення та авіацію. За оптимістичним сценарієм, два останні етапи реалізовуватимуть не раніше липня-серпня.

Хто ініціатор продовження карантину

Із власних джерел OBOZREVATEL стало відомо, що рішення продовжити карантин і не послаблювати його до 11 травня ухвалили в МОЗі. Міністерство внутрішніх справ, яке виступає за посилення заходів, начебто не брало участі в рекомендаціях посилення чи скасування карантину.

Водночас поки частина малого бізнесу почала готуватися до пом’якшення, інша частина бізнесу і не закривалась. Таку тенденцію підмітив український бізнесмен Олексій Давиденко, написавши відповідний допис у Фейсбуці. Мовляв, гуляючи столичним Хрещатиком він виявив, що там працюють усі магазини електроніки. Заходять десятки відвідувачів, у масках. На вході стоять антисептики, прибиральниця протирає ручки дверей і миє підлогу.

"У цьому немає нічого поганого і я радий, що у них є робота. Але хіба магазин меблів, світла чи посуду не готові так само дотримуватися суворого режиму на вході і працювати? Звичайно, що готові, але для них діє карантин і заборона на торгівлю. Так само повсюди закрили всі кіоски продажу кави в разових стаканчиках. Тисячі малих підприємців залишилися без роботи. Чому ж тоді не закрили продаж кави в таких же стаканчиках через вікно на МакДрайв Макдональдса? Чому світовому гіганту можна продавати каву, а малій українській кав'ярні ні? – поцікавився блогер.

Його допис у Фейсбуці зібрав понад 50 тисяч лайків за добу.

"Такий підхід є незбалансованим, нераціональним і безпідставним, тому обурення суспільства справедливе. Карантин розколов його на своїх і чужих, хоча всі заходи мали бути спрямовані на виявлення, ізоляцію і надання допомоги хворим людям. Єдиними джерелом інфікування є хвора людина, а не на утиск прав і свобод здорових громадян", – зауважив колишній санітарний лікар Святослав Протас.

Що про карантин говорять епідеміологи

Низка опитаних OBOZREVATEL авторитетних українських епідеміологів радили би владі пом’якшити карантин. Наприклад, за умови збереження дистанції щонайменше у два метри дозволити людям гуляти у парках, відкрити міні-кав’ярні і навіть невеликі ресторани із дотриманням правил щодо дезінфекції. При цьому, деякі вважають, що громадський транспорт справді запускати зарано, так само як і відновлювати навчання в школах та університетах, відкривати торгово-розважальні центри, кінотеатри, культові споруди. Це місця масового скупчення людей, відповідно – можливий спалах вірусу.

"Громадський і пасажирський транспорт, навчальні процеси, розважальні заклади, кінотеатри, культові споруди – можуть бути каталізатором спалаху вірусу. Це велике скупчення людей і тісні контакти. Все решту ми відпускаємо і моніторимо ситуацію. Закриття кав’ярень та інших малих ресторанів – абсурд, не варто було цього робити. Таке враження, що це ввели з політичних міркувань, щоб показати міць поліцейської країни і заробити на здорових людях", – зазначив Святослав Протас.

"Влада має застосовувати т.з. ризикоорієнтований підхід у карантині. Після Великодня можна було би знімати останні додаткові обмеження, які вводилися за принципом "краще пошкодувати та зробити, ніж не зробити та пошкодувати". Слід було дозволити людям бувати на свіжому повітрі, а загальний масковий режим, який є малоефективним для населення, краще залишити для тих професій, які контактують із великою кількістю осіб. Це працівники магазинів, аптек, поліції", – додав він.

Одна із провідних вірусологинь країни Алла Мироненко вважає, що в нинішній ситуації із захворюваністю на коронавірус у країні, можна було би запустити навіть громадський транспорт, але за умови, що всі дотримуватимуться маскового режиму, оброблятимуть руки антисептиками або одягатимуть рукавички. А от відкривати школи чи університети – справді зарано, бо діти можуть служити джерелом поширення вірусу.

"У транспорт можна було би пускати людей лише в масках і рукавичках. А от школярі нехай уже дистанційно закінчують школи. Не варто збирати багато дітей в одному приміщенні у школі. Захворіють вони чи ні, але можуть слугувати джерелом поширення вірусу. До школи можна пускати вже після літа", – сказала Мироненко.

Що відбувається в країнах ЄС

Більшість європейських країн, які ввели карантин на початку березня, послаблювати його почали із 13 квітня. Тобто через півтора місяці, відразу після досягнення піку за кільквстю інфікованих. Передусім це Австрія, Чехія, Німеччина, Норвегія. Про невелике послаблення заявила також Італія та Іспанія, які найбільше постраждали від пандемії. Італійцям із 4 травня дозволять ігри з малими дітьми на свіжому повітрі, відновиться будівництво, торгівля, бари і ресторани.

Зокрема, в Німеччині вже відкрили невеликі магазини, книжкові магазини, гаражі та велосипедні магазини. Планують відкрити також випускні класи, а університетам буде дозволено проводити іспити.

З 1 травня в Австрії хочуть відновити роботу великих магазинів, перукарень та спортивних майданчиків, а з 15 травня планують поступово відкривати й ресторани. Жителям Чехії дозволили виїжджати за кордон у справах чи в гості до рідних, але після повернення вони зобов'язані перебувати 14 днів на карантині.

Франція дозволила відвідування будинків літніх людей. При цьому фізичний контакт усе ще заборонений. Після 11 травня там хочуть поступово відкривати школи та дитячі садки.

У Польщі з понеділка 20 квітня влада відкрила для відвідування парки і ліси, збільшила кількість людей, яким дозволено входити у магазини.