"Карантин – це не страшно": волонтерка поділилася історіями боротьби за життя воїнів ЗСУ
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Волонтерка Марина Соколова поділилися чотирма історіями боротьби за життя воїнів ЗСУ, щоб нагадати українцям, що карантин і проведення часу вдома – це не найстрашніше, що може трапитися.
Про пережитий досвід і важкий шлях відновлення захисників України вона написала на сторінці волонтерського фонду "Повернись живим" у Facebook.
"Карантин – це не страшно. І ось кілька історій про це з військового госпіталю в Києві. Це лише трохи прикладів вимушеного карантину тих, хто захищав нас з вами на передовій. Кожен госпітальний волонтер може розповісти вам їх сотні", – підкреслила вона.
Дмитро
Воїн зазнав поранення влітку 2014 року біля Саур-Могили. Він був звичайним солдатом 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Захисник пережив дві клінічні смерті, рік і два місяці провів один в палаті військового госпіталю в Німеччині. В цілому його лікування тривало майже два роки.
Ігор
Герой був поранений у серпні 2014 року. Його лікарі складали по частинах більше року. І це був лише перший етап лікування. Далі він приїжджав до госпіталю на планові огляди і процедури зі словами "Я на тиждень!", а лікувався по чотири-п'ять місяців: з операціями по два-три рази на тиждень, високою температурою та іншими складнощами тривалої реабілітації.
Зараз Ігор продовжує службу в ЗСУ, але відпустку між ротаціями на сході часто проводить в госпіталі.
Вадим
Хлопець отримав поранення біля Водяного 11 жовтня 2016 року і досі проходить лікування. Коли кількість операцій перевалила за 50, він перестав їх рахувати. Крім того, перші вісім місяців він не вставав з лікарняного ліжка, а останні рік і дев'ять місяців воїн так само, як і Дмитро, проводить в одомісній палаті військового госпіталю в Німеччині.
Віктор
Військовий був поранений у травні 2015 року, за тиждень до демобілізації. А в лютому 2020 року захисник України переніс вже 60-ту операцію. Зараз хлопцеві всього 26 років, але останні п'ять років він був змушений присвятити перебуванню в госпіталях, оскільки живе без руки і з повністю роздробленою ногою. Незважаючи на це, він сприймає все, що відбувається в житті, з гумором.
"Жоден з цих воїнів не скаржиться і не жаліється. Вони знають – все це для їх блага: чужі люди поруч і стіни палат, неможливість пересуватися, дуже часто вимушені дієти, постійні операції та похвилинна боротьба за власне життя. А вам все ще важко кілька тижнів провести в стінах рідного дому з близькими людьми? Ви втомилися від війни, і вам набрид карантин?" – звернулася до українців волонтерка Соколова.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше командир тактичного снайперського підрозділу однієї з бригад ЗСУ Сергій Варакін зізнався, що не розуміє тих своїх друзів, які говорять, що "втомилися від війни". Він чекає від неї тільки перемоги і тому за всі роки перебування в зоні бойових дій на Донбасі жодного разу не був у відпустці.