Вакцини від коронавірусу, які почали використовувати в цивілізованому світі, ефективні, і відсотковий показник тут не настільки важливий. Українцям не варто боятися робити щеплення – така проблема в суспільстві з'явилася через те, що громадян погано інформували про сам процес.
Ближче до середини лютого в Україні може спостерігатися новий сплеск епідемії: позначиться результат новорічних святкувань і відновлення навчання в школах та інших освітніх установах після локдауну.
Таку думку в бліцінтерв'ю OBOZREVATEL висловив лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта.
У приміщенні, просто неба, щільний натовп і нещільний – ризики існують завжди, але вони десь менші, а десь більші.
На вулиці ризики менші, ніж у приміщенні, оскільки вірус менше концентрується. Але якщо хтось, не захищаючись, настирливо дихає вам в обличчя, тоді ризик зараження зростає.
На жаль, в Україні ніхто ці ризики не вимірював. Зокрема, можна поставити запитання очільнику МОЗ, який свого часу звертав увагу на масові концерти в Одесі на Потьомкінських сходах чи в Харкові: чи фіксувало міністерство після цього зростання захворюваності в містах, де заходи проводилися на відкритому повітрі. Я не маю такої інформації.
Суто теоретично, звичайно, ризики створюються. Але говорити про те, великий це ризик чи малий, можна буде тільки після того, як пройде інкубаційний період і ми побачимо, чи збільшилася захворюваність серед тих, хто відвідував Буковель.
Люди, які не мають симптомів і не вважають себе хворими, поводяться більш безтурботно. Ми в Україні говоримо про зменшення нових випадків захворювання, але формально йдеться про нові випадки в людей, що мають симптоми.
Нам жодного разу не говорили про відсоток виявлення інфекції серед так званих контактних осіб – людей, які контактували із зараженими, не мали симптомів, але їм провели обстеження.
Тому я думаю, що висновки, зроблені в США про те, що не менш як у 50% нових випадків COVID-19 відповідальні безсимптомні, правдиві.
Але щоб враховувати безсимптомних у статистику чи в епідеміологічний ланцюжок, потрібно, щоб ними хтось займався. Але ними ніхто не займається.
Як показала світова практика, тотальне тестування не є ефективним. Найбільш ефективне – цільове тестування, коли збирається анамнез, визначається коло контактних осіб і їх тестують, незалежно від того, є в них симптоми чи немає.
Говорити зараз про якісь прогнози досить складно. Якщо Україна проводить 15 тисяч, а Британія – 300 тисяч тестувань щодня, то в нас виявляється близько 4 тисяч, у них – 60. Співвідношення приблизно однакове.
Статистика відображає загальну тенденцію. Вона свідчить про те, що в Україні зменшується кількість нових випадків. І це добре. Як довго це триватиме? Невідомо. Найімовірніше, з кінця січня може бути підйом. Але все залежатиме від того, як ми провели новорічні свята.
Загалом, підвищення респіраторних захворювань щороку відбувалося через два тижні після того, як діти поверталися до школи після новорічних свят, тобто наприкінці січня. Оскільки зараз у нас локдаун, школи не працюють, до 25 січня навряд чи буде підйом. 25 січня діти повернуться до школи, і тоді за два тижні, на середину лютого, ми можемо мати підвищення.
Зокрема, й далі працюють дитячі садки, але все ж таки там перебуває менше дітей, ніж у школах. Тому вони не створюють таких ризиків.
Я б узагалі не порівнював результати оцінки ефективності вакцин Sinovac Biotech, Pfizer і Moderna, тому що потрібно розуміти дизайн дослідження. Щодо Sinovac Biotech, то фактично ми маємо тільки те, що публікується у ЗМІ, те, що було заявлено усно тощо. Але офіційних даних про результати досліджень поки що компанія не опублікувала. Тому говорити про науковий аналіз нині досить складно.
Минуло ще не так багато часу від початку застосування вакцин. І насправді кожна з цих вакцин мала порівняно обмежене застосування: 30 або 60 тисяч для дослідження – невелика кількість. Тепер вакцину почали застосовувати на мільйонах. Через це може бути скориговано показники ефективності.
Чи означає це, що вакцина неефективна? Ні.
Україна не готова до масової вакцинації, вважає Курпіта.
Що робити з антивакцинаторами [людьми, які не хочуть вакцинуватися]? Нічого, вони просто вимруть як клас. 40% українців не мають наміру вакцинуватися, але насправді, я не лякався б цього. Такі самі цифри в Британії – там 41% населення не планував робити щеплення. Це звична практика.
Люди бояться, це щось незрозуміле. Вони потребують якогось роз’яснення, з ними потрібно працювати, їм потрібно розповідати, як робитимуть щеплення. Це якраз і є завданням штабу і Міністерства охорони здоров’я.
Нині ми багато говоримо про вакцину, але якщо запитати навіть звичайних лікарів, як вони планують організувати вакцинацію своїх пацієнтів, мало хто з них зможе адекватно описати механізм.
На мою думку, варто зосередитися на розв'язанні практичних питань організації. Замість того, щоб розповідати людям про вакцини, набагато важливіше донести до них інформацію про те, де саме вони зможуть отримати вакцину, яким буде щеплення. Можливо, провести якісь навчання, як це буде зроблено.
Великобританія зараз робить 200 тисяч щеплень щодня. Це колосальна робота.