Гідрогеолог: Крим перетвориться на солончак, викликання дощу та опріснення води не допоможуть

Буріння свердловин, опріснення морської води й викликання дощу в анексованому Криму вимагають величезних витрат, але не зможуть розв'язати проблему водопостачання. Щоби прісної води вистачило на потреби населення, окупаційній владі треба повністю відмовитися від промисловості та сільського господарства на півострові.

Відео дня

У спробі опріснити воду Росія може зіткнутися з проблемою енергопостачання, а масове буріння свердловин перетворить півострів на солончак. Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV розповів російський гідрогеолог Юрій Медовар.

– Морська вода в домівках у кримчан – це останній шанс подати хоч якусь воду населенню?

– У принципі, ви маєте рацію. Річ у тому, що у нас немає ефективних установок, які опріснюють воду відразу до питної кондиції. Це є в Ізраїлі. Вони опріснюють воду Середземного моря до кондиції питної – до рівня 0,6-0,7 грамів солі в кубічному дециметрі, її можна пити. У нас таких опріснювачів немає.

Коли до 2014 року Крим забезпечувався водою з Дніпра, ця вода покривала приблизно 80% усіх потреб, 20% становили води власне Кримського півострова. 80% води, яку давав Північно-Кримський канал, становило 1,5 кубокілометра. Це дуже великий обсяг. Опріснювачами таку кількість компенсувати неможливо. Крім того, всі ці системи опріснення дуже енергоємні.

– Росія ж побудувала до анексованого Криму енергоміст. Досить цієї потужності?

– Я боюся, якщо ввімкнути всі опріснювальні установки, то не вистачить. Розумієте, одна річ – поставити опріснювач у себе вдома, а інша – опріснювати в промислових масштабах.

Якщо ми візьмемо 1,5 кубокілометра з Азовського моря, тому що воно має менше проміле (солоність. – Ред.), ніж Чорне, зіпсуймо тоді ще й Азовське море.

Мало того, що Кримській міст порушує водообмін між двома морями, у нас пропадають червонокнижні дельфіни. А якщо ми ще будемо забирати звідти воду по 1,5 кубокілометра...

Мають працювати дипломати, домовлятися з Україною. Як – я не знаю.

– Я пам'ятаю ширину Північно-Кримського каналу. Так, складно уявити, щоб установки теж давали такі обсяги.

– Я пропоную інший варіант. Викликання хмар, потім опріснювачі, потім вода в розломах.

Але врахуйте, що основні споживачі води завжди – промисловість і сільське господарство. На питне постачання в балансі, як правило, 15%. Зараз немає каналу, немає 80% води, яка надходила до Криму з Дніпра. Але є 20%. І якщо ви вимкнете всю промисловість і сільське господарство, то цих 20% цілком вистачить для водопостачання всього Криму.

– І ще 5% залишиться для військових баз.

– Так, і на військові бази залишиться 5%. Але не буде сільського господарства. Ґрунт знову трансформується на солончаки – так, як було до будівництва Північно-Кримського каналу. Ну а що робити?

– Тобто всі ці заяви про те, що викликатимемо опади, опріснюватимемо воду, буритимемо свердловини – це все фантазії?

– Ні, це не фантазії. Але вони всі просять грошей на ці проєкти. До нас приїжджали з Криму, говорили, нумо це, нумо це...

Нумо бурити свердловини, заради бога, але так ви приберете весь верхній шар зони активного водообміну – там, де прісні води, які можна використовувати для цілей водопостачання.

Цей шар займає приблизно 100 метрів. Там прісні води. Нижче за них залягають солонуваті води. Якщо ми забуримо багато свердловин, ми збільшимо сумарний водоприплив свердловин, але дебіт кожної свердловини зменшиться. І ми підтягнемо знизу солонуваті води й, відповідно, забруднимо цей горизонт.

Зрозуміло, що свердловини можна експлуатувати, але треба дивитися запаси, дивитися горизонти. І це ж південь, там солонуваті води залягають не так глибоко.

Якщо ми це використовуємо, ми знизимо рівень ґрунтових вод, збільшимо зону аерації, і взагалі весь ґрунт засохне. Він повністю перетвориться на солончаки.

– Води вистачить на два, на п'ять, на 10 років?

– Важко сказати. Але я знаю, що на півночі Криму зараз зовсім погано. Я був присутній на захисті тематичної дисертації – там сказано про те, що вже зараз на півночі пішли солонуваті води, які заміщають прісні.

Не знаю. Усе залежить від того, як вони качатимуть. Чим більше вони качатимуть, тим швидше закінчиться вода.

– Чи може цей ресурс відновитися за зиму?

– Це залежить від низки факторів. Знову ж таки, в якій частині півострова. Адже водоносні горизонти, які покривають територію Криму, різні. Треба дивитися, де вони качають, скільки качають, яке йде перетікання.

До речі, є пропозиція створити модель – подивитися всі горизонти у вертикальній зональності, і тоді ми зможемо точно сказати, на що його там вистачить.

І, до речі, це знову гроші.

– А в Росії є ці гроші?

– У Росії є гроші, але не на науку. Наступного року науку знову скорочуватимуть. Ми залишаємося на тому ж фінансуванні, але інфляція росте, тому ми недоотримуємо цих грошей.

Гроші є. Я не буду говорити, на що. Ви всі знаєте, на що вони є.

– Щодо Азовського моря. Ви сказали, якщо звідти брати воду для опріснення, то з морем ситуація буде ще гірша, ніж після зведення Кримського моста? Фауна і флора постраждають?

– Фауна і флора вже страждають, тому що порушився водообмін між морями. Чорне море пов'язане із Середземним морем, а Азовське море – внутрішнє.

Міст порушив водообмін, тому що він фактично йде як дамба. Міст впливає і на якість води Азовського моря. Вона погіршилася.