УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Ганебна сторінка історії Москви, яку історики ретельно переписали

Ганебна сторінка історії Москви, яку історики ретельно переписали

Cьогодні в Масквє какийто мущіна упал с Кримскаго Моста. Чи сам упав чи його упали - розберуться, тільки тіла не знайдено.

Нагадаю, що той що в Керчі, правильно звати Керченський мост.

А той що Кримський у Масквє - це колишній Кримський Брод, місце, де кримськотатарські чамбули літерально пішки ходили через Маскву-рєку.

Ходили вони туди за данню, ну або коли місцевий улубєк рамси поплутав, полякати (полякати завжди вдавалось).

Лужнікі - історична назва Кримські Лужники.

Бо кримське посольство не влаштовували душні смрадні вулиці "маладога гасударства", і вони оселилися на лугу, який московити ще не встигли загадити.

Там був дім для осідлих, а навкруги стояли намети, юрти, теліги.

Коні паслися на "лужніках", звідти і назва.

Потім звісно цю ганебну для себе сторінку московити тщятельно переписали.

Володіння (на правах дипломатії) Кримським бродом та Лужниками символізувало в очах ханів, що Москва платить данину саме Криму, а не іншим бажаючим.

А бажаючих було багато.

Ординські держави розпадалися повільно і болісно, кожні років тридцять виникав "вставатель с колен" і намагався повернути все, як при бабусі, а потім, обламавшись, вимушений був заснувати свій новий улус, - що тільки множило улуси.

Бувало, що московитські "государі", улубеки, сплачували данину іншим таємно від Крима.

Наприклад, слали данину грошима і рабами до калмиків, підзуджуючи їх нападати на Україну і Кримське ханство.

Московити улещували, звали калмицьких олігархів славними нащадками чінгізідів (що часто бувало неправда), закликали до возродження Монгольської влади у всьому світі.

Кримські татари та ногайці таких послів перехоплювали, допитували, робили висновки. Московити все отріцалі.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...