Відео дня
Фільм "Дау. Дегенерація" втрапив у гучний скандал через насилля над немовлятами: вже втрутився Кулеба
В мережі спалахнув гучний скандал через залучення до зйомок фільму "Дау. Дегенерація" російського режисера Іллі Хржановського немовлят із українських сиротинців. В результаті до з'ясування обставин порушень долучився навіть дитячий омбудсмен Микола Кулеба.
На проблему першою звернула увагу експертка з дитячої нейропсихології Олена Самойленко, занепокоївшись через те, що малюків використовували як акторів у сценах із насильством щодо них.
"Діти не плачуть просто так. Вони плачуть, коли голодно, боляче, простір навколо здається загрозливим, коли страшно. Вони впевнені, якщо подразник не зникне, то вони помруть. Це глобальний страх, який допомагає людині виживати й кликати на допомогу", – пише вона.
Самойленко наголосила, що після декількох спроб червоні від крику діти припиняють чекати на допомогу та починають чекати смерті. Адже вони не можуть самі себе заспокоїти й пояснити, що ситуація не така критична, як їм здається. За її словами, приблизно звідси ростуть теорії прихильності, сенсорні дефіцити, страхи сепарації.
"Не можна так просто взяти й вдарити по немовляті досвідом фрустрації, думаючи, що нічого не буде. Не можна змушувати дітей довго кричати в кадрі навіть із дозволу батьків, адже ті можуть не знати нюансів дитячої нейропсихології та неврології. А потім – х*як – чому малюк в чотири роки пісяє в штани, чому крихітка кострубато розмовляє, чому хлопці ніжки каченятам ріжуть", – попередила експертка про наслідки небезпечних експериментів із дитячою психікою.
"Важливо розуміти, що в немовлят немає тестових або якихось неважливих періодів. Не можна користуватися ними з метою мистецтва, керуючись тим, що дитина була "в несознанці і не сказала "ніт!". Не варто ліпити на немовлят бутафорські або справжні електроди, щоб показати, що Радянський Союз – то х**ова мода. В сцені з немовлятами важкі почуття героїв-немовлят передавались через справжні почуття "акторів-немовлят". Які не могли довго дивитись в камеру й "дати знак оператору, що не можуть більше зніматися", – забила на сполох Самойленко.
Вона акцентувала увагу на тому, що на таких знімальних майданчиках мають бути не тільки батьки, а й представники служби у справах дітей, педіатр та дитячий невролог. Крім того, жінка наголосила на тому, що в деяких країнах взагалі заборонено знімати новонароджених до певного віку, десь зйомки не можуть тривати більше за 20 хвилин, а десь дитину має супроводжувати окремий соціальний робітник.
"Сцена з немовлятами здалася мені насильницькою. По-перше, тому що діти не могли відмовитися від зйомок в момент, не могли сказати, що їм не подобається оточення. Вони плакали, а дорослі їх не заспокоювали. Це неадекватно, це могло спровокувати депресію, фрустрацію і страх смерті в дитини", – зробила висновок Самойленко.
Також вона дорікнула знімальній групі тим, що там, де їй було треба, знаходили можливість користуватися бутафорськими елементами та вдаватися до гриму, зістарювання, але немовлят вирішили взяти справжніх.
"Чи треба порушувати права дитини заради мистецтва в часи існування CGI, реалістичних ляльок і можливостей монтажних програм?" – пише експертка з дитячої нейропсихології.
Також Самойленко звернула увагу на той факт, що дітям-сиротам за згодою опікунів із дитбудинків під час зйомок зробили ЕЕГ за призначенням лікаря (діагностичну процедуру з виявлення епілептичних станів).
"Якщо дітям у сцені "Дегенерації" було призначено ЕЕГ, гіпотетично, у них могли підозрювати епілепсію. Для таких дітей стимуляція світлом, стрес, істерика, підвищенний пульс і частота дихання можуть стати провокуючим фактором і спричинити напад", – занепокоїлася психологиня.
Окрім усього іншого, пише вона, на роль сина головних героїв у стрічці також взяли хлопчика-сироту. Отже, дитина пожила на проєкті "в сім'ї", а згодом була змушена повернутися до сиротинця.
"Думаю, Україні варто ініціювати розслідування участі дітей-сиріт в "ДАУ". Зрозуміти, хто привозив дітей на майданчик, яке в біса ЕЕГ, чому дозволили дітям кричати, чому їх знімали оголеними, якими чином забезпечувалися права дитини на зйомках? Врешті, хто отримав гроші за цю "акторську працю"?" – обурилася Самойленко та закликала переглянути профільне законодавство і втрутитися у ситуацію владу.
Зазначимо, що одразу після того, як спалахнув скандал, з'явилася реакція уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби.
"За отриманою попередньо інформацією у зйомках використали дітей з будинку дитини. У кадрах – немовлята. Це діти, для яких участь в таких зйомках може бути травмою на все життя! Є також і інші факти, які потребують підтвердження. Вірогідність цих фактів, а також те, хто дозволив використання дітей, має розслідувати поліція, до якої я вже звернувся з відповідним запитом", – написав дитячий омбудсмен на своїй сторінці у Facebook.
Компанія "Феномен-Україна", яка займалася зйомками фільму "Дау. Дегенерація", пізніше відповіла на скандал з немовлятами. За словами її голови, на знімальному майданчику були присутні опікуни дітей, а всі дії нібито були узгоджені з органами опіки.
Про що проєкт "Дау"
Проєкт росіянина Хржановського "ДАУ" став скандальним ще до початку показу. Як пише ZN.UA, сцени насильства і сексу, які були створені для нього, здебільшого справжні. Режисера навіть звинувачували в нелюдському ставленні до учасників, а сама стрічка стала сумішшю реаліті-шоу, ігрового та документального кіно.
Основні зйомки фільму відбувалися в Харкові, спеціально для них Хржановський побудував на території покинутого стадіону інститут. За даними ВВС, Харків був обраний для зйомок невипадково: у 1930-х роках радянський фізик Лев Ландау п'ять років пропрацював в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ). Крім того, Харків зберіг характерний для епохи конструктивізм і годився для зйомок набагато більше, ніж Москва.
Побудований режисером інститут був справжньою науковою спорудою, з реальними квартирами, буфетами, охоронцями та вченими, які проводили експерименти. Люди, які брали участь у зйомках, прожили на його території три роки, отримували зарплату в радянських рублях і витрачали її на території установи.
Їм також заборонялося проносити на територію будь-які предмети, які належали до ХХІ століття, і вживати вислови, не характерні для епохи зйомок, а вона охоплювала період з 1938 до 1968 року. Місяць зйомок на території інституту прирівнювався до року, тому за три роки режисерові вдалося відзняти матеріалу за умовні 30 років.
Крім того, на території інституту видавалася газета, проводилися партійні і профспілкові збори, функціонував Перший відділ, складений з колишніх співробітників КДБ, і виконував властиву йому роботу – пильно стежив за неухильним дотриманням дисципліни таідеології, суворо, грубо та іноді жорстоко карав порушників і схиляв співробітників до "стукацтва".
Як повідомляв OBOZREVATEL, в жовтні 2019 року поліція Одеси повідомила про зґвалтування вихованки центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Одесі. Серед підозрюваних опинився відомий громадський діяч. У минулому чоловік сам був вихованцем дитячого будинку сімейного типу.