Фесенко про рішення суду за позовом Суркісів до ПриватБанку: якщо його не виконати, може постраждати Україна

Фесенко

У прийнятому Печерським судом 2 вересня рішенні про стягнення з державного "ПриватБанку" 350 млн доларів на користь компаній, що належать українським бізнесменам Ігорю і Григорію Суркісам немає нічого надординарного. І рішення доведеться виконувати, оскільки в іншому разі у найближчому майбутньому претензії можуть бути пред'явлені вже до держави Україна. Таку думку в інтерв'ю "Гордону" висловив керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Нічого надординарного і катастрофічного не відбулося. Печерський суд лише підтвердив рішення попередніх судів з цих питань, які не були виконані. І перше рішення у цій справі було ще в 2017 році, тобто за президентства Петра Порошенка. Судячи з усього, судова епопея продовжиться і далі, оскільки міністр юстиції заявив про намір оскаржити рішення Печерського суду", – зазначив Фесенко.

Бурхливу реакцію представників влади на рішення Печерського суду на користь Суркісів політолог пояснює тим, що в позові мова йде про великі суми, а також юридично слабкими позиціями "ПриватБанку" в цьому конфлікті.

Відео дня

"При колишньому керівництві Нацбанку України (Валерія Гонтарєва і компанія) були ухвалені явно маніпулятивні і юридично не цілком коректні рішення в процесі націоналізації "ПриватБанку". І нинішнє керівництво державного "ПриватБанку", Нацбанку України та уряду змушене віддуватися за помилки і сумнівні процедурні схеми, реалізовані Гонтаревою", – підкреслив Фесенко.

Він розповів про передісторію конфлікту. За словами Фесенка, англійські компанії володіли коштами, розміщеними в 2012–2014 роках на депозитних рахунках, відкритих в кіпрському філії "ПриватБанку". Тільки тіло депозиту становило 250 млн доларів плюс відсотки за всі ці роки. Згодом у ході націоналізації "ПриватБанку" всі 6 англійських компаній без достатніх підстав були визнані "пов'язаними" з "ПриватБанком", їх засоби в цьому банку підлягали примусовому обміну на акції додаткової емісії під час націоналізації фінустанови, які в подальшому були викуплені державою за 1 гривню . За словами Фесенка, кошти англійських компаній були просто списані.

"Якщо суть претензій держави до колишніх власників "ПриватБанку" була зрозуміла, то щодо англійських компаній все так і залишилося загадкою. Не кажучи вже про порушення процедури, коли компаніям навіть не дали права оскаржити рішення банківського регулятора про визначення їх пов'язаності. Питання стягнення державних коштів не стоїть. Йдеться виключно про повернення "ПриватБанком" приватних грошей", – підкреслив Фесенко.

На його думку, мова йде про порушення всіх можливих норм законодавства – не тільки українського, а й європейського.

"Українські чиновники примудрилися порушити законодавство не тільки України, а й держави – члена ЄС (Республіка Кіпр). Так, на момент списання грошей з депозитів англійських компаній діяла заборона Центробанку Республіки Кіпр, яка робила неможливими будь-які операції з грошовими активами, крім обслуговування депозитів ( виплата тіла депозитів і відсотків по депозиту). Крім того, кіпрським судом було видано безстрокову заборону, що діє по всьому світу, яка забороняла списувати або іншим чином припиняти дію таких депозитів", – пояснив Фесенко.

"До речі, в історії зі списанням грошей з рахунків кіпрської філії "ПриватБанку" взагалі відбувається якась детективна історія. Зокрема, банк неодноразово заявляв, що гроші трансформувалися в капітал. Однак у своєму щорічному звіті від 31 грудня 2019 року банк вказує, що на закінчення 2019 року в депозити юридичних осіб включено понад 6,8 млрд грн коштів Кіпрської філії "ПриватБанку", які були предметом конвертації зобов'язань в капітал при націоналізації в 2016 році", – додав він.

За словами Фесенка, ці гроші не були перераховані філією банку через заборону Центрального банку Кіпру на проведення філією міжбанківських розрахунків з банком і в зв'язку з судовими позовами, відкритими по цих коштах. Виходячи з останнього, політолог приходить до висновку: кошти з депозитів в капітал банку не трансформувалися, і просто не повертаються своїм законним власникам без будь-яких підстав.

У той же час, Фесенко підкреслює: ситуація з цим судом і цими грошима жодним чином не стосується питання націоналізації "ПриватБанку".

"Це принципово важлива деталь: зараз взагалі не заперечується сама процедура націоналізації "ПриватБанку", не стоїть питання стягнення державних коштів. Йдеться виключно про повернення "ПриватБанком" приватних коштів. І ці гроші є, що підтверджується вищевказаної звітністю", - переконаний Фесенкл.

У той же час, він застеріг владу від спокуси не виконувати рішення суду.

"Вкрай негативним наслідком судового конфлікту у цій справі є сам прецедент невиконання судових рішень. Україна і так вже – серед лідерів за кількістю скарг наших громадян до Європейського суду з прав людини. На нашу країну припадає приблизно 15% скарг, більшість з яких якраз стосуються невиконання рішень національних судів. І головне питання тут, чи готова держава нарешті виправляти подібну негативну ситуацію", - заявив Фесенко.

На його думку, ігнорування даного рішення в подальшому призведе до того, що претензії будуть пред'явлені безпосередньо до держави. І платити за це Україна буде власною репутацією і грошима платників податків.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що 2 вересня Суркіси виграли суд проти Приватбанку. При цьому в Мінфіні з ураженням не змирилися - і мають намір оскаржити рішення Печерського районного суду міста Києва.