Епідемія куріння в Україні: названі методи боротьби від ВООЗ

Куріння — причина смертей понад 7 млн людей у світі щорічно. З них майже 1 млн — наслідок пасивного куріння. Для аналізу ефективності методів боротьби з курінням, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) провела "Глобальне опитування дорослого населення щодо споживання тютюну" (Global Adult Tobacco Survey). Його результати представляють зріз поширеності куріння у 22 країнах, у тому числі, в Україні.

Вперше дослідження в Україні було проведене у 2009-2010 роках і за цей період рівень куріння серед дорослого населення скоротився майже на 20%. Такого показника вдалося досягти, частково, після впровадження заборон на рекламу тютюнових виробів та куріння у громадських місцях. Це дозволило вдвічі скоротити кількість людей, які страждають від пасивного куріння, але кардинально не позначилося на курцях.

Україна відстає порівняно з Австралією, Великобританією, США та іншими розвиненими країнами, де кількість курців знижується у середньому на 5% у рік. Такі темпи стали можливими, у тому числі, завдяки політиці harm reduction (зменшення шкоди). Вона полягає у зміні державного регулювання і використанні альтернативних продуктів зниженого ризику (електронних систем доставлення нікотину) як способу відмови від куріння.

В Україні дослідження проводилося за підтримки МОЗ та НАМН. Під час 8000 інтерв'ю були визначені фактори, які впливають на куріння: характеристики респондентів, що визначають схильність до куріння, економічні аспекти та вплив ЗМІ. Було встановлено, що понад 7 млн українців курять сигарети щодня, із них кожен другий регулярно робить спробу кинути. Але вдається це лише 1%, а 75% не звертаються за професійною допомогою. Основні бар'єри для переходу на альтернативні продукти — низька інформованість про їхні властивості (на 90% менше шкідливих речовин порівняно зі звичайними цигарками, відсутність пасивного куріння) і стереотипи, що існують всупереч наукових доказів.

У 2010-2017 роках в Україні була прийнята низка законів, спрямованих на заборону куріння (підвищення акцизів на тютюнові вироби, заборони на куріння у громадських місцях, рекламу тютюну й стимулювання продажів). Результат позначився на бізнесі та кишені споживача — середня вартість пачки цигарок зросла на 70%. Але не було вжито заходів для допомоги курцям, які не можуть самостійно впоратися із залежністю, а препарати для медикаментозного лікування в Україні все ще не сертифіковані і, відповідно, недоступні. Така ситуація характерна для менш розвинених країн, що доводить необхідність доповнення заборонних заходів іншими підходами.

У звіті розглядаються методи боротьби з курінням, які довели свою ефективність —регулювання продажів і просування електронних систем, аби знизити ризики для громадського здоров'я. Найвищий відсоток відмови від куріння зафіксовано в тих країнах, де популярні бездимні продукти доставлення нікотину. Зразковим вважають досвід Великобританії: за допомогою альтернативних продуктів і державної підтримки, рівень куріння у 2016 році вдалося знизити до історичного мінімуму — 15,5%.

Рекордний рівень використання альтернативних продуктів зареєстрований в Індії та Бангладеш. У цих країнах загальноприйняті заходи боротьби з курінням не давали результатів, ситуація ускладнювалася "генетичною схильністю" і соціальними умовами (курінням серед жінок, низьким рівнем доходу і медичного сервісу). Зі зростом популярності ENDS вдалося знизити куріння серед молоді на 17% і на 6% — серед дорослого населення. У Японії продажі звичайних сигарет впали на 27% за 2 роки, а у Швеції вдалося досягти найнижчого рівня куріння у ЄС. Тому скорочення куріння безпосередньо пов'язане з поширенням альтернативних продуктів.

"З 2002 року в Німеччині реалізується низка стратегій із боротьби з тютюном: збільшення податків, обмеження на продаж і рекламу, попередження на тютюнових виробах. Це сприяло зниженню продажів цигарок із 145,1 млрд у 2002-му до 75,8 млрд у 2017 році", — коментує доктор Уте Монс, глава Центру дослідження раку. — Понад 30 країн здійснюють жорсткішу політику, пов'язану з повними заборонами, але на Європейській Шкалі боротьби з тютюном Німеччина займає 2 місце".

У звіті визначені важливі кроки для поліпшення громадського здоров'я, актуальні для України — перегляд регулювання альтернативних продуктів й інформування населення. Звикання до попереджень на пачках, суперечливі дані в медіа, нездатність або небажання відмовитися від звички, роблять електронні системи доставлення нікотину реальним способом зменшення шкоди для здоров'я курців.