Відео дня
Еліта України: складено топ-6 сучасних воєначальників ЗСУ
В Україні сформувалося нове покоління військових командирів України, які пройшли через бойові дії на Донбасі.
Топ-6 сучасних воєначальників опублікував "Новий час".
1. Євген Межевікін, заступник командира 1-ї окремої танкової бригади, підполковник, Герой України, 35 років
Нагороди: орден Золота Зірка, ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів, орден Народний Герой.
Євген Межевікін, танкіст із позивним Адам, бився в найгарячіших точках на сході країни - під Пісками, Авдіївкою та Донецьким аеропортом. Його машина, яку він називає "ластівкою", палила ворожу техніку і прикривала українських військових.
"Так, ми цілими днями моталися там і тут, ходили без прикриття однією машиною. Ходили і через сепарів, і по мінних полях, і через їхні пастки. Пишаюся лише тим, що голову не опускали, не ховалися за спини. А під час виконання завдань не було жодної втрати ні серед моїх безпосередніх підлеглих, ні серед тих, кого прикривали", - згадує він.
У 2017 році кіборг Адам закінчив Національний університет оборони і пішов на підвищення - став заступником командира 1-ї бригади. Найближчим часом він знову вирушить у зону АТО.
2. Михайло Забродський, командувач високомобільних десантних військ, генерал-лейтенант, Герой України, 44 роки
Нагороди: орден Золота Зірка, орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден Данила Галицького.
"Найдовший рейд у військовій історії світу", - такими словами Філіп Карбер, американський військовий експерт, назвав те, що влітку 2014 року зробив Михайло Забродський зі своїми підлеглими на Донбасі.
Кілька сотень бійців 95-ї окремої аеромобільної бригади Забродського майже за 20 днів пройшли 470 км, зокрема по тилах контрольованої сепаратистами території. Вони вивели з оточення 3 тис. своїх соратників і 250 одиниць бронетехніки. А крім того, знищили кілька російських артилерійських підрозділів, захопивши їхню техніку й озброєння.
"Поки противник з'ясовує, що у нього в тилу відбувається, ти завдаєш наступного удару. А потім - наступного, не зупиняючись на місці", - пояснює Забродський свою тактику, засновану на швидкості і скритності.
Його 95-та бригада відзначилася не тільки цим рейдом, а й взяла участь у багатьох ключових боях на сході: десантники відбивали телевежу на горі Карачун, блокували тоді ще окуповані Слов'янськ і Краматорськ, воювали біля Донецького аеропорту, брали шахту Бутівка.
Бойові успіхи десантників обернулися для їхнього командира стрімким підвищенням - той за два роки пройшов шлях від полковника до генерал-лейтенанта і став керувати всіма високомобільними військами.
Читайте: "Це головне": названі дві умови для звільнення Донбасу військовим шляхом
3. Віктор Ніколюк, начальник 169-го навчального центру сухопутних військ Десна, полковник, 42 роки
Нагороди: орден Данила Галицького, орден Богдана Хмельницького III ступеня
Для ЗМІ Віктор Ніколюк, позивний Вітер, - це перш за все командир 92-ї окремої механізованої бригади, який разом із підлеглими особисто полонив двох співробітників російського ГРУ - Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва. Обох згодом обміняли на Надію Савченко.
Для самого Ніколюка вся ця історія - лише крихітний епізод трьох років війни. Зі своєю бригадою він пройшов її з самого початку.
Все почалося ще навесні 2014-го, коли підрозділ Ніколюка, розташований у Харківській області, по кілька разів на тиждень блокували місцеві проросійські "громадяни", погрожуючи вторгненням сил північного сусіда.
Навесні цього року Ніколюк очолив головний навчальний центр сухопутних військ: ділиться бойовим досвідом, змінює підходи до підготовки особового складу. Завантажений повністю, але сумує за передовою. Бо війна, за його словами, оголює людину.
"Тут (в тилу. - Ред.) ти можеш ходити свій хлопець, пизд**ий пацан. А там ти прийшов - і обісрався. Там менше місця зраді і кулуарним розмовам. Там розумієш, навіщо потрібна армія", - говорить він.
4. Олег Мікац, командир оперативно-тактичного угруповання Луганськ, генерал-майор, 41 рік
Нагороди: орден Богдана Хмельницького III ступеня
Олег Мікац - перший український генерал, який ніколи не служив у радянській армії. У нього за плечима - участь у миротворчих операціях і служба на чолі одного з найбільш боєздатних підрозділів ЗСУ - 93-й окремої мехбригади.
Саме з цим підрозділом Мікац, тоді ще комбриг, у 2014-2015 роках керував обороною Донецького аеропорту.
93-а бригада вирушила в Донецьку область одразу після початку АТО і брала участь у боях по всьому регіону.
"Уже в травні, прямуючи на схід, ми розуміли, що Росія - агресор. Ми не зупинили її в Криму. Тому повинні були зупинити на Донбасі, щоб не довелося робити це ближче до центральних областей", - говорить генерал.
Зараз Мікац очолює угруповання українських сил на луганському напрямку. За його словами, в цілому обстановка стабільна, а за останні місяці обстріли скоротилися на 90%. І це хороший знак: стійке припинення вогню - перший крок, який дозволить політикам врегулювати ситуацію, повернути Донбас, а потім і Крим.
"Військового вирішення конфлікту на сході наразі вже немає", - наголошує захисник Донецького аеропорту.
5. Василь Осипчук, командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади, полковник, 48 років
Нагороди: орден Данила Галицького, орден Богдана Хмельницького
Останні півроку 59-та бригада захищає одну з найгарячіших ділянок на Донбасі - маріупольський напрямок. Незважаючи на Мінські угоди, обстріли тут - особливо в Широкиному і Водяному, - не вщухають. Говорячи про це, Василь Осипчук усміхається: "Головне, що на адекватну відповідь у нас є право".
Він закінчував військове училище ще при Радянському Союзі. Як і багато представників цього покоління, після 25 років служби Осипчук вийшов у відставку.
"Мені було некомфортно: армії як такої вже майже не залишилося, за посадами росли люди зі знайомствами. Щоб робити кар'єру, потрібно було вислужитися. Я цього не хотів", - згадує командир.
Думку свою він поміняв після Майдану, в якому брав активну участь. Після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі пішов добровольцем до військкомату. Там інтересу не викликав: мовляв, для полковника посад немає. Але в підсумку місце знайшлося: Осипчук очолив 10-й батальйон територіальної оборони в Житомирській області.
Батальйон довелося формувати з нуля: спочатку у нього не було нічого - ні озброєння, ні транспорту, ні кадрів. Осипчук підключив свої зв'язки, волонтерів, місцевий бізнес. Два місяці, поки формувався підрозділ, він називає тепер "вирвані роки".
Однак уже в середині липня 2014 року підрозділ вирушив захищати лінію розмежування з Кримом у Херсонській області. А взимку 2015 року опинився в зоні АТО. У підсумку на базі батальйону в тому ж році сформували цілу бригаду з Осипчуком на чолі.
Вона більше 20 місяців виконувала різні завдання в зоні АТО: воювала, крім іншого, під Старогнатівкою, Волновахою і Гранітним. Саме бійці Осипчука відволікали на себе сили противника, коли з оточення під Дебальцевим виходили українські з'єднання.
6. Дмитро Делятицький, командир 36-ї окремої бригади морської піхоти, полковник, 41 рік
Нагороди: орден Данила Галицького
Дмитро Делятицький виявився одним із перших представників української армії, які зіштовхнулися з російською агресією. Справа була в Криму, де він служив командиром 1-го окремого батальйону морської піхоти.
На початку березня 2014 року його військову частину заблокували російські військові, прикриваючись місцевим населенням - переважно похилого віку, жінками і дітьми. Поки офіційний Київ зберігав мовчання або віддавав суперечливі накази, кримські морпіхи 25 днів утримували оборону частини.
Після того як оборона впала, Делятицький вивів із собою на материк половину підлеглих, втративши при цьому квартиру в Феодосії і майже рідний Крим, де прослужив понад 15 років.
Опинившись на материку, кримські морпіхи майже одразу вирушили в зону АТО і провели там у цілому більше трьох років. Останні два - у складі 36-ї бригади, створеної на базі виведених із півострова підрозділів. В основному захищали лінію розмежування на маріупольському напрямі. Саме вони звільнили Широкино і Водяне, а також "потіснили" позиції противника на 5-7 км у сторону українсько-російського кордону.
"Для мене висновок однозначний: це не війна за Донбас, це війна за всю країну. Якщо ми підемо звідти, завтра вони (вороги. - Ред.) опиняться в Миколаєві чи Херсоні", - говорить комбриг.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше президент України Петро Порошенко створив нову військово-цивільну адміністрацію на Донбасі.