Екологи застерегли від використання теми довкілля задля піару чи заробітку

Професійні екологи б’ють на сполох – і застерігають: використання теми захисту довкілля політиками у передвиборчих перегонах та псевдоактивістами на проплачених акціях наражають українців на небезпеку. Адже за хайповими темами дуже часто губляться реальні проблеми, які потребують системного і тривалого вирішення. Про це йшлося на брифінгу у Києві, організованому Професійною асоціацією екологів, за участі провідних експертів галузі.

"В Україну тренд використання екології як інструмент набирання політичних чи економічних балів прийшов з Європи, він не є новим. Але прикрим є той факт, що якщо раптом звідусюди починає лунати тема охорони природи - це не значить, що ми раптом згадали, що це важливо. Це значить, що або стартував вкотре політичний передвиборний сезон, або трапилася чергова екологічна катастрофа, яких з кожним роком стає все більше", - повідомила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

На її думку, небезпека від маніпуляцій на темі екології полягає у тому, що за хайповими темами та порожніми обіцянками губляться дійсно серйозні проблеми на кшталт масової вирубки лісів, деградації грунтів, стрімкого скорочення запасів питної води в Україні тощо. Зволікання з вирішенням цих проблем суттєво збільшує ризики для населення України. І вирішити їх можна лише шляхом системної та тривалої професійної роботи.

"Ми бачимо, як багато зараз з’явилося експертів, які одягнули зелені камуфляжі і пропонують дуже швидкі дуже реальні рішення щодо наболілих роками проблем . хотілось би донести до громадян України інформацію: на жаль, швидких рішень легких у сфері охорони довкілля немає . Це повинна бути системна і постійна робота задля збереження якості майбутнього життя", - підкреслила Циганок.

"Ризик маніпуляцій екологічною темою дуже високий. Ми за якимись точковими темами, за набиранням балів політичних та економічних можемо втратити головне: не просто здоров’я і майбутнє нашої нації - ми втрачаємо і економічну міць нашої держави", - додала вона.

Експерти радять: щоб розпізнати маніпуляцію і не піддатися на неї, найперше слід перевірити джерело надходження інформації.

"Подивіться, ким є та людина, як дає ту чи іншу обіцянку. Чи є у неї ресурс, необхідний для реалізації цієї обіцянки? Бо якщо людина вперше з’явилася і на бордах чи в телеефірах приписала собі якісь досягнення і титул еколідера – за цим нічого, окрім пустослів’я не стоїть. Варто також поцікавитися науковим обгрунтуванням тієї чи іншої хайпової теми. Ну і постійно працювати над екологічним просвітництвом населення. Бо чим вищим буде рівень освідомленості населення у темі екології – тим складніше буде обдурити людей чи зманіпулювати ними", - стверджує Циганок.

Віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина радить також виявляти маніпуляторів за допомогою простих запитань.

"Якщо ви чуєте від політика якусь тезу щодо екологічної катастрофи – довкілля гине, Україна висить над екологічною прірвою і так далі, вони таке полюбляють – запитайте у нього: що ви збираєтесь робити? Друге питання: яким чином ви збираєтеся здійснювати те, що плануєте? Третє: помісячний план вашої роботи над ліквідацією цієї проблеми на стіл покладіть, будь ласка. На цьому, як правило, все закінчується. Максимум на третьому питанні все лопає, як мильна бульбашка. Понад 90% не проходять перевірку", - стверджує Щербина.

За його словами, поки псевдоактивісти та політики-маніпулятори атакують окремі підприємства чи піднімають якісь хайпові екологічні теми, без вирішення лишаються дійсно важливі проблеми. Наприклад, стрімка зміна клімату впродовж наступних двох десятиліть, яка призведе до зміни біологічних видів, які населяють територію України – і до якої наша держава досі жодним чином не готується.

"Через 20 років у Києві буде степ, а навколо Києва – саванна. Це підтверджений кліматологами факт. Ми повинні готуватися. Бо йдеться не просто про зміну температури, а про появу тут комах і плазунів, які живуть у спекотному клімати, зникнення дерев, які не витримують високих температур. А ми сидимо і чекаємо, слухаючи казки екологічних "гебельсів". Ми проти використання теми виживання у передвиборчих перегонах. Бо йдеться про необхідність фундаментальних наукових досліджень у сфері екології. Адже від цього залежить, чи зможемо ми адаптуватися до того, що буде через 20 років. Хто не адаптується – вимирає. Або мігрує, якщо є куди", - резюмував Щербина.

Тож експерти закликають критично сприймати будь-які заяви щодо екології – і аналізувати їх на предмет маніпуляцій, аби не дати себе обдурити.