"Двоголовий орел не поставить на коліна": у ЗСУ розповіли неймовірну історію відважного воїна-туркмена

Українець туркменського походження Назар Мялікгулиєв служить в лавах Збройних сил України. Він встиг побувати в гарячих точках Донбасу, проте навіть після демобілізації все одно повернувся на службу, тому що не міг знайти собі місця вдома, поки йде війна.

Відео дня

Історію захисника України опублікував штаб Операції об'єднаних сил у Facebook.

З початку російської агресії в Україні Назар сам відправився до військкомату і потрапив до третьої хвилі мобілізації. Його прикріпили стрільцем-зенітники ПЗРК "Ігла-1" до 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила (в той час вона ще була "Залізною").

У складі цього батальйону в 2014 році він пройшов бої під Кримським, а в 2015-му – в районі Тошківки, Оріхового, Новотошківського. Після цього батальйон перевели до новоствореної 53-ї окремої механізованої бригади, де він дослужився до звання старшого солдата і командира відділення зенітного ракетного взводу. В її складі Назар воював в авдіївській промзоні і служив на блокпості біля "Коксохіму". Потім його демобілізували.

Найскладнішим періодом за час служби Мялікгуліев вважає бої біля Кримського. "У той час були дні, коли російські "Гради" крили нас по 17 разів протягом доби. І по селу, і по позиціях бригади ... тоді, і пізніше полягло чимало побратимів – справжніх чоловіків, друзів, патріотів", – розповів Назар.

Після демобілізації він рік пробув удома, де разом зі іншими ветеранами АТО створили громадську організацію "Профспілка ветеранів АТО Теребовлящіни". Також Назар є членом Тернопільської обласної організації Спілка письменників України, Теребовлянського районного об'єднання "Просвіта", громадської організації "Меморіал", а також є першим заступником голови теребовлянського відокремленого підрозділу громадської організації "Союз бійців АТО і волонтерів "Сила України".

У грудні 2016 повернувся на військову службу. Хлопець зізнається, що йому психологічно важко перебувати вдома, коли на Донбасі триває війна. Поступив на контрактну службу в 44-у окрему артилерійську бригаду в Луганській області. Влітку 2017 року звільнився, але в 2019 році уклав новий контракт в 54-їй окремій механізованій бригаді, в складі якої воював на Луганщині. Дослужився до командира відділення.

Наразі Назар захищає Україну на узбережжі Азовського моря.

Про себе хлопець каже так: "Я – українець, батько Туркменії був ...". Крім Назара воює і його брат Арслан. Батько хлопців Курбангельди Мялікгулиєв – етнічний туркмен. Він проходив строкову службу в українському Криму, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Після звільнення в запас подружжя переїхало з Балаклави на Тернопільщіну.

Сам Назар почав захоплюватися поезією ще в шкільні роки, він писав вірші і збирав гроші на видання збірок. Перша з них вийшла в 2011 році під назвою "Критик". Друга – "До народу" – в 2014 році.

Ще задовго до анексії Росією Криму він написав такі рядки:

Великої політики – я в'язень,

Зате великого народу – син.

І двоголовий орел не змусить,

Щоб на коліна я встав перед ним!

Раніше OBOZREVATEL писав про воїна ВСУ азербайджанського походження Романа Бахшіеве. У своєму інтерв'ю він розповів про найважчі бої за Луганщину, а також про свій бойовий шлях.