Топ найдорожчих курортів України: порівнюємо сервіс та ціни
Немає звʼязку з реальним життям: освітня омбудсменка назвала головну проблему шкільної програми в Україні
За її словами, вже 10 років не відбувається розвантаження учнів під час навчання
Дивно було що вони товаришують, настільки різними були ці хлопці. Ще як були дітьми, то було непомітно. Діти як діти. А от як виросли...
Один чесно працював, з ранку до ночі гнув спину на пана; другий байдикував. Перший все життя провів на одному хуторі; другий ходив козакувати, подивився мало чи не весь світ. Перший одружився ще замолоду; другий все ніяк не бажав остепенитися.
Коли вони зустрічалися, перший повчав другого:
- Що ти все байдикуєш? Візьмись за розум! Живи як всі.
Нічого не відповідав його товариш. Бо давно вже зрозумів, що то марно.
- Кожному своє. - відмахувався.
Так пройшла молодість, за нею і життя.
Перший друг заробив грошей, пішов від пана, завів хазяйство і згодом сам зробився паном. Виростив дочку, видав заміж, дочекався онуків.
Другий досі козакував, зникав неочікувано, повертався неждано; місяцями пропадав невідомо де. А як зустрічалися, перший знову починав повчати свого товариша, бо справді його любив та бажав йому добра.
- Скільки ти можеш кочувати перекотиполем? Схаменись, візьмись за розум! Одружись вже, дім постав, дітей народіть. Бо лишишся нікому не потрібним на старості років!
А другий не відповідав.
Читайте: Циганський "Інь" і "Янь": демократія повинна мати зуби
Але одного разу таки привіз з далеких країв дівчину-красуню, купив собі найкращу хату, народили сина. І все в нього стало так, як в першого товариша.
- От бачиш! - казав той, задоволений. - Тепер і ти в люди вибився, заживеш як всі...
Але другий не відчував щастя. Йшов з дому, годинами пропадав в лісі, біля річки, в горах. Не міг всидіти на місці, все йому аби побродити десь...
Прийшов день, коли обидва зробилися дідами. В першого були вже правнуки; другий чекав на онуків.
Тільки от біда - не трималася малеча першого діда, все тікали до другого. Бо розповідав він цікаві казки та історії з життя свого; першому ж нічого було розповісти. Тому зробився він самотнім при живих нащадках. В домі другого товариша дитячий галас не вщухав.
І коли вони якось, по старій звичці, зустрілися за келихом, заплакав перший товариш:
- Тільки тепер я зрозумів тебе. Скоро вже смерть за нами прийде, а що я бачив в цьому житті? Сіро та холодно. А ти... Яскраве життя в тебе було!
***
Ніколи не повчай інших, якщо не спробував того, що вони. У кожного свій шлях, вірний чи ні - покаже тільки час.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал
За її словами, вже 10 років не відбувається розвантаження учнів під час навчання
Що буде з даними українців та навіщо функціонування систем зупинили
Оновлення, про які Apple оголосила у листопаді, набули чинності
Зірка знає, як зробити образ сексуальним, комфортним та елегантним одночасно