Дослідники створили 3D модель Бабиного Яру: як "оживає" історія

Науковці Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» встановили місця розстрілу 33771 єврея у Києві у вересні 1941 року

В історії трагічних подій, які розгорталися у Бабиному Яру під час Другої світової війни, залишається чимало "білих плям". Донедавна було невідомо, де саме 29-30 вересня 1941 року відбулися масові розстріли. Є цінні фотосвідчення, зроблені німецьким військовим фотографом Йоганнесом Геле в наступні дні після цих подій. Але точні місця та час, коли вони були зняті, досі не були визначені.

Територія Бабиного Яру протягом ХХ сторіччя зазнала суттєвих змін – урочище засипали, вирівнювали, заливали цегляною пульпою тощо. Зараз яр виглядає зовсім не так, як 79 років тому. Саме для того, щоб відновити повну картину трагічних подій тих часів, міжнародна команда дослідників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" вперше в Україні почала роботу над масштабним дослідженням території урочища, в рамках якого вже зроблено низку відкриттів та унікальних проєктів на перетині історичної науки та сучасних технологій.

Карта дослідження Олександра Круглова, Мартіна Діна та Центру просторових технологій

Команда дослідників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" визначила місця масових розстрілів євреїв у Києві наприкінці вересня 1941 року. Дослідження тривало півтора року. У роботі була використана унікальна технологія просторового 3D-моделювання. За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що знаходився на перетині сучасних вулиць Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів "єврейського відділення" транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вул. Шолуденка). А от основним місцем розстрілу 33771 єврея 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру, а також, цілком імовірно, що розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.

Як проходила робота над дослідженням – дізнавався OBOZREVATEL.

Військовополонені засипають землею ділянку Бабиного Яру, де лежать тіла майже 34 тисяч розстріляних київських євреїв. Автор фото: Йоганнес Геле, початок жовтня 1941 рік

Відправні точки для дослідників

"3D-модель Бабиного Яру стане частиною сучасного музею світового рівня, який ми будуємо, – розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Макс Яковер. – Наше завдання – зробити цей музей частиною світової меморіальної спадщини, гідної пам’яті загиблих. Це можливо, лише якщо створити унікальний художній та технологічний проєкт, який спиратиметься на глибоко пропрацьовану історичну та документальну базу. Напрацювання по 3D-моделі Бабиного Яру – як частини майбутнього музею – вже представлені на онлайн-платформі Меморіального центру".

Роботу над відтворенням ландшафту Бабиного Яру довоєнного періоду та часів нацистської окупації почала міжнародна команда істориків – українські та американські фахівці з історії Другої світової та Голокосту.

У дослідженнях взяли участь історичний консультант Меморіального центру, колишній співробітник відділу військових злочинів поліції Лондона Мартін Дін, український історик, старший радник з історичних питань Меморіального центру Олександр Круглов. А також – спеціалісти Центру просторових технологій під керівництвом Максима Рохманійка.

"Ми провели справді новаторську дослідницьку роботу. Зібравши матеріали аерофотозйомки, світлини, карти, проаналізувавши десятки свідчень очевидців, зібравши по клаптиках факти, ми змогли відтворити точну послідовність трагічних подій кінця вересня 1941-го року в яру та ідентифікувати місця розстрілів", – розповів Мартін Дін.

Висновки фахівців Меморіального центру також враховували попередні дослідження, зокрема проведені науковцем Львом Дроб’язком (1937-2017).

"Колишні в'язні Сирецького концтабору стверджували, що в 1943 році спалювали трупи в тій частині Бабиного Яру, що навпроти головних воріт концтабору. Отже, якщо правильно встановити його розташування, то можна встановити ділянку яру, де розстрілювали євреїв в останні дні вересня 1941 року. Максимально точно визначити місцезнаходження Сирецького концтабору допомагає німецька аерофотозйомка Києва від 26 вересня 1943 року. Нині це місце розташоване північніше сучасної вулиці Щусєва", – зазначив Олександр Круглов.

Навіщо до команди долучили архітекторів

Метод опису простору у 2D в певних моментах дослідників обмежував. Однією з найсерйозніших проблем відтворення історичних подій у Бабиному Яру було те, що від часів Другої світової війни ландшафт урочища зазнав кардинальних змін. Яр заливали цегляною пульпою, вирівнювали, забудовували. Від території довоєнного яру майже нічого не лишилося. Так, на початку 2020 року до міжнародної команди істориків доєдналися спеціалісти-архітектори із Центру просторових технологій. Вони методом комп’ютерного 3D-моделювання реконструювали ландшафт урочища станом на 1940-і роки.

Дослідники реконструювали модель яру 40-х років

Для створення цифрової моделі Бабиного Яру архітектори у взаємодії з істориками використовували комбінацію різних матеріалів – топографічних зйомок 1924, 1953, 1968 та 2008 років, аерофотознімків 1939 та 1943 років, супутникових знімків та фотографій місцевості, зроблених у різні періоди на території Бабиного Яру, починаючи з 1930 року. Всі ці матеріали були оцифровані.

Архітектори співставляли просторові елементи з карт та аерофотозйомки з реальними об’єктами – деревами, електричними стовпами, будинками, схилами яру, які були зафіксовані на фото. Також бралося до уваги положення сонця на небосхилі.

Автор фото: Йоганнес Геле, початок жовтня 1941 рік

"Ключовим документальним свідченням для нас стали кадри німецького військового фотографа Йоганнеса Геле, відзняті у Бабиному Яру на початку жовтня 1941 року. Ми проаналізували ключові точки на цих фотографіях – топографію, елементи рельєфу, споруди і відтворили їх на тривимірній моделі. Це дозволило поступово локалізувати вже багато фотографій і відео, зроблених в інших місцях", – розповів директор Центру просторових технологій Максим Рохманійко.

Фотографії Йоганнеса Геле, які використовували дослідники

Завдяки комплексній роботі істориків і архітекторів-дослідників вдалося візуалізувати місця розстрілів у великому західному відрозі, а також сусідній піщаний кар’єр, де в євреїв відбирали речі та примушували їх роздягатися.

Українські фахівці, досліджуючи події у Бабиному Яру, орієнтувалися на проєкти, зроблені Forensic Architecture. Це багатодисциплінарна дослідницька група, заснована в Лондонському університеті, яка використовує архітектурні прийоми та технології для розслідування воєнних злочинів та порушень прав людини у всьому світі.

3D-модель доповнять спогадами

Але на цьому робота не закінчиться.

На мультимедійній карті згодом з'являється свідчення очевидців. Рухаючись 3D-моделлю Бабиного Яру, можна буде, окрім історичних фактів, дізнатися про історії, розказані очевидцями тих подій.

Дослідники створили 3D модель Бабиного Яру

"Ніхто до цього часу в Україні не проводив таку масштабну та системну роботу з дослідження території Бабиного Яру. Наші напрацювання – важливий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки та повернення історичної пам'яті про трагічні події, що відбулися у період окупації Києва", – наголосив генеральний директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Макс Яковер.

3D-модель Бабиного Яру вже доступна на онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Тепер кожен може побачити територію тогочасного Бабиного Яру на власні очі.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин яр"