До школи – у 5 років. Чому вчителів розлютила ідея МОН і чи можна її реалізувати в Україні?

  • Т.в.о міністра освіти Сергій Шкарлет запропонував віддавати дітей до школи з 5 років

  • Педагоги та психологи різко розкритикували ідею: не готові ні діти, ні вчителі, ні держава

  • У переважній більшості країн Європи, на які посилався очільник МОН, навчання у школах розпочинають діти віком 6+

Шкарлет заявив, що в Міносвіти обговорюється навчання з 5 років

Чинний очільник Міністерства освіти і науки України Сергій Шкарлет днями зробив гучну заяву. Він спростував інформацію про начебто циркулюючі у міністерських кулуарах наміри відмовитися від 12-річної освіти і повернутися до 10 років навчання.

Однак, судячи з усього, без ноу-хау таки не обійдеться. За словами т.в.о. міністра, наразі вивчається можливість початку навчання дітей у школах із 5-річного віку.

Тема викликала жваві дискусії у суспільстві. Чи готові 5-річні малюки до школи та її навантажень – хай навіть і в ігровій формі? Чи здатні вони обслуговувати себе бодай в елементарних потребах? Чи згодні вчителі перебирати на себе, окрім властивих їм функцій, ще й обов’язки вихователів? І чи зможуть сьогодні педагоги впоратися з 30-35 малюками?

Відео дня

OBOZREVATEL спробував розібратися.

Дискусії стосовно тривалості шкільного навчання тривають в Україні не перший рік. І щоразу після зміни керівників профільного міністерства ці дискусії набувають особливої гостроти та актуальності. Так сталося і після призначення нового очільника Міністерства освіти та науки України Сергія Шкарлета. Неоднозначна постать т.в.о. міністра лише підсилила побоювання частини освітянської спільноти, що під його керівництвом міністерство та й сама система освіти зробить відкат назад після здобутого прогресу та старту Нової української школи.

Вкотре тема відмови від існуючої 12-річної системи навчання піднялася після останньої наради МОН із керівниками обласних управлінь освіти. На ній, згідно з інсайдами, розглядалася можливість зміни тривалості навчання у середній школі.

Однак сам Шкарлет офіційно заявив: про відмову від 12-річної освіти та повернення десятирічки наразі не йдеться взагалі. А от можливість початку навчання діток не з 6-ти, як зараз, а з 5-ти років – вивчається досить серйозно. Не в останню чергу тому, що подібна практика вже існує – і досить успішно – у низці країн Європейського Союзу. І тому, що, як зазначив міністр, у відрядженнях він чує обурення від батьків школярів із приводу того, що їхні діти закінчуватимуть школу у 18-19 років.

"У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками. МОН розглядає всі пропозиції "за" і "проти", – написав Шкарлет на своєму каналі у Телеграм.

Поки в МОН пропозицію вивчають – у педагогічному середовищі її сприйняли скептично.

"Я, як вчитель початкових класів, на вихователя не підписувалась! Штанці застібни, шнурки зав'яжи! У них іще навички самообслуговування не сформовані, а ви їх за парти! Та звісно ж, як дядько семи повних років піде до школи, то закінчить у 19!" – обурюється вчителька Наталія Яник.

"Спочатку, шановні мільйонери, школи теплі і комфортні побудуйте. Сама працюю в школі 25 років. Уявляю 5-річних діток у переповнених класах, де вчителька між партами протиснутися не може, де діткам у класі нема де розвернутися, а їм ще і прилягти треба буде, де температура зараз 16, а взимку – і 8-10 градусів. Де холодні коридори з бетонною підлогою. Про що ви говорите? За кордоном школи, початкова та середня, старша – навіть у різних приміщеннях, маленькі та затишні, теплі та функціональні. А тут хочуть уже наших дітей на виживання?" – додає у коментарях під новиною про ідею Шкарлета підписниця сторінки OBOZREVATEL у Фейсбук Людмила Михайлишина.

Педагоги різко критикують нову ідею. І не стільки тому, що їм додасться зайвої роботи – скільки через неготовність 5-річних малюків до реалій сучасної української школи.

"Почнемо з вікових особливостей. Перше – дітям у 5 років іще необхідний денний сон. Друге – в такому віці дітям шкідливо без перерви довго сидіти, мають бути забезпечені альтернативні звичайним партам робочі місця. Третє: в силу свого віку більшість дітей не спроможні самі себе обслужити, тому вчителю буде абсолютно не можливо працювати без помічника (нянечки). Я вже мовчу про те, що дуже важко буде п'ятирічкам користуватись туалетом, який один на величезному поверсі (привіт, мокрі штанці, психологічні травми тощо), навіть не заблукати десь у коридорі – буде досить складно... Четверте – харчування... Взагалі, воно й для старших не дуже придатне, а для 5-річок... Ну і п’яте – психологічна готовність (зрілість), розуміння, що кожне завдання необхідно виконати в певний термін, але не впадати у відчай, до кінця дня, через те, що щось не вдалось, або не встиг", – ділиться з OBOZREVATEL власними роздумами щодо пропозиції МОН вчителька першого класу в одній із приватних шкіл Київщини Марія Ярош.

Категорично проти реалізації подібних планів виступив і омбудсмен із питань освіти Сергій Горбачов. У коментарі OBOZREVATEL він заявив: нинішні дискусії щодо тривалості навчання та 5-літок у першому класі – намагання примітивізувати саму ідею "дванадцятирічки". На думку Горбачова, те, що школярі випускатимуться зі школи у 18-19 років, а не в 17-ть – перевага, а не недолік.

"Те, що зараз обговорюють, – намагання спростити все до примітиву. Я би хотів запитати у прихильників усілякого завершення навчання у 17 років – що робити у разі, якщо не складеться з навчанням? Дитина неповнолітня, на роботу не візьмуть. Загальна практика – молода людина закінчує здобуття повної загальної середньої освіти у 18-19 років. Це нормально, так має бути і в нас", – запропонував Горбачов.

12-річна система навчання, за якої старша школа охоплюватиме 3 класи, а не 2, як зараз, допоможе школярам старшої школи уникнути зайвого перенавантаження і сконцентруватися на тих дисциплінах, які знадобляться їм під час вступу до омріяного ВУЗу або у подальшій роботі.

"Тоді діти будуть вмотивованіше ходити на заняття і не буде так, як є зараз, коли старшокласники не ходять на уроки. І в мене рука не піднімається заганяти їх туди, бо я розумію, що вони готуються до ЗНО. Щодо початкової школи, то дітей потрібно спершу адаптувати через гру до шкільного життя і поступово підвищувати вимоги. Так зараз робить нова українська школа", – підсумував Горбачов.

Розділяє погляди Горбачова і колишня міністерка освіти Лілія Гриневич. Вона наполягає: лише у 18-19 років людина здатна зробити усвідомлений вибір щодо того, як жити далі.

"Чому нам потрібен 12-й рік? Це вже розмова про старшу профільну школу і про те, коли молода людина є достатньо зрілою, щоби робити вибір своєї освітньої і професійної кар’єри. Сьогодні 11-річка залишилася на території Європи в Росії, Білорусі й Україні. А на території пострадянського простору – ще в Азербайджані. У Європі й багатьох провідних освітніх системах світу – в країнах, які мають, відповідно, кращий рівень якості підготовки людського капіталу, – навчаються в школі до 18-ти, а деколи й до 19-ти років. Тому що у 18 років людина є більш підготовленою і зрілою до наступного вибору і самостійності", – пояснює Гриневич.

За словами ексочільниці МОН, старшокласники, які вступатимуть до університетів на спеціальності, споріднені з профілем, за яким вони вчилися у старшій школі, бакалаврську програму опановуватимуть за 3 роки, а не за 4, як зараз. Тож дипломовані фахівці з ВУЗів випускатимуться у тому ж віці, що й зараз. Просто старша школа готуватиме школярів до вступу, а не відволікатиме від підготовки.

Озвучену Шкарлетом ідею про початок шкільного навчання у 5-річному віці Гриневич не підтримує. Вважає: не треба вигадувати велосипед там, де вже існує система дошкільної освіти.

"Навчання з 5-ти років – це дошкільна освіта. Вона, звісно, має гарний вплив на шкільне навчання. Але з 5-ти років – це буде лише обов’язковий рік дошкільної освіти. Якщо Міністерство освіти і науки хоче його зробити обов’язковим, хоча таке в законі вже є, але, не покривається субвенцією з державного бюджету – то будь ласка. Шкільне ж навчання практично в усіх країнах розпочинається з 6-ти років. У країнах, де навчання розпочинається раніше, це тільки на додаток до 12-ти років повної загальної середньої освіти. Тобто, де-факто, це теж дошкільна освіта", – каже ексміністерка.

Гриневич переконана: ідея з початком навчання у 5 років – не що інше, як намагання підмінити зміст 12-річної шкільної освіти (наповнення навчальної програми та її структуру) формою (точніше, кількістю років, які дитина проведе за шкільною партою).

"Як би не маніпулювали, враховуючи 12-й рік у дошкільну освіту, це нічого не змінює. Тому що для шкільного навчання, для тих очікуваних результатів – необхідний певний рівень зрілості дитини. Цей рівень зрілості, коли можна розпочинати шкільне навчання, з’являється саме в 6-річному віці", – переконана Гриневич.

Що кажуть психологи?

Шкільна психологиня Юлія Василенко, що працює в одній зі шкіл Київської області, ідею початку шкільного навчання з 5 років оцінює негативно.

"Готовність до навчання складається з 5 елементів: інтелектуальна готовність, вольова, мотиваційна, соціальна, фізіологічна. Наприклад, дитина може вміти писати і рахувати, але вона не вміє робити висновки, ставити запитання, уважно слухати і головне – чути. В 5 років дитині важко довгий час концентруватись на одній діяльності. Провідна діяльність цього віку-ігрова, і ні про яке навчання мова йти не може. Також дуже важлива мотиваційна готовність: як можна навчити дитину, яка цього не хоче? Стосовно соціальної готовності, то дитина повинна вміти спілкуватись із дорослими і дітьми. Фізіологічна готовність – це готовність усього організму до змін", – пояснює Василенко.

Відома дитяча психологиня Світлана Ройз притримується схожої думки. За її словами, дискусійною залишається готовність дитини до школи навіть у 6 років – що вже й казати про п’ятирічок?

"Психологи та нейропсихологи рідко бачать готовність до школи у дітей у 6 років. І я часто нагадую батькам, що між 6-7 роками "вміщується" 5 років емоційного розвитку дитини. Мотивація у дітей до 7 років – ігрова. Дуже рідко у сучасних дітей навчальна мотивація доростає і до 7 років. Усе, що у навчанні до 7 років не є грою – виснажує дитину", – написала Ройз на своїй сторінці у Фейсбук, реагуючи на ініціативу Шкарлета.

Психологиня наголошує: уся система освіти в сучасній Україні, зокрема, і Нова українська школа, яка зараз активно впроваджується – орієнтована на "першачків"-шестирічок. І навіть процес підготовки та перепідготовки вчителів триває перманетно. До ситуації, коли шестирічним дітям буде комфортно і безпечно у першому класі, а також до створення оптимального навчального середовища – ще працювати і працювати. Реалізація ж ідеї про навчання з 5 років взагалі означатиме, що все треба буде починати спочатку.

"Робота з 5-річною дитиною і з 6-річною дитиною – це все ще два різних світи. Мова може йти лише про ігрове середовище, пре-скул. У супроводі підготованих до роботи з дітьми саме цього віку вчителями. Іще раз повторюю: діти 5, 6, 7 років – це три абсолютно різні групи дітей… Якщо ми говоримо про перебування у школі 5-річок – це має бути абсолютно інша школа, НЕ ШКОЛА, з абсолютно відмінним навчальним середовищем, кардинально іншим підходом, стандартами, з зовсім іншими фахівцями і задачами", – підсумовує Світлана Ройз.

І такої школи Україна наразі не має – і невідомо, коли отримає.

Що в Європі?

У європейських країнах дійсно практикують ранній початок навчання – але далеко не так часто й активно, як запевняв Шкарлет.

Дані Вісника Національної академії педагогічних наук України

Автори порталу Нова українська школа проаналізували ці дані – і прийшли до низки цікавих висновків.

  • У європейських школах діти вчаться не менше 12 років – і, окрім хіба Туреччини, ніде не отримують документів про повну середню освіту до досягнення 18-ліття. Турецькі ж діти закінчують школу у 17,5 років.

  • 12 років вчаться діти у 19 країнах, 13 років – у 17-ти, 14 років школи мають школярі у 2 країнах.

  • у країнах, де навчання починається рано, воно триває понад 12 років. Так, на Кіпрі, де діти йдуть до школи у 5,5 років – випускаються вони через 12,5. 13 класів мають діти на Мальті, в Англії, Уельсі і Шотландії – там малюки йдуть у школу в 5-річному віці. У Північній Ірландії "перший дзвоник" лунає для 4-річних малюків, однак у школі вони проведуть наступні 14 років, а в Ірландії, де вік початку навчання – теж 4 роки, тривалість перебування у школі складає 15 років.

  • експерти Нової української школи також наводять цікаві результати досліджень щодо зв’язку між тривалістю навчання й успішністю в дорослому житті: кожний додатковий рік навчання, згідно з європейськими дослідженнями, призводить до додаткових 8% збільшення зарплати. У державах, де шкільна освіта триває довше – суспільство живе краще: кожен додатковий рік навчання піднімає макроекономічну продуктивність безпосредньо на 6,2% і на додаткові 3,1% у перспективі завдяки внеску у прискоренню технологічного прогресу.

  • у переважній більшості країн Європи навчання все ж починається у 6-річному віці – і триває 12 років. Все, що за цими межами – де-факто є дошкільною освітою.

Такими є, власне, перші роки навчання у школі і у тих країнах, де заведено починати вчитися раніше, ніж у 6 років. У більшості країн, де практикують ранній старт навчання, організація освітнього процесу кардинально відрізняється від звичайних шкільних уроків для школярів дещо старших – і діти лише призвичаюються дотримуватися правил, регулювати свій емоційний стан, набувають необхідних соціальних і побутових навичок, вчаться рахувати в межах 100, читати та писати, розрізняти геометричні фігури... Головне – все це відбувається в ігровій формі і без надмірного перенавантаження дітей.