Блог | Дисертація Лісового – то дрібниці. Сумнівні зв'язки очільника Міносвіти
Дисклеймер: наступний текст є особистою думкою приватної особи і не відображає позиції буд-якої організації
Як би я не намагався ігнорувати історію з Оксеном Лісовим одна річ вперто не дає мені спокою. А саме: непереборне бажання людей бачити у ньому видатного реформатора і борця із засиллям освітянських феодалів. Я вже декілька діб не можу зрозуміти, що ж його підтримує
Давайте почнемо по порядку. Оксен Васильович Лісовий прийшов у сферу освіти 2004 року, коли йому було 32 роки. Максимально близька до викладання діяльність, якою він займався до того - гурток історичного фехтування при Києво-Могилянській академії. Твердження, що він десь хоч рік вчителював не має ніяких підтверджень, якщо хтось скаже де саме і який предмет він викладав, буду вдячний.
Більшість же часу Лісовий займався бізнесом. А на початку 2000х опинився у керівництві "Укртелекому". І саме з цієї посади його і призначили у керівництво новоствореної Малої академії наук.
Для тих, у кого погано із новітньою історією України нагадую, що мова іде про 2004 рік, а значить Президентом тоді був Л.Д. Кучма, прем'єр-міністором - Янукович, а віце-прем'єром Дмитро Табачник, духу якого зараз усі намагаються позбутися.
Варто зазначити, що усі ці достойники створили МАН як державну організацію, хоча до того, вона вже існувала як достатньо віртуальне утворення в рамках Національної академії наук з 2000 року. І керував нею такий собі член-кореспондент Станіслав Довгий.
Ні, це не той Довгий, що на світлині. Того звати Олесем, а це - його батько. Абсолютно непотопляєма особа. З часів пізнього СРСР і по цю секонду постійно при якихось важливих посадах, науковий радник керівників держави і одночасно успішний бізнесмен.
Так от, сталося так, що в часи, коли Лісовий працював в "Укртелекомі" ним спочатку офіційно, а потім неофіційно керував Довгий-старший. Чи не забагато посад на одну людину? То ви ще не чули, що він з 2002 був ще й народним депутатом.
Так от, Лісовий розповідає, що коли він прийшов на посаду у МАН, у неї була дуже погана репутація. І він все виправив. Але при цьому чомусь Президент МАН так і залишився на своєму місці. У Малої академії усі ці роки був директор Лісовий і Президент Довгий.
Тим часом в Україні відбулася Помаранчева революція, президентом став Ющенко, прем'єркою при ньому Тимошенко, потім тимошенко знову змінив Янукович. Але на дует Лісового та Довгого це ніяк не вплинуло. Усім реформаторам вони подобалися.
Хіба що саме в цей час став себе проявляти Довгий-молодший, той, що на фотці обіймає міністра. Він у складі молодої команди Леоніда Черновецького розпилював на приватні володіння для правильних людей заповідне урочище Жуків острів.
А Довгий-старший в цей час, не відриваючись від керівництва МАН, працював у Парламенті у фоакції найчеснішого політика Володимира Литвина. Але Довгі в цьому контексті цікаві тільки як люди, з якими реформатор Лісовий плідно працював багато років.
Тим часом влада в країні знову змінилася. Янукович, який, свого часу призначив Лісового на його посаду став Президентом України, а жахливий-жахливий-жахливий Дмитро Табачник почав нищити державу на посаді міністра освіти.
При цьому 2010 року сталася ще й реорганізація МАНу. Фактично його підвищили в статусі. Чи могли б при цьому у його керівництві опинитися люди, невигідні Януковичу і Табачнику? Звичайно, що ні. На цей раз Малу академію очолили Станіслав Довгий та Оксен Лісовий. Реформа вдалася!
Важко сказати, яке наступний факт вплинув на подальше, але не згадати його неможливо. того ж таки 2010 року народний депутат Станіслав Довгий проголосував за ратифікацію "Харківських угод", які подовжили перебування російського флоту в Криму до 2042 року.
Найцікавішою тут є реакція Лісового, який зараз розповідає, що ледь не з дитячого садочка очікував вторгнення Росії. Її не було ніколи. Він продовжував із Довгим працювати усі роки по тому.
2012 Лісовий захистив ту дисертацію про яку всі говорять. Зверну увагу на той факт, що до неї прикладається рівно три статті і три доповіді, які були зроблені в один рік. Для тих, хто не знає, це - мінімум, при якому в принципі тоді дозволялося захищатися.
Пояснення тут може бути два: або Лісовий супергеній, відомий в світі своїми науковими роботами, який написав її просто у вільний від основних занять час як розвагу, або за нього її зробив хтось інший.
З урахуванням того, що Лісовому приписують чи то 250, чи то 500 наукових робіт лізимо до Google Schoolar і бачимо 2-3 статті, у яких лісовий співавтор. Акаунту там у нього немає, хоча він останнім часом є навіть у професорів дуже провінційних ВНЗ в глибокому маразмі.
І тут би сказати, що міністр не має бути науковцем, а має бути менеджером, але от засада, згадуємо, якою організацією він керував. Лісовий майже 20 років вчив українських дітей, як займатися наукою, сам у цьому нічого не розуміючи. Та ще й не вчивши нікого толком до того, як зайняв цю посаду.
Хто там кричав, що в школах та університетах викладають ті, хто самі про реальне життя нічого не знають? Отримайте і розпишіться.
Але дисертація - то дрібниці. Того ж таки 2012 року Лісовий отримав державну премію в галузі освіти. Єдину, до речі, у своїй кар'єрі. 2012 рік. Закон Кивалова-Колісніченка. Міністр Табачник. Патріоту Лісовому дають державну премію, а він її приймає.
До речі, Революцію Гідності обидва на своїх посадах пережили. І люстрацію. Навіть Довгий-старший. 2018 року він навіть став повним академіком НАН України. А Довгий-молодший продовжив бігати, займаючись незаконними забудовами та підкупом виборців. 2017, здається, його намагався посадити Луценко, але безуспішно.
Ще один цікавий епізод. 2015 року Лісовий отримав диплом доцента. Люди у коментарях вказали мені, що отримав він його законно. Питання лише в тому, чому таку важливу деталь у його біографії пропущено.
А Лісовий разом із Довгим-старшим ще організовував музей науки у тарілці УкрІНТЕІ. І там була якась дуже мутна історія із російськими забудовниками.
Коротше кажучи, Лісовий не тільки не вчений, але і не педагог. Мабуть, він хороший менеджер, принаймні піар-менеджер, бо я знаю, що купі людей які організовували різі івенти він дійсно допоміг.
Але вибачте, чекати боротьби зі "спадком Табачніка" від людини, яка фактично від нього отримувала премію якось самонадіяно. Та і гніт "феодалів, які багато років вчать тому, що неможливо застосувати в житті" він не скине, бо сам, по суті, такий самий.
Лісовий - це менеджер із сумнівними зв'язками. І мова не про його патріотизм, чи непатріотизм. З урахуванням його зв'язків можна очікувати, що реформи вкотре пройдуть успішно і рештки українських навчальних закладів будуть звільнені від недобитих педагогів.
А самим занедбаним будівлям та територіям завжди можна буде знайти краще застосування. Олесь Довгий не дасть збрехати.
