Блог | Диалоги с нулей: необычный способ ведения разведки

Диалоги с нулей

Книга вторая (отрывок). Из серии "Полевая философия или армейское обществоведение".

Вася и командир роти-2 Бармалей, присев на обратный скат окопа и упершись ногами в противоположную стенку, смотрят в сторону нейтралки, куря "в кулак", не отсвечивая огоньком своих бычков...

- Вася, бл*.. ти разведчик, чи тікі так, покурить вийшов?

- Їди до сраки...

- Чого це... ? Комбат завтра зрання обов'язково поцікавиться... шо там у тих развалінах... а ти ніх*я не знаєш... і навіть там не був... (показывает на группу розбитых строений на нейтральной полосе, издалека похожих на торчащие в разные стороны вертикально расположенные обломки)

- Знаю..

- Та не п**дів би...

- Там дві растяги стоїть поперек дорожки...і насрано дох*я... і ще валяється поломаний ровер...

- Шо...?

- Ну цей, велосипед...

- А коли це ти встиг злазити...? Ми ж тікі годин 8 як зайняли цю позицію...

- А нех*й по своїм тирнетам лазити і пердіти у бліндажу... коли люди справою займаються...

У Васи в разгрузке в этот момент срабатывает рация и после дежурного "Вася, приём" и соответствующего ответа-подтверждения голосом Карабаса произносит:

- Вася, ну його нах*й... я в якесь гівно вступив...п**дуй сюди сам і оцінюй обстановку...

- Прийнято...

Читайте: Станичная "дилянка": оккупанты рискуют "напороться на затрещину"

Рация отключается. Где-то с минуту оба молчат и глубокомысленно выпускают сигаретный дым... Потом Бармалей ухмыляется и хлопает мелкого утырка по плечу..

- Вася, бл*, так ти, сцукО, телепат і екстрасенс... бліндажи с тирнетами тобі не нравляться...

- Не нравляться, там всяку х*йню пішуть про війну...

- Зато ти, бл*... вигадав а**єнний спосіб ведення розвідки, мисленний переніс своєї свідомості у голову підлеглого... який повзає замівсть тебе по всякому гівну на нейтральці...

- Нах*я? В них свій розум є...

- Однозначно, тікі коли комбат буде питати про загрозливі ділянки та напрямки... і обов'язков в тебе спитає, чи сам ти туди лазив і провіряв... тобі доведеться якось забезпечити мое временне онімєніє...

- Жора, іди нах*й... сгуща не дам...

- Він мені й даром не потрібний... з тебе лише одне невелике одолжение й прилічна фотка... не з війни...

- Яке ще одолжение...?

- Ми тебе на сайті знайомств повісим...

- Дохлого щура собі на шию повісь... мені ті дурниці та складнощі ніх*я не потрібні... я краще сам злажу на нейтралку...

Бармалей спрыгивает на дно окопа и щелчком отправляет докуренный "бычок" за бруствер...и как бы рассуждая сам с собой говорит:

- Хто би міг подумати...Малоймовірна загроза бути ви*баним малознаймою жінкою страшніша, ніж цілком реальна загроза того самого з боку комбата... Вася, бл*.. тебе треба доктору показати чи там, якомусь псіхіатру...

- Себе покажи... дефективний...

Оба, беззлобно переругиваясь, опять пригибаясь "ныряют" вниз к входу блиндажа...