"Децентралізація. Влада громад чи громади без влади?" Телемарафон на OBOZ TV
У п’ятницю, 27 жовтня, OBOZ TV пройшов телемарафон "Децентралізація. Влада громад чи громади без влади?".
Упродовж трьох годин ми обговорювали найважливіші питання в реформі децентралізації та дізналися, на якому етапі цей процес сьогодні знаходиться в Україні.
Читайте: Децентралізація: чи врятується село і чи буде рівномірним розподіл доходів
Гостями у студії були представники різних громад, голови населених пунктів, розробники реформ, активісти та мери відомих українськиї міст.
Директор з науки та розвитку інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук розповів про регіональні особливості України та назвав основні потреби громад. Крім того, він підняв тему фінансування та перспективи розвитку децентралізації.
Так, експерт зробив оптимістичний прогноз щодо втілення цієї реформи в Україні, відзначивши, що вона проходить швидше, аніж очікувалося.
"Сьогодні Україна показує дуже швидкі темпи. Ми за 2,5 роки виходимо на 600 об’єднаних громад і 40% території. Я не очікував, що буде так швидко. Ми побачимо, що в багатьох громадах, де ніколи не було світла на вулицях, стоять ЛЕДівські лампочки, з’являються водогони", - підкреслив він.
Відзначається, що населення уже відчуло перші позитивні зміни.
"Об’єднання громад суттєво покращує кадровий потенціал. У маленьких селах немає достатньої кількості людей, щоб займатися громадою, плануванням. Якщо об’єднуємо кілька сіл, то таких людей все ж більше. Бюджети зростають у 3-7 разів. Більший бюджет – це закупівлі, залучення місцевого бізнесу. Бюджетні кошти йдуть через бізнес, а бізнес платить податки у місцевий бюджет", - зазначив Ткачук.
Він також проаналізував темпи впровадження децентралізації у різних областях України. Лідерство належить Хмельниччині.
"Я завжди наводжу приклад Хмельницької області. Там найперше були створені 22 об’єднані громади, і сьогодні за рейтингом ця область на першому місці. Дуже добре виглядають і Тернопільська область, і Житомирська і Дніпропетровська області. Є ті, хто відстає: Харківська, Миколаївська, Одеська області", - сказав Ткачук.
Він спрогнозував, що децентралізація в Україні закінчиться до 2020 року.
Громадський діяч Дмитро Співак представив свій погляд на реформу та дав прогноз стосовно її реалізації у майбутньому.
За його словами, спроби реформування місцевого самоврядування – це єдина реформа, яка має хоч якийсь результат.
"Це реформа, яку запропонував прем’єр-міністр Гройсман, який вісім років був мером Вінниці. Я в той час був депутатом Одеської міскради і ми туди навіть відправляли делегації. Вже в ті роки там було дуже багато цікавих речей", - сказав він.
При цьому Співак пояснив, що децентралізація і реформа місцевого самоврядування – це не одне й теж.
"Децентралізація – це передача більшої кількості повноважень і грошей місцевим радам. На мій погляд, вона сьогодні потроху таки відбувається", - підкреслив експерт.
У цьому контексті Співак розповів про досвід Польщі і назвав кілька цифр, від яких залежать темпи проведення реформи.
Зі співзасновником "Школи мерів", головою Асоціації "Спільні зусилля" Русланом Роховим поговорили про розвиток міст та дізналися, наскільки вони готові до децентралізації.
"У зв’язку з тим, що міста обласного значення отримали фінансові інструменти, уряд уваги до них більше не приділяє. Проте, на мою думку, про міста треба говорити більше, бо це точки росту", - зазначив він.
При цьому Рохов підкреслив, що Київ, фактично, має обмежене самоврядування, а в інших містах ситуація дещо краща.
"Міські голови стали лідерами. Їхня роль об’єднувати, вести. Для того, щоб людей в чомусь переконати, міські голову мусять комунікувати з громадою. Дискусія про розвиток стає стратегічною. Роль міського голови бути найбільш конкурентним, щоб місто розвивалося, залучало людей", - резюмував він.
Рохов запевнив, що успіх реформи залежить від того, на що буде зроблено ставку. Експерт порадив звернути увагу не на регіональну основу, а на базову.
Читайте: Уряд ФРН делегує в Україну посланника з питань децентралізації
Журналіст Сергій Кузляєв розповів про проблему децентралізації у Черкасах та роз`яснив, як виділяються гроші з місцевого бюджету та для чого їх використовують.
За його словами, децентралізація дала можливість збільшити місцеві бюджети у три рази.
Також Кузляєв назвав білу і чорну сторони децентралізації: "Біла сторона – це здобутки у фінансовому плані. Але на місцеві бюджети перекинули додаткові видатки. Наведу один приклад. Центральна вулиця міста - бульвар Шевченка. Вартість капітального ремонту одного кілометра цього бульвару – 10 млн гривень. При попереднику це коштувало 3 млн. Я можу з інфляційними процесами з’їхати на 7-8. Правоохоронні органи сказали, хай підпишуть акти виконаних робіт, і тоді ми перевіримо. На ньому вже нарахували десятки тріщин. За зиму вони тільки збільшаться".
При цьому журналіст розкрив ще кілька фінансових махінацій з місцевим бюджетом в Черкасах.
Старший науковий співробітник Інституту соціально-економічних досліджень Валентина Пальчук назвала головні проблеми децентралізації та проаналізувала процес об`єднання громад.
"Такий процес завжди був. Багаті тягнуться до багатого, а бідні залишаються в стороні. Вони мають оцінити потенціал і ресурси і від цього відштовхуватися і розраховувати, на чому можуть заробити кошти. Ще раз наголошую, децентралізація розрахована на зріле громадянське суспільство. Коли ми спускаємо ресурс, кошти, а на місцях уже з’являються зловживання", - пояснила вона.
Експерт групи Публічна адміністрація Реанімаційного Пакету Реформ Віктор Тимощук назвав головні завдання реформи та розповів, які виклики стоять перед нею.
При цьому він озвучив "плюси" децентралізації. За його словами, після запроваджених змін багато населених пунктів отримали якісно новий рівень надання адміністративних послуг.
Також Тимощук розповів про перешкоди у проведенні реформи.
"Є різні ситуації. Є певне нерозуміння з боку окремих міністерств і служб. Коли є питання видачі нових паспорті, а не узгоджено за місцем проживання. Паспорт можна отримати в комфортних умовах, а потім потрібно їхати в район за пропискою", - зазначив він.
Мер Дніпра Борис Філатов зазначив, що децентралізація буде сприяти покращенню економічного становища країни. За його словами, це стане запорукою закінчення військових дій на Донбасі і зацікавить інвесторів.
Також Філатов підкреслив, що мери міст не мають ніяких проблем із центральною владою тільки в тому випадку, коли займаються своїими прямими обов’язками, а не політиканством.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан також відзначив позитивні моменти децентралізації.
"Раніше планування здійснювали три людини в міністерстві фінансів. Якщо було прийняте рішення в центрі, то 12 тисяч громад мали взяти під козирок. Вірогідність помилки за таких умов була дуже високою. У 2013 році відсоток невиконання планів досяг 68%. В інших країнах 5%. Це дуже погано", - пояснив він.
Тепер, говорить Слобожан, усе змінилося.
"Зараз це віддали на місця. Якщо мер допустив помилку, то вони можуть швидше її виправити. Вони відчувають бізнес, вони відчувають соціальну сферу. І головний момент - якщо вони помилились, то сусіднє місто таку ж помилку не допустить", - підсумував він.
Читайте: Від доріг до аеропорту: що отримає Миколаївщина від децентралізації
Психолог Наталія Улько розповіла, який запит на децентралізацію існує в українському суспільстві на сьогоднішній день та які настрої існують у суспільстві.
Як повідомляв "Обозреватель", 20 жовтня, на OBOZ TV відбувся телемарафон "Реформа ЖКГ. Хто в домі хазяїн?".