УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

День скорботи і пам'яті: популярні в СРСР міфи про 22 червня 1941-го

22 червня 1941 року фашистська Німеччина атакувала СРСР

Понеділок, 22 червня, в Україні є Днем скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Цього дня 1941 року почалася німецько-радянська війна, яка забрала життя кожного п'ятого українця.

Відео дня

У своїй промові по радіо нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов заявив, що Німеччина напала "без оголошення війни". Про те, чому це твердження є міфом, як і твердження про те, що Друга світова війна для України почалася 22 червня 1941 року, читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Солдати Гітлера перетинають кордон з СРСР

Міф №1. Що сталося 22 червня 1941 року

"Сьогодні, о 4:00 ранку, без пред'явлення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну", – оголосив по радіо В'ячеслав Молотов.

В СРСР напад називали "віроломним", оскільки на той момент вже діяв "Пакт Молотова – Ріббентропа" – угода про ненапад між Радянським Союзом і фашистською Німеччиною.

Однак у дійсності починаючи з квітня 1941 року вище керівництво СРСР отримало десятки повідомлень і розвідданих, які інформували про агресивні плани Третього Рейху.

На задньому плані горить зруйнований міст через Дніпро

Уночі 22 червня 1941 року В'ячеслав Молотов прийняв посла Німеччини в Москві Фрідріха-Вернера фон Шуленбурга з нотою про початок війни. Шуленбург зробив "заяву від імені свого уряду про те, що німецький уряд вирішив виступити з війною проти СРСР у зв'язку зі скупченням частин Червоної армії біля східного німецького кордону".

У той же час, о 4:00 ранку 22 червня посла СРСР в Берліні Володимира Деканозова було викликано до глави німецького МЗС Іоахіма фон Ріббентропа. У записі їхньої бесіди йдеться, що: "Імперський міністр закордонних справ почав бесіду із зауваження, що вороже ставлення радянського уряду до Німеччини і серйозна загроза, яку Німеччина бачить у концентрації російських [військ] на східному кордоні Німеччини, змусили Рейх застосувати військові контрзаходи".

Таким чином і де-факто, і де-юре перераховані вище події послужили офіційним оголошенням війни Радянському Союзу.

Міф №2. Коли насправді почалася війна в Україні

"Двадцать второго июня, ровно в четыре часа, Киев бомбили, нам объявили, что началася война", – йдеться у відомій радянській пісні.

Насправді Друга світова війна для України не обмежувалася періодом 1941-1945 років. З самого свого початку вона відбувалася на території нашої країни.

З перших годин війни – 1 вересня 1939 року – українці воювали проти Німеччини у складі армії Польщі. З 17 вересня – на стороні СРСР проти поляків. Перетин державного кордону Польщі Червоною армією фактично означав вступ СРСР у Другу світову війну на боці фашистської Німеччини вже у вересні 1939 року.

Солдати Вермахту проходять повз покажчик на дорозі в районі Львова. Вересень 1939 року

Друга світова як національна трагедія українців

У розгромі армії Гітлера брали участь понад 6 мільйонів українців у рядах армії СРСР, а також понад 100 тисяч воїнів Української повстанської армії (УПА). При цьому для України Друга світова війна не обмежувалася бойовими діями і окупацією її території.

Так, українці та вихідці з України перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тисяч осіб, 1939 рік), Франції (до 5 тисяч, 1940), Канади (до 45 тисяч, 1945), США (до 80 тисяч, 1945).

Друга світова війна стала національною трагедією, під час якої українці, які не мали власної держави, в окремих випадках були змушені воювати один проти одного.

Розбита колона радянської 44-ї стрілецької дивізії, яку перекинули до фінських снігів з України (Суомуссалмі, грудень, 1939)

За даними українських істориків, з різних причин українці воювали в армії Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тисяч у 1941-1945 роках), Румунії (24 тисячі), Угорщини (до 20 тисяч), Словаччині (до 2 тисяч ), Хорватії (1,5 тисячі).

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні склали 8-10 мільйонів осіб, загальні демографічні – більше 13 мільйонів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, чому в СРСР 17 років не відзначали День перемоги: в мережі згадали дивну обставину.