Дейнеко сказав, скільки кілометрів кордону з Росією залишилося облаштувати Україні

Дейнеко сказав, скільки кілометрів кордону з Росією залишилося облаштувати Україні

Щонайменше 1,5 тис. кілометрів кордону з Росією ще потребує інженерного облаштування.

Про це заявив голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна". Попри пандемію та дефіциту держбюджету прикордонники можуть частково реалізувати проєкт "Стіна" своїми силами, уточнив він.

Дейнеко розповів, що в Сумській області робота над облаштуванням кордону з РФ ще не розпочиналася – це 568 км кордону. На ділянці Чернігівської області, за його словами, облаштовано 10% кордону – залишається ще 250-270 км. У Луганській області зроблено 110 км, ще треба зробити близько 380 км, наголосив він.

Відео дня

За словами голови Держприкордонслужби, наприкінці листопада прикордонники отримали дозвіл на здійснення господарської діяльності.

"Відтепер ми самі вироблятимемо колючий дріт "Єгоза". Закуповувати його дуже дорого... Будемо виробляти колючий дріт виключно для своїх потреб, не йдеться про можливість реалізації", – сказав Дейнеко.

Також прикордонна служба може власними силами, технікою та інженерними підрозділами здійснювати інженерне облаштування кордону, уточнив він. Зокрема, викопувати протитранспортні рови та облаштовувати контрольно-слідову смугу.

За словами Дейнека, для того щоб почати реалізовувати це, службі потрібно "трохи збільшити бюджет на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, але все-таки це буде набагато дешевше, ніж це робитимуть підрядні організації".

Допомога прикордонникам буде потрібна лише у будівництві рокадних доріг та спостережних веж.

"Але ми працюємо з нашими партнерами, зокрема й стратегічними, і намагаємося отримати обладнання, а саме відеокамери, тепловізори від них. Тому я думаю, що нам вдасться значно знизити вартість цього проєкту", – зазначив головний прикордонник України.

Дейнеко розповів, що європейські партнери бачать зміни у відомстві та охоче допомагають.

"Хоча хотілося б, щоб ця допомога була більшою. Ми ж не тільки себе захищаємо, ми захищаємо Європу, фактично стоїмо на межі між Росією та Європою", – уточнив він.

На думку Дейнека, Держприкордонслужбі потрібні від західних партнерів не гроші, а хорошої якості камери, тепловізори.

За інформацією Дейнека, його відомство за останній рік отримало на інженерне облаштування кордону з Росією 400 млн грн. Взагалі проєкт розпочинався з цифри 4,1 млрд грн, надалі був скорочений до 2,5 млрд грн.

"За всі ці роки ми отримали 1,7 млрд грн. І я не можу зараз сказати, що в нас завершено з готовністю "під ключ" ділянку державного кордону хоча б в одній області", – сказав він.

Він навів приклад Естонії, яка в червні нинішнього року заявила про намір здійснити інженерне облаштування своєї ділянки кордону з РФ протяжністю 135 км. Там на ці роботи виділили майже 1 млн євро (приблизно 33,9 млн грн) на 1 км.

"В Україні протяжність державного кордону з РФ складає майже 2300 км. Можете порахувати, скільки б нам треба було коштів. Це майже 2,3 млрд євро (приблизно 77,9 млрд грн)", – сказав Дейнеко.

Що відомо про проєкт "Стіна"
  • Його ініціатором став експрем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Йшлося про інженерне облаштування державного кордону між Україною та РФ; реалізація проєкту почалася в Харківській області 2014 року.

  • Також у межах проєкту було заплановано будівництво "реального кордону" між країнами, зокрема в Чернігівській, Сумській та Луганській областях, а також на території, прилеглій до тимчасово окупованого Криму.

  • Будівництво мали завершити 2018 року, проте багато разів ці терміни переносили. Наразі проєкт планують завершити до 2025 року.

  • Відомо про кілька кримінальних справ, порушених через розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєкту "Стіна".

Раніше OBOZREVATEL повідомив про те, що Міністерство фінансів не погодило проєкт Держприкордонслужби щодо збільшення до 4,5 млрд грн фінансування будівництва "Стіни" на кордоні з Росією.

Запропонований прикордонниками обсяг фінансування проєкту на 2020-2025 роки в сумі 4,5 млрд грн перевищує той, що визначений у чинному розпорядженні у 3,8 раза, або на 3,3 млрд грн, говориться у відповіді міністерства на запит ДПСУ.