Більш ніж 250 тис. хворих на COVID-19 і колапс медицини: озвучено найгірший сценарій на осінь в Україні

Українські вчені змоделювали подальші сценарії розвитку коронавірусу, і згідно з песимістичним прогнозом уже в листопаді країну вкотре накриє хвиля пандемії. Зокрема, прогнозується понад 250 тис. хворих на COVID-19, із них понад 50-60 тис. осіб потребуватимуть госпіталізації, зокрема в реанімаційних блоках інфекційних відділень.

Відео дня

Цю інформацію OBOZREVATEL повідомило джерело в Кабінеті міністрів, додавши, що в країні "назбирається" щонайбільше 30 тис. ліжок під госпіталізацію хворих на коронавірус. "На нас чекає справжнісінький колапс медицини, точнісінько такий самий, який виник навесні в Італії", – зазначив співрозмовник видання, котрий побажав не розголошувати свого імені.

Для офіційного підтвердження чи спростування цієї інформації OBOZREVATEL зв'язався з провідними епідеміологами та інфекціоністами, щоб дізнатися їхні песимістичні й оптимістичні прогнози на цю осінь.

300 тисяч хворих і зростання смертності

Лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта припустив, що станом на 1 листопада ситуація з COVID-19 може бути ще гірша за озвучену в прогнозі вчених. "Кількість хворих зростає. З огляду на тренд, у нас може бути 3,5-4 тисячі нових випадків на день. На середину жовтня ця кількість може дійти до 5-6 тисяч на день. Якщо ми беремо цю середню цифру, то протягом жовтня в нас може захворіти до 150 тисяч людей. Протягом вересня-жовтня може бути і 200 тисяч", – сказав він.

Отже, якщо додати до сьогоднішньої кількості хворих – 130 тисяч – прогнозовану, 150-200 тисяч, отримуємо на початок листопада 280-330 тисяч, а не 250 тисяч хворих на коронавірус.

Водночас щодо перспективи гострої нестачі ліжок лікар сказав, що їх потребуватимуть лише 10% хворих, з 200 тисяч – 20 тисяч. Враховуючи, що загальна кількість ліжок по країні – близько 36 тисяч, ця кількість хворих не критична, але "теоретично може виникнути криза через доступність ліжок" і необхідність у розгортанні нових.

Медик нагадав про те, що рівень летальності від коронавірусу в Україні є досить стабільною величиною – він становить 2% від усіх хворих. Так, зростання кількості хворих призведе до зростання й кількості смертей від COVID-19. "Це буде та ціна, яку українці заплатять, зокрема й за свою безпечність – невикористання масок, спільні зустрічі, День міста в Одесі тощо", – наголосив Курпіта.

Медики в дефіциті і зростання тестувань

За оцінками ексголовного санітарного лікаря України Сергія Бережнова, через сезонне зростання захворюваності на гострі респіраторні захворювання і приєднання до них коронавірусу восени може стрімко зрости кількість тестувань.

Озвучений вченими прогноз він назвав "найпесимістичнішим". "Наразі ми маємо приблизно 2,5 тисячі виявлених хворих на добу. Але це не означає, що їх захворіло саме 2,5 тисячі – їх захворіло набагато більше, можливо, в 10 разів. Просто ми тестували тих, хто звернувся", – пояснив медик.

За його оцінками, навантаження на медсистему постійно зростатиме, але вона може реагувати на екстремальні ситуації. "Практично в кожному районі, в кожному місті є оперативні плани реагування на випадки масових захворювань. Зокрема, певні заклади можуть перепрофільовувати під спеціалізовані госпіталі – готелі, гуртожитки тощо", – зазначив лікар.

Водночас Бережнов припустив дефіцит медиків. За його словами, цю проблему можна буде вирішити шляхом залучення до лікування хворих на коронавірус непрофільних лікарів – терапевтів, педіатрів тощо.

Сценарій непередбачуваний, але ліжка готувати потрібно

Лікарка-епідеміологиня Людмила Мухарська заявила, що будь-які цифри, що називаються, – це фактично гадання, адже наразі ніхто не може впевнено сказати, що буде далі.

А втім, вона погодилася з висновками про те, що захворюваність зростатиме. Цьому, зокрема, сприятиме повернення українців із відпусток, дітей із канікул і початок періоду ділової активності. "Люди починають дуже щільно комунікувати між собою, і все це призведе до певного збільшення захворюваності", – сказала лікарка.

"Будь-який сценарій можливий", – зазначила вона, уточнивши, що вкрай негативні прогнози для України поки не виправдалися.

За її словами, розвиток епідемії залежатиме від відповідальності пересічних громадян, чи будуть вони дотримуватися необхідних правил, а також від дотримання карантинних правил об’єктами господарювання. Велике значення має й контроль держави за виконанням цих правил.

Щодо ризику нестачі ліжок у лікарнях, Мухарська підкреслила, що вже сьогодні уряд повинен думати, які медичні заклади можна перепрофілювати в разі потреби. "Сподіваємося, реанімаційних ліжок також буде вистачати", – додала вона.

Грип може витіснити COVID-19

Експертка з питань імунології й вірусології Світлана Доан погодилася з попереднім висновком, що прогнози – невдячна справа. "Багато чого залежатиме від запровадження обмежувальних заходів, від наявності вакцини, від того, наскільки зміниться вірус, який вірус грипу буде циркулювати".

Водночас медикиня запевнила, що сплеск коронавірусної інфекції в України восени обов’язково буде, близько 10% людей, що захворіють, потребуватимуть стаціонарного лікування, але про те, чи вистачить ліжок в лікувальних установах країни, говорити зарано.

Динаміка летальності від коронавірусу залежатиме передусім від мутацій самого COVID-19. "Він може піти в бік послаблення вірулентних якостей чи в бік посилення. На жаль, математичне моделювання нам не показує, що може бути з вірусом", – додала вона.

До того ж лікарка зазначила, що існує теоретична ймовірність, що грип витіснить коронавірус. "У довкіллі завжди циркулює кілька збудників, але зазвичай домінує один із них. Наприклад, є понад 100 респіраторних вірусів, але під час епідемії грипу 90% від усіх захворювань припадає саме на грип. Циркуляція інших респіраторних вірусів знижується", – пояснила вона.

Кабмін не може відповідати на виклики COVID-19

Із моменту виникнення скандалу із масками, які так "люб'язно" тодішній прем'єр Олексій Гончарук дозволив масово вивозити за кордон підприємливим українцям, фактично нічого не змінилося. Змінилися лише прізвище глави уряду та дефініції проблем, але їхня суть залишилася та ж сама.

Уряд не здатен реагувати на виклики і щоразу боїться, "аби чого не вийшло". Боїться змушувати українців дотримуватися карантину, боїться заборонити закуповувати малопотрібну на сьогодні важку медичну техніку замість таких важливих під час лікування COVID-19 апаратів інвазивного збагачення крові киснем (екмо), боїться ухвалити сценарії реагування населення на масштабування пандемії.

Наприклад, у багатьох країнах світу школярі можуть самі вибирати форму навчання – дистанційну чи очну, особливо якщо в сім'ї є родичі з груп ризику, тобто які найважче переносять коронавірус. Запитайте, наприклад, у прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, чи є в Кабміні такі алгоритми реагування на розвиток пандемії, і отримаєте відповідь, що "є". І крапка. Більше нічого не скаже, лише роздуватиме щоки, аби надати отій жирній крапці після слова "є" більшої значущості.

Буде дуже дивно, якщо ця керівна команда переживе осінню хвилю пандемії. Адже можна жартувати з виборцями, але з COVID-19 – навряд...