Чотири роки по тому: як на Майдані створили нову Україну
21 листопада 2013 року стало поворотною точкою української історії. Тодішній президент Віктор Янукович, незважаючи на обіцянки, заморозив переговори про асоціацію з Європейським Союзом, які перебували на фінальному етапі. Розчарування й обурення вивели людей на вулиці. Так почався Євромайдан, який згодом переріс у Революцію Гідності та створив нову Україну.
Як це було - згадував "Обозреватель".
Янукович, підпиши!
Янукович вустами прем'єр-міністра Миколи Азарова 21 листопада заявив про паузу в євроінтеграції. Кабмін прийняв розпорядження про припинення підготовки до укладення Угоди про асоціацію. Формальна причина демаршу - численні прохання вітчизняного бізнесу, який нібито не був готовий до конкуренції з ЄС. Уряд наполягав, що асоціація призведе до масового безробіття, закриття підприємств і економічної катастрофи.
Читайте: Повернемося до звільненого місто: в мережі згадали євромайдан біля будівлі луганської СБУ. Відеофакт
Тільки ось не так давно Янукович називав євроінтеграцію головним пріоритетом країни. Українці не зрозуміли настільки раптового розвороту риторики на 180 градусів. На знак протесту 1,5 тисячі киян вийшли на Майдан Незалежності - почався студентський Євромайдан.
Ядром ранніх виступів була молодь і середній клас. Це була мирна акція за геополітичний вибір. На ній ще не звучали революційні заклики. Гаслом перших днів протесту було "Янукович, підпиши". Не можна було уявити, що це початок кривавої чотиримісячної боротьби проти режиму, після якої розпочнеться справжня війна з північним сусідом.
Люди на Майдані та опозиція зв'язали відмову від асоціації з тиском Росії. Звучали припущення про те, що президент РФ Володимир Путін натиснув на хворі місця "родини" Януковича. А пізніше стало відомо, що за два тижні до гальмування євроінтеграції президенти України та Росії таємно зустрічалися у військовому аеропорту під Москвою.
"Ваш президент вибрав Росію"
Уже 22 листопада на акцію в Києві прийшли три тисячі чоловік. Тоді ж Євромайдани стали з'являтися по всій країні.
Спроби протестуючих встановити намети привели до перших, поки безкровних сутичок з міліцією. Тоді ж Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив проведення акцій на Майдані, але українці не розходилися.
23 листопада силовики частково відтіснили мітингувальників з площі. Міліція пояснила це необхідністю встановити каркас для новорічної ялинки, яка з часом стане символом жорстокості режиму та спровокує революцію.
Читайте: Генпрокуратура знайшла винних у знищенні секретних документів у справі євромайдан
Опозиція спочатку намагалася очолити протест, але зіткнулася з опором. Утім, через кілька днів стало очевидно, що Евромайдану потрібна більш чітка організаційна структура. 24 листопада опозиція змогла зібрати на Європейській площі стотисячний мітинг, на якому все голосніше звучав ключовий політичний лозунг Революції Гідності: "Банду - геть!"
Протести, хоча і менш масштабні, тривали весь тиждень. Але влада не чула вулицю.
27 листопада Янукович полетів до Вільнюса на переговори щодо асоціації. 29-го числа стало відомо, що під час візиту він остаточно поставив крапку на євроінтеграції. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не приховував своєї люті. "Ваш президент обрав Росію", - заявив він українським журналістам.
Кривавий розгін
Після повернення Януковича Євромайдан прийняв резолюцію: президент, уряд і парламент повинні піти. Тим часом режим наважується на фатальний крок. 29 листопада у центр Києва звозять силовиків. А рівно о 4.00 30-го числа починається жорстокий розгін студентського Євромайдану. У Міністерстві внутрішніх справ України пояснили це необхідністю встановити ту саму злощасну ялинку.
Тоді на площі перебували кілька сотень людей. Їх витіснили з головної площі столиці: було багато затриманих і поранених. Спецназ бив людей ногами та кийками, бив лежачих і переслідував розігнаних активістів навіть за межами Майдану Незалежності. Шокуючі кадри облетіли перші шпальти західних ЗМІ.
У той же день на Михайлівську площу вийшло близько 100 тисяч чоловік. Почалася революція.