Чому в СРСР не було туалетного паперу: з'явилося пояснення

У Радянському Союзі така гігієнічна річ, як туалетний папір, з'явилася тільки в 1968 році. Однак навіть після того, як в країні почали її робити, вона все одно була в дефіциті.

Водночас до 1968 року у всіх туалетах "великої держави" лежали старі газети. Про те, чому так було в СРСР, пише "Рамблер".

Газети замість паперу

Однією з найпопулярніших версій того, чому в СРСР не було туалетного паперу, вважається те, що тоді уряд більше турбувався про машинобудування та озброєння, а не благополуччя радянських громадян. Тому до 1968 року, за спогадами жителів тих часів, у туалетах лежали старі газети, які використовували для гігієни.

Пізніше туалетний папір все ж почали виробляти, до того ж на імпортних верстатах, які було закуплено в Англії. Зазначається, що тоді ж з'явився папір, який багато хто називає "наждачкою" через неприємний матеріал.

Відсутність попиту і дефіцит

Як згадують ті, хто народилися в СРСР, коли туалетний папір тільки з'явився в магазинах, особливого ажіотажу серед громадян він не викликав: люди настільки звикли до газет, що вважали безглуздим витрачати гроші на інший папір.

І ось тоді влада почала масштабну агітацію товару. Про туалетний папір говорили всюди: в газетах, журналах і навіть перед сеансами в кінотеатрах.

Реклама подіяла і пізніше люди стали скуповувати цю нову для них гігієнічну річ. Водночас виробництво не встигало за попитом на товар, який у результаті, як і багато чого в СРСР, став дефіцитним. Так, туалетний папір громадянам продавали по 10-12 штук в одні руки. Тому в 80-ті на вулицях можна було зустріти людей, які надягали на себе мотузку, на яку були нанизані рулони паперу.

Як повідомляв OBOZREVATEL, до появи в Радянському Союзі туалетного паперу громадяни користувалися тим, що зазвичай виявлялося у них під рукою в туалетній кімнаті – в основному це були сторінки газет і журналів.