Чому Різдво СРСР відзначали 7 січня: відповідь досить проста

Практично весь християнський світ відзначає Різдво 25 грудня. Але на просторах колишнього СРСР свято мало і досі багато де має іншу дату – 7 січня.

Відео дня

Чому це склалось саме таким чином? OBOZ.UA розповідає, як дати розійшлись у календарі.

Давні часи

У перші століття існування християнства весь цивілізований світ жив за юліанським календарем. Його запровадив римський консул Юлій Цезар у 45 році до нашої ери. Саме у період, коли діяла ця система літочислення, датою Різдва було обрано 25 грудня.

Звісно, поширилась ця традиція і на Київську Русь після того, як князь Володимир похрестив свої землі. Традицію відзначати Різдво наприкінці грудня запозичили із Візантії.

Розходження дат

Однак юліанський календар був недосконалим, він виявився коротшим від астрономічного року. За життя однієї людини ця різниця лишається непомітною, але за 400 років набігає аж 3,1 дня неврахованого часу.

Саме тому у 1582 року папа римський Григорій XIII запровадив календарну реформу. Розроблений на за його наказом григоріанський календар скорочував розрив із астрономічним роком, проте датою Різдва у ньому вирішили залишити 25 грудня. Звісно, першими нове літочислення перейняли країни із сильним впливом католицької церкви. Проте згодом його було прийнято як світський стандарт.

Якщо рахувати, то у період з 1901 по 2099 роки різниця між датами за юліанським та григоріанським календарем складатиме 13 днів. Тобто країни, які продовжили жити за старим стилем, почали відзначати усі свята на 13 днів пізніше.

Календарна реформа на українських землях

Землі правобережної України перешли на григоріанський календар ще у 16 столітті, адже здебільшого перебували під владою католицької Польщі. Тим не менше, українські греко-католики та православні в Галичині продовжили дотримуватися юліанського церковного календаря. Таким чином вони чинили опір латинізації та асиміляції у польське суспільство.

Тим часом, землі України під владою Російської імперії ще довгий час жили за юліанським (старим) календарем. І так тривало до падіння монархії. Тоді у 1918 році влада Української Народної Республіки ухвалила закон "Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і переведення годинників на середньоєвропейський час". його наслідком стало те, що після 15 лютого 1918 року на території УНР відразу настало 1 березня. Москва, яка опинилась під владою більшовиків, здійснила цей перехід у тому ж році, але на кілька тижнів раніше. Там після 31 січня настало 14 лютого.

Тим не менше, православна церква перехід на новий календар на прийняла і продовжила жити за юліанським літочисленням. Так і вийшло, що Різдво за церковним календарем залишилось 25 грудня, але за світським змістилось на 7 січня.

У період з 1918 до 1923 року більшовицька влада, яка окупувала значну частину українських земель, дозволяла відзначати релігійні свята, а Різдво навіть було в атеїстичній державі вихідним. За цей час розбіжність у датах закріпилась. У 1923 році свято спробували перенести на 25 грудня, проте з 1929 року вирішили відмовитись від нього взагалі.

Радянський і пострадянський період

Тим не менше, православні України продовжували таємно відзначати свої свята. При цьому вони дотримувались так званого старого стилю, тобто юліанського календаря. Згідно з ним, Різдво продовжили святкувати 7 січня за світським літочисленням.

При цьому церковний Новий рік теж відзначали за старим стилем. Виходило, що його датою стало 14 січня. Так виникло дивне свято Старий Новий рік.

Коли у 1991 році СРСР розвалився, вплив московської церкви на Україну нікуди не зник. Тому Різдво продовжили відзначати 7 січня. І лише отримавши автокефалію від Константинополя, Православна церква України змогла здійснити календарну реформу – перейти на новоюліанський календар. Він нічим не відрізняється від григоріанського, за винятком обчислення дати Великодня. А отже різдвяний день нарешті повернувся на свою законну дату – 25 грудня. Держава швидко адаптувала ці зміни. Віднедавна у нашій країні вихідним є лише 25 грудня, а Різдво 7 січня святкують лише охочі – вихідним цей день більше не є.

Раніше OBOZ.UA розповідав, коли тепер в Україні відзначають свято Маланки і Василя.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.