Блог | Чому не можна ганьбити всіх генералів ЗСУ
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Щодо наших поразок у 2014 році. "Стіна плачу". Це я її так називаю для себе, бо не можу там ходити без сліз, на Михайлівському соборі - безперечно, наша, моя особиста, національна святиня.
Я - не військовий, якщо не враховувати 4-річну військову кафедру, реальні 2-місячні збори із стрільбами, а також звання старшого лейтенанту, заступника командира зенітної батареї, що реально стріляв бойовими - не по літаках, справді, а по БТР, і розбивав їх вщент. Я дійсно можу бути навіть командиром зенітної батареї, бо я інженер з автоматичних систем. Але тут така непроста справа, насправді. Я ризикую, звісно, потрапити під шквал...
Всі наші генерали-полковники того часу (2014-15) не мали із народження бойового досвіду. Тобто не вміли воювати. Всі, навіть самі патріотичні. І винних в цьому, що в них цього досвіду не було, немає. Уявіть себе на їх місці... Рік, чи трохи більше, тому я розмовляв із генералом Муженком, мав нагоду, між нами, тобто один на один, задати йому декілька питань (якщо б я був молодий журналіст - я б ще тоді вивалив все це онлайн, але зараз я кажу про це вперше. Бо справжній журналіст - той, що думає про свою країну. а не про тимчасову популярність).
Читайте: Навіщо ФСБ підставляти сина учасника АТО
Мої висновки. Краща частина наших генералів дуже сильно переживає свої поразки. З цим нормальній людині неможливо спати. І це має місце. Але, уявіть себе, що ви - чесний генерал, і ваші бійці загинули, всі. Всім - застрелитися? - Ні.
Послухайте мене, людину, що втратив в Криму все, а отримав кримінальну справу ФСБ та особистий номер у списку терористів РФ (на сьогодні - №3506. КЛИМЕНКО АНДРЕЙ ВАСИЛЬЕВИЧ*, 27.08.1959 г.р.)...
НЕ МОЖНА ганьбити всіх генералів та полковників ЗС України. Зараз скажу те, за що ви мене зганьбите. На жаль, тільки після вперших втрат командири військових частин (об'єднань) зможуть бути адекватними війні... Інакше не буває. Я дуже сподіваюсь, що ті втрати, що понесли ЗСУ в 2014-15 роках внаслідок військових поразок, стали порогом для наших дійсних генералів та полковників... І в них зараз є одне зрозуміле бажання - помститися...