Блог | Поїздки підвищеного дискомфорту: чи вирішить Наглядова рада УЗ питання безпеки пасажирів?

Виявляється, у потягах "Укрзалізниці" стало їздити абсолютно безпечно! Спроби зґвалтування жінок та п’яні бійки відразу припиняють, а частіше навіть попереджують спеціально навчені провідниці, потяги супроводжують працівники воєнізованої охорони УЗ, нові купе обладнані тривожними кнопками, системами відеонагляду тощо. Принаймні про фактичну відсутність пияцтва та насильства в українських потягах пишуть виконувачі обов’язків членів правління АТ "Укрзалізниця" О. Перцовський та І. Синяков у відповіді на запит народного депутата України Дмитра Лубінця.

А як насправді?

А насправді воєнізована охорона "УЗ" супроводжує лише десять пар потягів, а тривожні кнопки з камерами відеонагляду є лише в нових купейних і спальних вагонах. У відповіді на запит Дмитра Лубінця в "Укрзалізниці" повідомили, що послуги Національної поліції України щодо супроводу всіх потягів коштуватимуть 250 млн грн на рік. А таких коштів, мовляв, у підприємства нема.

Схоже, подібна відповідь цілком задовольняє Міністерство інфраструктури України, яке відповіло депутату Лубінцю, що держава не має права втручатися в господарську діяльність акціонерного товариства. Проте особисто мене, як, сподіваюся, і всю жіночу спільноту України, така відповідь украй не влаштовує.

Насправді 250 млн грн на рік — це трохи більше 20 млн грн на місяць. І якщо врахувати розмір заробітних плат топ-менеджерів "Укрзалізниці", державне підприємство за бажанням дуже легко б віднайшло необхідну суму на безпеку пасажирів.

Наведу лише кілька цифр. Колишній голова правління АТ "Укрзалізниця" Володимир Жмак задекларував 625 тис. грн місячної заробітної плати. На рік це 7,5 млн грн. Його попередник Євген Кравцов отримував на місяць понад 570 тис. грн (майже 7 млн грн). Але на тлі заробітків іноземних радників, що опікуються державною "Укрзалізницею", обсяги фінансової компенсації трудових затрат українських голів правління (цілком погоджуюся як зі Жмаком, так і з Кравцовим), "копійчані".

У червні 2020 року стало відомо, що іноземні члени Наглядової ради отримували понад $6000 на день. Зокрема, колишній її голова Шевки Аджунер за 267 робочих днів отримав 13,8 млн грн заробітної плати (51,8 тис. грн на день), Адреас Матьє — 11,7 млн грн за 107 днів (109,6 тис. грн на день), Крістіан Кун — 11,7 млн грн за 75 робочих днів (156,4 тис. грн на день) тощо.

Погодьтеся, що за таких зарплат іноземцям економити на безпеці українців якось не патріотично, не по-людськи якось…

Посміхніться, вас "знімають"!

Ще один дуже цікавий епізод. У відповіді на адресу Мінінфраструктури в рамках депутатського запиту Дмитра Лубінця, датовану 30 вересня 2021 року, в "Укрзалізниці" говорять про неабияку активність у боротьбі з дебоширами. Мовляв, протягом серпня провідникам за допомогою поліцейських вдалося зняти з потягів або не допустити до поїздок 51 особу! Масштаби дійсно вражають… Дивує інше. 29 вересня, за день до підписання цієї доповідної записки, Україну сколихнув черговий випадок спроби зґвалтування відомої львівської дизайнерки Надії Кушнір у купе потяга "Київ — Львів". Про це — ані слова. Ані згадки в відповіді "Укрзалізниці" про жахливий випадок жорстокого побиття та спроби зґвалтування телеведучої Анастасії Лугової в купе потяга "Маріуполь — Київ" у серпні минулого року.

А скільки випадків сексуальних домагань трапляється в потягах "Укрзалізниці", про які ми не знаємо? Упевнена — безліч! Просто не кожна жінка, що стала жертвою сексуальних злочинів під час подорожі залізницею, виносить ці жахливі випадки на суд громадськості.

На жаль, суспільство не володіє інформацією, скільки транспортних дебоширів було притягнуто протягом хоча б останнього року до адміністративної відповідальності, яку кількість кримінальних проваджень відкрито за фактами здійснення злочинів. Звичайно, разом із народними депутатами найближчим часом ми звернемося до Національної поліції України, щоб дізнатися про це. Але я чомусь переконана в тому, що й офіційна статистика не відображає дійсного стану речей. Знаєте, чому? Тому що воєнізована охорона "Укрзалізниці", що супроводжує потяги, не має повноважень навіть на накладання протоколу про адміністративні порушення. Їхня справа — затримати й передати порушника поліції на найближчій станції.

За покликом совісті

Проблему безпеки жінок у потягах "Укрзалізниці" значною мірою вирішив би дуже простий та найменш витратний спосіб. Дмитро Лубінець запропонував "УЗ" запровадити в системі електронного квитка функцію розпізнавання статі пасажирів у кожному купе або плацкарті. Простіше кажучи, перед тим, як замовити квиток на сайті "УЗ", потенційний пасажир мав би змогу побачити, у якому купе або плацкарті їдуть жінки, а в якому — чоловіки, і вже після того забронювати місце.

"Укрзалізниця" відповіла, що така можливість розглядається. Сподіваюся, що розглядання триватиме не дуже довго, після чого менеджери державного підприємства із мільйонними зарплатами без будь-якого насильства, виключно за покликом власної совісті почнуть діяти і врешті-решт хоч подбають про безпеку пасажирів.