"Був прикладом справжнього офіцера": створено петицію про нагородження підполковника Чумаченка, який відзначився у боях за Україну

Місяць тому, 24 серпня, у Кривому Розі попрощалися з українським воїном-розвідником, 44-річним підполковником Михайлом Чумаченком (позивний "Майстер"). Тоді інформації про захисника було обмаль, нині ж зрозуміло чому – військовий у запасі мобілізувався до ЗСУ в березні 2022-го й очолив загін спецпризначення, але загинув не на фронті.

Рідні розповіли про його героїчний воєнний шлях і попросили президента вшанувати заслуги офіцера орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Українців закликали підписати відповідну петицію на сайті ОПУ (щоб переглянути фото, доскрольте новину до кінця).

Михайло Чумаченко був підполковником військової частини А4788, командиром загону підтримки спецоперацій. Разом із дружиною, відомою волонтеркою з Дніпра Катериною Чижик, активно займався волонтерською діяльністю.

Життя досвідченого військового обірвалося 21 серпня в аварії на криворізькій трасі. Тоді родина їхала до Кривого Рогу. Чоловік загинув на місці, його дружину у важкому стані доправили до реанімації.

Що відомо про підполковника Чумаченка

"Він був прикладом справжнього офіцера і командира для своїх підлеглих, користувався беззаперечним авторитетом та повагою серед них. Знав особисто кожного бійця свого підрозділу і був в курсі особистих проблем кожного, вживав заходи для вирішення таких проблем. Він зміг повною мірою передати багатий досвід підлеглим, які були готові йти за своїм командиром на будь-які завдання", – йдеться у петиції, авторкою якої є Ольга Мазалевська.

За плечима підполковника Чумаченка – закінчення Одеського інституту Сухопутних військ у 2000 році, військова служба на посадах командира взводу, командира розвідувального взводу, офіцера відділення розвідки штабу, заступника командира батальйону, старшого офіцера відділу планування та координації розвідки, начальника групи військової розвідки.

Михайло Чумаченко брав участь у миротворчій місії ООН у складі українського контингенту на території Іраку (2004-2005 рр.), а також в антитерористичній операції на сході України в 2014-2015 роках.

Військовослужбовець на високому рівні володів англійською та німецькими мовами. У період між миротворчою місією та АТО закінчив (2013 рік) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського за спеціальністю "Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ", здобувши кваліфікацію професіонала військового управління у сфері оборони, офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.

"Виконував роботу глибинної розвідки в тилу ворога. Група Михайла Чумаченка однією з перших юридично правильно зафіксувала присутність регулярної російської армії на території України, що дозволило подавати позови у міжнародні суди і отримувати санкції проти Росії", – зазначається в петиції.

Підполковник Чумаченко мав досвід служби в розвідувальних підрозділах й органах управління розвідки. Водночас володів відмінними тактичними та бойовими здібностями, які дозволяли йому виконувати завдання вчасно та зі збереження особового складу підпорядкованих підрозділів.

Очолювана ним розвідувальна група розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час АТО в 2014-му успішно виконувала низку розвідувальних завдань щодо виявлення підрозділів ворога та недопущення раптових нападів на українських військових.

Під час звільнення частини Донеччини від незаконних збройних формувань із травня по жовтень 2014 року розвідники під керівництвом Чумаченка проводили розвідку та наведення засобів ураження на блок-пости й взводні опорні пункти ворога.

"У 2014 році після однієї з операцій в тилу ворога, повертаючись до місця дислокації, врятував життя пораненого танкіста, якого взяв із собою в групу. Побачивши ворожий блокпост, силами своєї групи зайняв його та передав основним силам ЗСУ. Утримував вказані позиції близько 10 діб, поки в групі не з’явився перший поранений. Після цього віддав наказ повернутися на базу. Також, перебуваючи в тилу ворога, захопив ворожий БТР, на якому і повернуся до своїх позицій з групою в повному складі", – розповіла авторка петиції.

На посаді командира групи підполковник Чумаченко керував забезпеченням "дороги життя" Донецького аеропорту (2014 рік). А протягом 2015 року в складі відділу розвідки ОКП сектору "Д" своїми високими професіональними діями сприяв успішній організації та координації заходів із добуванням розвідувальних даних в інтересах проведення оборонної операції, що забезпечило командування даними для своєчасного та ефективного вогневого ураження ворога у відповідних зонах відповідальності.

Михайла Чумаченка нагороджено низкою відзнак: орденом "Богдана Хмельницького ІІІ ступеня", відзнакою 74-ого окремого розвідувального батальйону І ступеня, медаллю "Захиснику Дніпропетровська від сепаратизму", почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України "За досягнення у військовій службі" ІІ ступеня, пам’ятним нагрудним знаком "Воїн-миротворець", медаллю "15 років Збройним силам України", медаллю "За сумлінну службу" ІІІ та ІІ ступеня.

У 2016 році військовий був звільнений зі служби в запас за станом здоров’я. У мирному житті він волонтерив разом із дружиною. У 2020-му здобув ще один диплом магістра за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування", закінчивши Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії управління при президентові України.

Але після повномасштабного вторгнення військ РФ у лютому 2022 року чоловік не міг залишатися осторонь подій і продовжив бути вірним присязі та українському народу. Завдяки створеній мережі оперативних джерел в тилу ворога, він отримував дані щодо розташування та переміщення російської техніки. Завдяки грамотно організованій агентурній роботі вів постійний моніторинг пресування ворожих військ на тимчасово окупованих територіях у Чернігівській, Запорізькій та Херсонській областях.

"Неодноразово за отриманими координатами наносилося вогневе ураження російських окупаційних військ. Також проводилася робота щодо інформаційного забезпечення руху опору на ТОТ України. Фіксувалися номери та марки авто, маршрути пересування, адреси проживання зрадників України тощо", – наголосила авторка тексту.

Також додала, що саме за координатами Чумаченка було завдано втрат ворогу на території Мелітопольського аеродрому, зокрема знищено ЗРК С-300 та командно-штабну машину, якими окупанти цинічно уразили пологовий будинок у Вільнянську.

Як вказано в петиції, є підтвердження ураження ЗРК "Тор" на території Мелітопольського аеродрому та в Херсонській області поряд із селом Чорноморка, а ще значне ураження офіцерського складу – 23 офіцери чеченського підрозділу "Ахмат" – в с. Михайлівка Запорізької області. Крім цього, близько 20 російських офіцерів було ліквідовано за координатами Чумаченка в с. Плодородне на Запоріжжі. А в Токмаку знищено склад БК та ПММ окупантів.

У березні 2022 року Михайло Чумаченко знову став до лав ЗСУ. Його призначили командиром загону спеціального призначення, який формувався з нуля, здебільшого із вперше мобілізованих військовослужбовців. Саме завдяки власним навичкам та досвіду, професіоналізму, військовий зміг підготувати особовий склад на високому рівні, забезпечивши його готовність планувати і виконувати завдання будь-якого рівня складності.

"Вони брали участь у бойових діях за захист Бахмута в період із листопада 2022-го по січень 2023 року. За вказаний період підрозділ показав високий рівень боєготовності, ефективності виконання завдань та комунікації. У межах навчання особового складу у 2023 році інструкторами військ НАТО, останніми було відмічено високий рівень підготовки особового складу загону, як бойових підрозділів, так і штабу", – йдеться в тексті.

Спільно з певними іншими підрозділами Сил оборони, підполковник Чумаченко займався роботою щодо збору та аналізу розвідувальних даних, із залученням підпільної мережі на окупованих територіях, завдяки чому неодноразово було завдано результативних ударів по силах ворога, здебільшого на Запорізькому напрямку, які мали підтвердження.

Так каже авторка петиції, додаючи, що Михайло Чумаченко був командиром, за яким підлеглі були готові йти в бій; громадянином, який щиро боронив свою державу й стояв на захисті незалежності України; зразковим сім’янином, який дуже любив свою родину і мріяв про сімейну фермерську справу.

Трагічна загибель підполковника стала непоправною втратою для його підрозділу та військової частини. Однак відібраний, підготовлений та злагоджений ним підрозділ, незважаючи на втрату свого командира, продовжив виконувати завдання з оборони України, втілюючи головні засади національної незалежності, віддано й мужньо продовжувати його справу.

"Зважаючи на високий професіоналізм, відданість українському народу у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, високі показники навченості та виконання бойових завдань підпорядкованим підрозділом, результативну особисту роботу з підпільними мережами та силами оборони країни, за завданнями ударів по стратегічно важливих об’єктах та скупченнях ворога, підполковник Чумаченко М. М. гідний до відзначення державною нагородою України – орденом "Богдана Хмельницького" ІІ ступеня (посмертно)", – підсумувала авторка петиції.

Зауважимо, що вона була опублікована на сайті президента 15 вересня 2023 року. Наразі зібрано трохи більш як 4,5 тисячі підписів із 25 000 необхідних. До завершення голосування залишилося 82 дні.

Як повідомляв OBOZREVATEL, на фронті загинув випускник Київського міжнародного університету (КиМУ) Василь Матійчук. Його смерть була миттєвою, вдома військового не дочекалася наречена. Друзі бійця попросили підписати петицію про присвоєння йому звання Героя (посмертно).

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!