Було багато шкідливого: що не так із розхваленим у СРСР ГОСТом
Радянські люди були переконані, що в СРСР продукти були натуральнішими, кориснішими і смачнішими завдяки ГОСТам. Ця думка стала справжнім міфом, якому вірять навіть зараз.
Адже багато хто вважає, що дотримання стандартів ГОСТ гарантувало високу якість продуктів, але чи так це насправді? OBOZ.UA нагадує, що ГОСТ у Радянському Союзі був не гарантією відмінного смаку чи користі, а технічним регламентом, який мав на меті стандартизувати виробництво та знизити витрати. Але насправді він часто ставив якість продуктів на другий план, зосереджуючись на економії та контролюваності виробничих процесів.
Що таке ГОСТ і чому він не завжди гарантував якість
ГОСТ — це абревіатура, що означає "Державний стандарт", але це не означало, що продукти були смачнішими чи кориснішими. ГОСТ визначав технічні умови для виробництва, що дозволяло знизити ризики для здоров'я споживачів і забезпечити базові поживні властивості продуктів, але не більше. Відповідно до цього стандарту, головним було не задоволення смакових вимог, а здатність продукції витримати вимоги безпеки, тривалості зберігання та виробничої рентабельності.
Ще в 1940 році в СРСР була введена відповідальність для директорів підприємств за випуск продукції, що не відповідала стандартам, і це каралося тюремним ув'язненням. Однак лише через півтора року з'явилися перші ГОСТи, і більшість з них стосувалася лише обмеженого кола продуктів. У період після війни, коли країна перебувала в руїні, питання якості й дотримання стандартів ГОСТ було далеко не на першому місці. У 1957 році ГОСТи були переглянуті, і з'явилося поняття ТУ (технічні умови), які дозволяли підприємствам змінювати рецептуру продуктів, зокрема і для таких кулінарних новинок, як торт "Пташине молоко".
Проблеми із якістю та стандартами
Варто зазначити, що ГОСТ не завжди забезпечував високу якість. Відомо, що в 1974 році були затверджені більш суворі стандарти для продуктів, призначених для експорту, але це не завжди позначалося на продуктах для внутрішнього ринку. Продукція часто варіювалася залежно від регіону: з Москви та Ленінграда на прилавки потрапляли кращі товари, тоді як в інших містах країни можна було знайти товари з гіршими характеристиками.
Пальмова олія та інші добавки
Важливим аспектом радянської продукції було використання замінників та сурогатів. Пальмова олія, яка була присутня в багатьох продуктах, не була новиною для СРСР. Вона використовувалася для виготовлення молочної продукції, ковбас, цукерок та сирів. Хоча вказівок на її наявність на етикетках не було, і в радянські часи ніхто не переймався через наявність таких складників у продуктах.
Ковбаса за ГОСТом: чому вона була такою дешевою
Інший приклад — це популярна ковбаса за 2,20, яка стала символом радянського харчування. ГОСТ передбачав, що ковбаси могли містити не тільки м'ясо, а й інші компоненти, такі як кров, щоковину, субпродукти, а також кісткове борошно та крохмаль. Це не обов'язково означало низьку якість, але такі інгредієнти не сприяли покращенню смаку чи поживних властивостей ковбас.
Соки і напої за радянськими стандартами
Здається, що фрукти і соки в СРСР були абсолютно безпечними, проте це не зовсім так. При виготовленні соків за ГОСТом використовували не тільки здорові фрукти, але й мляві чи навіть гнилі плоди. У випадку з персиковими та мандариновими соками, такі фрукти могли потрапляти на виробництво, якщо врожай був невдалим. Найголовніше — це уникнення сторонніх запахів і нітратів. Проте багато хто згадує ці смаки з ностальгією, хоча насправді вони могли бути далеко не ідеальними.
Радянські газовані напої: якість і смак
Газовані напої радянського часу також були характерними завдяки своїй менш насиченій вуглекислотою. Термін зберігання таких напоїв становив лише 5 діб, і це сприяло їх швидкому продажу. Проте вони мали достатньо високий рівень якості, оскільки виготовляли їх із недорогих фруктів, стійких до зберігання, що забезпечувало приємний смак без використання підгнилих продуктів.
Попри численні недоліки в радянських продуктах, міф про їхню неперевершену якість живе досі. Для багатьох старших людей, які зростали в СРСР, продукти того часу стали символом їхнього дитинства та юності, коли навіть прості продукти здавалися смачнішими. У той час, коли радянські люди були змушені сприймати те, що пропонували магазини, будь-яка якісна продукція здавалась справжнім делікатесом.
Як різнилася якість продуктів у різних регіонах СРСР
Значна різниця в якості продуктів спостерігалась у різних частинах Радянського Союзу. У великих містах (здебільшого у столицях союзних республік) можна було купити високоякісні продукти, тоді як у віддалених регіонах ситуація була іншою. Через централізоване постачання продуктів, прилавки часто були заповнені лише найнеобхіднішим, і лише місцеві чиновники та підприємці мали доступ до якісніших товарів.
Чи дійсно радянська їжа була смачнішою
Для багатьох сучасних людей радянська їжа може здаватися смачнішою тільки тому, що це асоціюється з певними спогадами і емоціями. Ті, хто працював у громадському харчуванні або виробництві продуктів, могли обурюватися через використання неякісних сировинних компонентів. Однак навіть сьогодні у багатьох містах можна зустріти споживачів, які порівнюють продукти того часу з сучасними, і інколи ця ностальгія домінує над критичним аналізом.
OBOZ.UA раніше писав, чому купівля фруктів в радянські часи була проблемною.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.