Були знаки: звільнений український моряк розкрив цікаві деталі із СІЗО

Матрос катера "Нікополь" 21-річний В'ячеслав Зінченко, який повернувся додому разом із 23 моряками і ще 11 політв'язнями українцями в рамках обміну полоненими 7 вересня, розповів про показові моменти в російському СІЗО, завдяки яким зрозумів, що скоро вийде на свободу.

Відео дня

Про це він заявив в інтерв'ю виданню "Лівий берег". Звільнений моряк також розповів про перший день свободи, полон і загалом про перебування в "Лефортово".

"Мені в п'ятницю води не принесли. Ми замовляли на місяць наперед їжу і воду, і ось моєму сусіду приносять, а мені — ні. І я зрозумів, що це хороший знак, але подумав про себе:" Поки не сяду в літак, радіти не буду". Потім до мене зайшов консул, і я підписав документи, що можу покинути територію Росії. О четвертій ранку мені сказали: "З речами на вихід!" Найбільш довгоочікувані слова, які я мріяв почути в цих стінах", — повідав Зінченко.

Читайте: В Україну прибули полонені моряки, Сенцов, Кольченко і Балух: кого вдалося обміняти у Путіна

Умови ув’язнення у "Лефортово", зізнався В'ячеслав, були страшними: камера дуже маленька, постіль хоч і міняли, але постійно приносили "то зі слідами крові, то з волоссям", душ дозволявся тільки раз у тиждень.

Будні ж у СІЗО для моряка проходили повільно і нудно. Він міг дивитися телевізор, читати книжки й гуляти лише годину в день.

"У мене був телевізор і можливість дивитися три канали з фільмами. Але мені подобався тільки один — канал Ю — там показували українські шоу, тільки в російському перекладі, просто якісь серіали, загалом те, на що у мене не було часу, коли я служив. Інформаційних каналів не було, але в липні я налаштував десять каналів, і там було багато політики — ось чесно, якби я був громадянином Російської Федерації і дивився тільки російське телебачення, я б теж боявся в Україну їхати, там же все час якісь проблеми", — розповів Зінченко.

Як і іншим звільненим українцям, найближчим часом В'ячеславу належить лікування, реабілітація та повернення до звичного життя. Незважаючи на це, хлопець уже має конкретні плани на майбутнє. Зізнався, що неодмінно продовжить службу в армії і допомагатиме, щоб ніхто не потрапив у таку ж ситуацію, як він із товаришами.

"Це важливе для мене рішення. Хочу бути офіцером, для цього потрібно отримати вищу освіту. Я тільки ліцей закінчив і отримав професію електрогазозварника. Був старшим матросом і займався обслуговуванням артустановки. Зараз же розумію, що у мене багато сил і бажання допомагати іншим, щоб вони не потрапили в схожу ситуацію, як ми з хлопцями", — розповів звільнений українець.

Правда, бути моряком він більше не хоче, хоч його і тягне до моря.

"Я ж виріс біля води, природи, на свіжому повітрі. А у мене це все забрали, потрібно виправляти. Взагалі, зараз, звичайно, дуже складно, — із закритого простору потрапити в таку тотальну свободу, дуже незвично. Тут люди ходять, тварини бігають, а там могла одна пташка пролетіти й то, якщо пощастить побачити. Потрібен час, щоб адаптуватися, зрозуміти, куди далі рухатися, нині занадто багато уваги... Але в море виходити поки немає ніякої мотивації і бажання", — підсумував В'ячеслав.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

Україна і Росія в суботу, 7 вересня, провели довгоочікуваний обмін полоненими за формулою 35 на 35. Літаки зі звільненими приземлилися в Москві і Києві.
Україні віддали всіх захоплених Росією моряків і 11 політв'язнів. Друге в результаті тривалих переговорів помилував своїм указом президент РФ Володимир Путін.