УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Борис Патон працював щонайменше по 12 годин на добу: чим запам'ятався великий учений і які його головні відкриття

  • Борис Патон закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-електрик" і понад 70 років пропрацював в Інституті електрозварювання

  • З 1962 року він безперервно обіймав пост президента Національної академії наук України

  • Останні два-три тижні академік лікувався в інституті Амосова, час від часу перебував на стаціонарі

Президент НАН Борис Патон помер у віці 101 року

У віці 101 року в середу, 19 серпня, помер відомий український академік, президент Національної академії наук України Борис Патон. Він працював практично до останнього дня життя, а ще перед карантином, у лютому, приїжджав в Академію наук і займався справами там.

OBOZREVATEL згадує найяскравіші факти з біографії великого вченого.

Народився в родині академіка, на честь якого названо міст у Києві

Борис Патон народився в 1918 році в Києві. Його мати Наталія Патон була домогосподаркою. Батько – академік, учений-механік, інженер, який працював у галузі зварювання, мостобудування і будівельної механіки, Євген Патон. Заснував Інститут електрозварювання, пізніше на його честь було названо один із найголовніших мостів Києва – міст Патона.

Борис Патон закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-електрик" і більш ніж 70 років пропрацював в Інституті електрозварювання, який заснував його батько.

З 1962 року Патон безперервно обіймав пост президента Національної академії наук України. Щоразу він переобирався на цю посаду на безальтернативній основі. Востаннє його переобрали у 2015 році. Вибори-2020 відклали через епідемію коронавірусу в Україні.

Патон став першим ученим уже під час незалежної України, який отримав звання Героя України з формулюванням "за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії".

Відомо, що в Бориса Патона було захворювання серцево-судинної системи. Останні два-три тижні він лікувався в інституті Амосова, провів там три дні перед смертю.

"Борис Євгенович до карантину працював у Президії і в інституті, проводив зустрічі, засідання, а в період карантину працював віддалено, з дому. У пресі написали, що в нього не залишилося нікого з рідних, але це неправда. У Бориса Євгеновича є внучка, зять і правнучка. Питаннями похорону буде займатися спеціально створена комісія. Найімовірніше, академіка поховають на Байковому кладовищі", – відзначили OBOZREVATEL у НАН.

"Пішла з життя ВЕЛИКА ЛЮДИНА, яка визначила цілу епоху в житті Академії – епоху Патона. Один із найвидатніших учених із металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, організатор науки і громадський діяч. Розроблені ним нові методи автоматизації зварювальних процесів, нові технології зварювання – електрошлакова, плазмова й лазерна, електроннопроменева, гібридна плазмово-дугова – докорінно змінили уявлення про можливості й перспективи розвитку цих технологій. Наочний приклад – це технології зварювання живих тканин, що нині широко використовуються в хірургії, офтальмології, урології", – повідомив OBOZREVATEL віцепрезидент НАН, доктор фізико-математичних наук Анатолій Загородній.

За його словами, академік Патон мав неперевершену працездатність, був дуже людяним та приязним у спілкуванні: "Відданість науці – справа всього життя. Працював щонайменше по 12 годин на день, навіть у вихідні й відпустки. Коли повертався з відпочинку, завжди мав великий список ідей та доручень. Ми їх називали "морські хвилі Патона". Зранку він працював в Інституті, а після обіду приїжджав в Академію. Я часто потрапляв до нього приблизно о восьмій вечора. Востаннє говорив з ним у неділю, 16 серпня. Він цікавився новинами з Академії, що відбувається в країні, але говорили ми недовго. Хоча доти розмова з ним менше ніж 15-20 хв не тривала, він до останнього давав поради, доручення. В неділю вже було помітно, що йому важко".

Раніше Патон у своїх інтерв'ю зізнавався, що чотири рази на тиждень відвідує басейн.

"Усім раджу! Нормально їм, але небагато. А найголовніше – Амосов це теж підкреслював – потрібно працювати! Потрібно отримувати задоволення від своєї праці й від свого життя! А якщо ти тільки хникаєш і скиглиш, то нічого доброго не буде", – відзначав він.

Винахід Патона використовують у хірургії

Борис Патон – автор понад тисячі публікацій, зокрема 20 монографій і понад 400 винаходів. Його наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробленню теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення. Багато уваги приділяв вивченню металургії зварювання, вдосконаленню наявних і створенню нових металевих матеріалів.

Серед найвідоміших і значущих відкриттів Патона – електрозварювання м'яких тканин, які використовуються в процесі хірургічного втручання за допомогою високочастотного електричного струму. Цей метод застосовують під час операцій із видалення гланд, накладення швів неподалік від шлунка, косметичних операцій на молочних залозах, нижніх і верхніх кінцівках.

Під керівництвом Патона колектив інституту створив цілу низку складних мостів – міст через найглибший у Європі каньйон над річкою Смотрич, міст "Лань, що біжить", який визнаний одним із семи чудес Кам'янця-Подільського і є найвищим мостом в Україні.

Поховають Бориса Євгеновича в суботу, 22 серпня, на Байковому кладовищі.