Більшість навіть не здогадуються: які слова вигадали українські письменники
Мова перебуває у постійному розвитку та оновленні. Дослідники дійшли висновку, що насправді українська мова багатша, ніж вважали раніше. І хоч Великий тлумачний словник наразі фіксує 250 тисяч слів, на практиці обсяг може сягати й мільйона.
Багато вже звичних для нас лексем насправді є авторськими. OBOZ.UA розповідає, які слова вигадали українські письменники.
Авторські неологізми – це слова, придумані та використані письменниками у своїй творчості. Виникали ситуації, коли літераторам не вистачало мовних засобів для передачі якогось образу у творі. З часом такі слова "проникали" у побутове мовлення та ставали загальновживаними.
Письменницькі неологізми активно почали з’являтися у у ХІХ ст. Неофіційно їх часто називали "кованими словами". Письменники створювали нові слова, керуючись основними принципами мови, не порушуючи законів словотвору, щоб неологізми були влучними, доречними та органічними.
З Івана Котляревського та його "Енеїди" почалася історія нової української літератури. Він ввів у мову слова "несамовитий", "приміта", "розтовкти", "угамуватися".
Тараса Шевченка вважають автором слів "вогняний", "фортеця," "знищити", "мордуватися", "почимчикувати", "передмова", "післямова".
Михайло Старицький – український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч. Саме Старицький вперше вжив слово "мрія" у сучасному значенні. Тоді існувало тільки дієслово "мріти", що означало "дивитися вдалечінь".
Старицький ввів в мову такі слова:
- незагойний;
- завзяття;
- байдужість;
- темрява;
- привабливий;
- потужний;
- передчасний.
Іван Франко вперше використав такі лексеми:
- чинник;
- недвижно;
- невпинний;
- отвір;
- привід;
- припис;
- пречудовий;
- проблиск;
- поступ;
- прямовисно;
- свідоцтво;
- привид.
Пантелеймон Куліш вперше вжив у своїх творах слова "вабити", "зграя", "злочинець", "несвідомий", "покора", "послуга", "почуття", "рівність".
Лесю Українку вважають авторкою милозвучних слів "провесна", промінь", "невідборонно".
Мовознавці дослідили, що Марко Вовчок є авторкою слів: "красень", "легкодухий", "намір", "питання", "струмінь", а Леонід Глібов ввів дієслова "бурмотати" та "пожовкнути".
"Світогляд", "стосунок", "перепона", "квітник", "вигукування", "сміливість" – ці лексеми вперше використав у своїх повістях та романах Іван Нечуй-Левицький.
Завдяки поезії Павла Тичини мова збагатилася словами "бистрозір", "акордитися", "весніти", "віковіччя", "дрібртінь".
Раніше OBOZ.UA розповідав, яких слів не існує в українській мові, але їх постійно вживають.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.