Рада взялася за дитяче харчування: що хочуть змінити і хто від цього постраждає
У сучасних жінок є альтернатива грудному вигодовуванню – суміші, каші, пюре або соки. В Україні дефіциту такої продукції немає, а її якість часто мами перевіряють не на пачках, а вже на практиці. Не скаржаться батьки ні на смак, ні на ціну, але в Раді вирішили змінити законодавство з виробництва такої продукції. Наявний закон про дитяче харчування нардепи хочуть скасувати, а "нові" вимоги прописати відразу в декількох різних документах.
Виробники від таких рішень шоковані. Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Чим зараз годують дітей?
В Україні дефіциту товарів дитячого харчування немає. На полицях магазинів і аптек представлені як вітчизняні, так і імпортні продукти – каші з різними смаками, сухі суміші, соки, печиво. Вибирають батьки за смаковими уподобаннями дитини або те, що дозволить гаманець. Однак кажуть, що дешеві українські товари нічим не гірші від дорогих імпортних.
"Коли почала вибирати прикорм для дитини, то взяла, як кажуть, що впало в очі. Вибрала за віком, а потім підбирала за уподобаннями сина. Наприклад, гречана каша йому подобалася найбільше. Десь рік годувала дитячим харчуванням, і нашим, і імпортним – ніякої алергії. Якість дуже хороша, навіть сумнівів немає. Тому, якщо немає часу готувати самій, вибір у магазинах широкий, доступний", – розповіла OBOZREVATEL мама дворічної дитини Ірина Піщана.
Не скаржаться на українську продукцію і на сайтах, форумах, у батьківських групах. Єдина і вічна дискусія, яка залишається між мамами, – грудне вигодовування (ГВ) або суміші. Але тут вільний вибір кожного – хтось відмовляється від ГВ за станом здоров'я, комусь швидше треба вийти на роботу, а дехто готує їжу сам, не купуючи готовий прикорм.
У МОЗ радять батькам за можливості не відмовлятися від ГВ, адже для дітей це збалансований раціон і поживні речовини, захист від хвороб, пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
Що хоче змінити Рада?
Дитяче харчування в Україні регулює чинний закон, який був ухвалений у 2006 році. У Раді вважають, що він застарів і законодавство потрібно підігнати під норми ЄС – чинний документ анулюють, а нові зміни внесуть у низку інших законів.
У новому законопроєкті прописується чіткий перелік добавок і речовин, які не можуть міститися в продуктах дитячого харчування.
Заборонено використовувати:
• ненатуральні ароматизатори, барвники, підсолоджувачі;
• консерванти, стабілізатори, підсилювачі смаку;
• тверду пальмову олію, маргарин, бавовняну олію або кунжутну;
• молоко тваринного походження, яке не відповідає певним показникам;
• суміші спецій і прянощів, до яких входять заборонені харчові добавки;
• продукти з ГМО.
Крім того, регулюється в продуктах харчування вміст м'яса і риби. Дозволяється використовувати серце, печінку і язик, але заборонено додавати м'ясо механічного обвалювання, свинячі шкірки і субпродукти. Також заборонено м'ясо тварин і птиці, яке зазнавало неодноразового заморожування. Щодо риби, то не можна використовувати ставкову.
Також повністю забороняється у виробництві дитячих сумішей застосовувати глютен. Процес створення дитячої продукції повинен відбуватися на окремих технологічних лініях, тобто в одному цеху можна робити і дитяче харчування і, наприклад, продукцію для дорослих.
Крім якості і технологій, нардепи планують змінити і правила для реклами дитячої продукції. Вона повинна бути правдивою, розміщуватися не так, як для покупця, а як для лікарів у наукових виданнях. Головна ж мета – щоб реклама не призводила до того, що мами відмовляються від ГВ на користь суміші.
Чому ініціативу критикують?
Якщо порівняти запропоновані заборони за складом продукції з тими, які діють в Україні зараз, то немає нічого нового. Про те, що кардинальних змін у якості не буде, зазначають і в Національній асоціації виробників дитячого харчування, молочно-консервної та сокової продукції "Укрконсервмолоко". Однак вони говорять про труднощі для виробників через нову структуру документа.
"Дитяче харчування у нас на високому рівні, виробництво постійно зростає протягом 10 років. Розвитку сприяють і пільги для виробників. Рідке і пастоподібне харчування на 100% проводиться у нас. Вони лише розпиляють чинний закон по декількох інших, а виробник повинен мати свій базовий закон і працювати з ним", – сказала OBOZREVATEL керівниця асоціації Тамара Нагайцева.
Також зазначає вона і те, що в гонитві за стандартами ЄС в Україні забудуть про вітчизняного виробника, продукція якого в чомусь більш розвинена, ніж за кордоном. Зокрема, це стосується сумішей на молочно-зерновій основі. У Раді не будуть продовжувати пільги для виробників, які зараз можуть взяти дешеві кредити і платити менші податки.
В асоціації кажуть, що наразі особливі умови дають можливість усім підприємцям купувати дороге молоко екстра, яке відповідає стандартам ЄС. Виходить, що все-таки якість продукції може змінитися, якщо через скасування пільг виробники почнуть купувати інші інгредієнти.
Крім того, зникають і безкоштовні пропозиції для громадян. Тобто держава не буде співпрацювати з підприємцями, щоб на особливих умовах отримувати продукцію для певних категорій населення.
Забути про допомогу у вигляді харчування можуть діти:
• що входять до складу малозабезпечених сімей;
• грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• мають статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій і збройних конфліктів;
• з числа внутрішньо переміщених осіб.
Свої пропозиції щодо нової ініціативи виробники неодноразово подавали депутатам, також законопроєкт отримав зауваження і в Головному науково-експертному управлінні ВР. Нардепи запевняють, що доопрацьовувати документ будуть до другого читання, але він ще не пройшов і перше.
Виходить, що за якість продукції в разі ухвалення законопроєкту в цілому можна не турбуватися – готувати їжу для дітей будуть із тих самих речовин, що й зараз. А з реакції батьків зрозуміло, що їх усе влаштовує. Відкритим залишається питання, чи отримають безкоштовне харчування ті пільгові категорії громадян, які мають на це право сьогодні. Тут державі й підприємцям, мабуть, не варто забувати про корпоративну соціальну відповідальність.