Блог | Amnesty International – "корисні" дурники Путіна. Ось 5 фактів, які це підтверджують, і завдання для всіх
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Amnesty International – зброя в руках путінської пропаганди вже не перший рік. І остання доповідь щодо ситуації в Україні – це лише один із низки випадків. Чи підігрує міжнародна організація Путіну? Звісно, що так. Чи можуть бути у складі Amnesty International російські агенти – цілком можливо. Особисто я не маю жодних сумнівів. Чи свідомо вся організація діє в інтересах Кремля, або їх використовують як "корисних" дурників – питання відкрите.
Неготовність працювати в умовах війни, протистояти масштабній загрозі правам людини з боку світового терориста – Росії перетворила Amnesty International в пригорщу "корисних" дурників. Вони усіма силами намагаються створювати враження об'єктивності та неупередженості, але замість того вже багато років працюють в унісон із російською пропагандою.
І це не той випадок, коли вже готовими заявами правозахисників користується російська пропаганда. Спершу працюють пропагандисти, а вже потім їхню тезу частково підтверджує Amnesty International. Наведу 5 найяскравіших випадків.
- #1 Російська пропаганда: Україну підтримають расисти і нацисти в ЄС
- Amnesty International: в Литві є інституційний расизм
Російська пропаганда щоразу вигадує абсурдні звинувачення, які суперечать логіці, здоровому глузду. А Amnesty International якимось дивом знаходить можливість підтвердити цю маячню. З початком повномасштабного нападу на Україну роспропаганда невпинно розповідає про те, що ЄС та США полонив нацизм.
Росія передусім відправляє на смерть в Україну бурятів, дагестанців, при цьому береже "титульну націю", але Amnesty International в інституційному расизмі звинувачує саме країни ЄС. Міжнародна організація чомусь виділила українських біженців в окрему групу, а потім почала стверджувати, що в Литві до них ставляться краще, ніж до біженців з країн Африки. Саме це Amnesty International і назвало "інституційним расизмом" у Литві. Цей меседж миттєво підхопила російська пропаганда.
- #2 Російська пропаганда: опозиціонер Навальний – корупціонер
- Amnesty International: Навального не можна вважати в'язнем сумління
Ще одна важлива для внутрішньої політики РФ гра міжнародної організації на користь пропаганди – рішення позбавити критика Путіна Олексія Навального, якого посадили у в'язницю, звання в'язня сумління. Що цікаво, посадили Навального лише за те, що він збирав кошти на президентську кампанію.
Після скандалу статус в'язня сумління Навальному повернули. Але, звісно, російській пропаганді вже було не так важливо, яке рішення ухвалювалось після.
- #3 Російська пропаганда: Росія завдає ударів виключно по військових об'єктах
- Amnesty International: ЗСУ розміщуються в цивільних об'єктах
Обурення українського суспільства ганебною доповіддю про те, що українці, захищаючи свої міста від окупантів, які ґвалтують, катують та вбивають, розміщують техніку поблизу житлових будинків, викликало обурення не тільки в українців.
Amnesty International у своїй доповіді посилається на вивчення шкіл, лікарень, де, за їхніми даними, харчуються військові або перебувають певний час у пустих приміщеннях шкіл. При цьому, як розповідають OBOZREVATEL мешканці окупованих територій, в абсолютно всіх (!) школах перебувають окупанти. Але у Amnesty International немає можливості це перевірити, бо Росія не дозволяє їм працювати на окупованих територіях.
- №4 Російська пропаганда: Україна вчиняє криваві злочини проти мешканців Донбасу
- Amnesty International: у СБУ є власні приховані в'язниці
Це звинувачення, до речі, не має жодного підтвердження. Але навіть саме формулювання: Служба безпеки утримує терористів (а саме про них і йдеться) як підтвердження порушення прав людини викликає багато запитань. Чи не цікаво Amnesty International виступити на захист терористів, яких затримують спецслужби США? І як, цікаво, весь цивілізований свій відреагував би на таку заяву?
- №5 Російська пропаганда: Україна порушує права громадян
- Amnesty International: Україна досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, права людини не захищені
AI критикувало Україну за те, що парламент так і не ратифікував "Стамбульську конвенцію" про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. Але в своїх виступах не повідомляли про те, що вже давно ухвалено окремий закон, який криміналізував домашнє насильство.
До речі, водночас РФ домашнє насильство декриміналізувала. Вони продовжують жити за принципом "б'є – значить любить", і правозахисників це не надто хвилює.
І це тільки п'ять випадків. Насправді ж їх десятки і навіть сотні. Я не буду гадати, чи дійсно Amnesty International свідомо працює на користь Кремля. Можливо, завдяки кремлівським консервам серед співробітників організації, інституційної неспроможності AI, вони несвідомо перетворились у "корисних" дурників.
Міжнародні правозахисні організації за порівняно спокійні десятиріччя в Європі заржавіли. Вони не вміють працювати в умовах повномасштабної військової агресії зі сторони конкретної держави, яка загрожує всьому цивілізованому світу. Здається, якби керівництво і співробітники сучасної Amnesty International перенести в сорокові роки минулого сторіччя, Третій Рейх не допустив би їх на свою територію, як і зараз Росія, тому вони б з усієї відповідальністю випускали б звіти про те, як партизани наражають цивільних на небезпеку та ховаються по підвалах, а євреї порушують міграційне законодавство і "незаконно перетинають кордони", тікаючи з Німеччини. Геббельсу сподобалось б.
А тепер про головне
Насправді вся ця активна дискусія навколо Amnesty International – димова завіса. Ось як це використовує Росія:
- створюють враження, що це Україна порушує гуманітарне право, а не окупанти;
- міняють порядок денний – вони роблять все можливо, щоб замість звірств російських окупантів світ говорив про порушення з боку України;
- знаходять підстави для "референдумів". Мовляв, ЗСУ наражають населення на небезпеку, тому окупанти "мають захистити";
- змінюють порядок денний і в Україні: намагаються створити враження, що "Захід кинув" і "не вірить" Україні.
Давайте погодимось, що Amnesty International – "корисні" дурники Кремля, які поняття не мають про те, як працювати в умовах повномасштабної війни і намаганнях знищити цілу націю. А далі не варто зосереджувати дискусію на тому, щоб намагатись якось сперечатись із "правозахисниками", атакувати їхні соцмережі, писати листи і т.д. Ми маємо створювати і поширювати у світі свій порядок денний. І він має бути не про те, що Amnesty International – дурники.
Зараз є три головні завдання. Перше – ані навіть поважна західна преса, ані більшість політиків, ані тим паче гуманітарні організації досі не зрозуміли, з ким мають справу. Росія, якою десятиріччями керує КДБіст, позалишала свої "консерви" в кожній країні, у великих ЗМІ, в правозахисних організаціях. Світ має зрозуміти, що війну в інформаційному просторі вже сміливо можна назвати світовою. І жоден журналіст, навіть у тихій і спокійній Німеччині, не має право не зважати на це, коли пише про дії РФ і її військову агресію. Всі намагання зберегти баланс думок та дати слово тим, хто називає війну "миром", країни ЄС – "нацистами", помилкові.
Друге завдання – українські дипломати, журналісти, громадські, правозахисні організації мають звучати не менш голосно, ніж Amnesty International.
Третє – ми не маємо постійно спростовувати заяви та припущення міньйонів Кремля та їхніх корисних дурників. Ми маємо просувати власні наративи.
Перемога в інформаційному фронті допоможе зберегти підтримку від західних партнерів, збільшити військову допомогу і наблизити перемогу "на землі". Тому будьмо пильними, критичними та продовжуємо працювати на перемогу.