Нас жорстко кинули знову

Перший тур виборів "благополучно" завершився. І ось другий вже зовсім не за горами. А колишні члени ДВК (дільничних виборчих комісій) все ніяк не можуть вибити грошей у своїх "роботодавців".

Не раз задавалася питанням: ну, чому в нашій країні, де нікому і ні за яких обставин вірити не можна, люди, яких, розводили на гроші не один раз, знову і знову попадаються на одну і ту ж вудку. Диво дивне коїться. Один і той же процес відбувається в 1001 раз, немов під копірку. А народ завзято продовжує битися головою в замкнені двері. Немов при сповільненій зйомці: стукає, вдаряється, відчуває біль, але з тим же "одухотвореним" виразом обличчя продовжує монотонну процедуру.

Нічого не змінилося і в 2010 році. Чергові вибори президента. Обіцянок багато - різнокаліберних. Попадання в ціль - дорівнюють нулю.

Як і під час минулого процесу обирання глави держави, людям запропонували підзаробити. Спробувати себе в ролі слуг народу (членів ДВК). Озвучені суми, природно, дурманили і без того очманілий мозок. І, прикинувши, кожен в черговий раз вирішив ризикнути. Хтось в черговий раз, а хтось першопрохідцем виступив. Дійсно, чому ні? Один день роботи і вельми непогані "бабки". Тим більше, що по обіцяному договором нагорода за праці варіювалася від 150 до 350 $.

І ось щоб на власній шкурі відчути всі принади пропонованої роботи і дізнатися достовірну інформацію, довелося самій таємно впровадитися в священні круги членів ДВК.

Проводячи розслідування, відразу зробила висновок, що однозначно набагато простіше було тому, хто був підготовлений попереднім досвідом. Відповідно, знав, під чим підписується. Новачки ж, такі як я, з першої хвилини перебували в легкій прострації. І пізнав, що одним днем ??вся ця катавасія не обмежиться, тільки й втішали себе думкою про жаданий винагороду. Ніхто ж в курс не вводив, що вибори - це не один день свята душі. І, крім оного, існує ціла система підготовки до настільки грандіозної події. У яку входить довгий перелік різноманітних обов'язків. Починаючи від щоденних зборів і закінчуючи монтуванням кабін для голосування, власноруч. І якщо в групі членів ДВК вам "пощастило" опинитися без чоловічої статі, попереджаю - доведеться самій брати в руки викрутку з шурупами і освоювати досі невідомі навички будівництва.

Колективчик, скажу я вам, підібрався різношерстий. І на тлі дядьком і тіткою бальзаківського віку, бабусі за 70 і дівчата по 20 виглядали злегка безглуздо. (Ну і добре, не на побачення ж прийшла). І, оговтавшись від першого потрясіння, почала досліджувати обстановку далі.

Десь вже день на другий чітко розуміла, хто прийшов конкретно за грошима, а хто агітацію проводити. Може бути, розчарую, але тих, хто за грошима, виявилося більшість. Агітаторів в чистому вигляді було всього двоє.

Дуже порадію за вас, якщо перед початком процедури обирання вам дадуть хоч якусь передоплату. Це не є абсолютно ніякої гарантією, зате відсотків на 15 приспить вашу пильність. А поки далі буде ..

Якщо за день до майбутньої ночівлі на виборчій дільниці вам оголосили, що першу частину суми отримаєте після завершення процесу, самі розумієте - знак це тривожний і не віщує нічого доброго. І при підйомі в 5 ранку, щоб до 6.30 бути на місці, (добре, якщо живете близько; якщо ж ні - дорогу на таксі вам не оплатять) навіть примарна перспектива повної суми може вас не втішити.

Але і це ще лірика. Не буду в подробицях розповідати, чим конкретно зайняті члени ДВК в сам день виборів. Відразу перейду до десерту. Про слава аллаху! Протикает 20.00 і ваша ділянка нарешті закрився. Спостерігачі чесно відпрацювали свої гроші. Кожен зіпсований бюлетень фіксували таким злісним поглядом, що сама глава ДВК відчувала себе під ним незатишно. І ось воно, дійство. Урочисте зняття пломб і початок основної роботи - підрахунок бюлетенів і очікування на місці повернення глави ДВК до перших півнів.

Як підтримувати себе у формі після веселого трудового дня на ногах - це вже ваша особиста драма. Так як час Радянського Союзу давно пішло в небуття, стіл з чорною ікрою і кульками з боків ніхто не сервірує. А жаль! Про це славне минуле не раз зітхнуть бабульки, що прийшли заробити добавку до пенсії. Вообщем, фізичний стан тіла і мізків зможе оцінити тільки той, хто сам на собі усе відчув.

Тому, щоб не падати в голодний непритомність, раджу все ж взяти з собою парочку бутербродів. Хоча і тут все залежить від партії, яку ви представляєте. Бо своїми очима спостерігала, як один зі штабів передав прожиток своїм підопічним. Решта або купували їжу за свій рахунок, або орали голодними.

Але і це не зламало бадьорості духу наших людей. З цієї хвилини починаємо грати в гру - пощастить, не пощастить! Попереду маячить довгоочікуваний розрахунок, тому останній ривок. І на амбразуру!

А тут починається спека. Протоколи з мокрими печатками в зубах, настрій бойовий. А ваш дорогоцінний штаб з незрозумілих причин зустріч з вами все переносить і переносить ...

Але ми ж не з тих, хто здається просто так. Тому озброївшись в той час вже ретельно "завуальованим" терпінням, готовим вирватися бурхливим сплеском емоцій кожну хвилину - йдемо брати свої кревні штурмом.

Приходимо, і що ж там бачимо ...? А бачимо, що там таких же розумних як ми, видимо-невидимо. (Травмувати конкретним підрахунком стоять, сидять навпочіпки і просто дрімаючих, не хочеться в першу чергу себе).

Ось чим поділилася зі мною моя знайома Юлія. Така ж, як і решта ошукані, мисливиця за своїми грошима, що прийшла вимагати їх у одного з найбільш "чесних" штабів: "Прийшовши за вказаною адресою, я жахнулася від тієї юрби народу, яка там зібралася. Поговорити з кимось конкретним не вдавалося. А через півтори години дядечко в сірому піджаку оголосив, що гроші отримали 285 осіб і на сьогодні лавочка прикривається. Перед відходом недбало кинувши, щоб ми передзвонили по телефону такого-то і нам знову призначать час прийому ".

У випадку з Юлією та її штабом питання до цього часу так і залишилося невирішеним.

Зате дали не менше плідні результати інші партії. Перший штаб, який користується величезною популярністю в столиці на сьогоднішній день, видав-таки своїм людям з обіцяних 250 $ рівно по 400 гривень на особу.

Самий кидається за колірною гамою, Посулля наївним громадянам 200 доларів на людину, обійшов суперника аж на 100 гривень, роздавши трудящим ні більше, ні менше - по 500 гривень. Не можу не відзначити, що в цій партії все ж було видано аванс (що важливо все-таки). Ну і нехай замість 100 $ - рівно 125 гривень. У нас народ стерпить. Ще не така хавал, хаває і буде хавати ...

А далі в тому ж контексті. Менш приваблива по матеріальної можливості партія пообіцяла 150 умовних одиниць - з натяжкою віддавши вже знайомих нам 400 гривень.

Безапеляційним лідером у цьому списку виступає штаб, про який вже гуде весь Харків і Запоріжжя. Там люди від обурення стоять на вухах. Але поки, незважаючи на зусилля, їм не дали нічого. А Київ у цей час подвіс: видасть-не видасть. Варіантів не особливо багато. Будемо чекати.

І тільки одна партія, до загального резонансу, відзначилася в цій каруселі обману. Кажу по факту. Видали людям передоплату і після розрахувалися з усіма в ту ж ніч.

Поставивши запитання Альоні, що працює від цього штабу, я почула таке: "Вибачте, але суму, заплачену нам озвучувати не буду. Скажу тільки, що дали те, що і було обіцяно. Але головне полягає в іншому. Розрахувалися відразу. І мені не довелося, на відміну від моєї подруги, що представляє інший штаб, принижуватися і просити віддати зароблені чесною працею ".

Так, і такі попадаються! Але боюся, що це вимираючий вид. І піди знай, на кого потрапиш.

Ось такі от пироги післявиборчі - з гірко-кислої начинкою кидалова. Прикро. До спазму в горлі прикро за народ. І навіть не тому, що черговий раз кинули. А тому, що перетерпіло, і знову підуть.

Підуть. А куди діватися? І тут є дві сторони медалі. Чи були б розумніші - не йшли, скажете ви? Може бути ... Але бути розумнішими зараз в наш час непросто. І наш розпатланий народ в гонитві за шматком хліба насущного просто не встигає бути розумнішими. А значить ... знову кругова порука!

Але якщо у бабусі "божого кульбаби", що прийшла заробити, багато на то "невідомих" причин, то, думаю, молодь менш залежна. І просто зобов'язана намагатися відстоювати свої інтереси. Мати при цьому свою думку, бажано на чомусь засноване. З подальшою можливістю обгрунтування на чому.

А якщо ви все-таки не втрачаєте надію чесно заробити в нашій країні під час виборів і чужий гіркий досвід вам дарма ... Напевно, повторюся, але перераховані вище події пропустила через себе. Загалом, постарайтеся потрапити в партію, яка платить аванс. Все одно кинуть. Але може бути хоча б наполовину!?