Курс валют - спроба передбачити майбутнє?

Україна поки не вдалося перемогти корупцію і некомпетентність влади. Зокрема нам так і не вдалося нажити на євро. Ну, і що тепер робити після переведення наших золотовалютних запасів з доларів у євро (скажімо на 26 мільярдів резервів сьогодні під 24 мільярди - це євро)? Адже євро не просто "пало" з початку року на 15-20 відсотків по відношенню до долара: стоїть питання про "світле майбутнє" всієї єврозони.

Цю непросту тему ми попросили прокоментувати економічного і фінансового гуру, екс-заступник голови Нацбанку України Олександра Савченко.

- Олександре Володимировичу, ось Центробанк Південної Кореї має сьогодні 270 мільярдів доларів золотовалютних запасів і більше не використовує євро як резервної валюти. Може, і НБУ пора переводити наші резерви назад в долари?

- Якщо вже не пізно! Момент вигідного продажу євро вже давно упущений. Щодо необхідності продажу ВРНГ євро в долари - це неправильно. Але скоротити частку євро просто необхідно. У відмінності від інших країн керівництво нашого Національного банку зайняло вичікувальну, а головне - незрозумілу для громадськості позицію.

- А чому? Наприклад, у своїй статті, опублікованій в The New York Times, лауреат Нобелівської премії з економіки 2008 року, американець Пол Кругман потряс громадськість своїми песимістичними оцінками стану економіки Єврозони. Невже фінансова верхівка нової влади глуха і сліпа?

- Чиновники просто бояться відповідальності! Вони звикли не приймати рішення, часто через нерозуміння світових тенденцій і остраху помилитися. Вони ще з радянських часів звикли просто чекати і перекладати один на одного відповідальність. Ось і сьогодні: економічний блок уряду разом з Нацбанком дочекалися того, що золотовалютні резерви в доларовому обчисленні суттєво скоротилися. Тим часом золотовалютні резерви - це таке ж надбання народу, як і бюджетні кошти.

- Більшість економістів лондонського Сіті вважають, що єдина європейська валюта "навряд чи доживе до 2015 року". Так що євро буде тонути, а наш Нацбанк - зволікати з прийняттям кардинальних рішень?

- Аналітики та радники НБУ повинні були передбачити час і глибину падіння євро: їм за це, вибачте, зарплату платять, причому немаленьку. Взагалі, рішення про структуру золотовалютних запасів не повинні прийматися публічно, але вся інформація про резерви із запізненням максимум на тиждень повинна бути відкрита для громадськості, а значить відкрита для аналізу фахівцями. Може бути така закритість допомагає приховати той факт, що на нашому Олімпі зараз відсутня інтелектуальна команда, здатна приймати швидкі й відповідальні рішення у валютно-фінансовій сфері.

Позитивна сторона політики НБУ полягає в тому, що золотовалютні резерви в Україні ЕСТЬ (всупереч усім чуткам про їх розкраданні). Ці резерви вкладені в досить надійні активи і депозити. Взагалі, надійність українських резервів достатньо висока. Інша справа, що боязнь прийняття нових нестандартних рішень загнала золотовалютні резерви НБУ, як би, в глухий кут: адже в світі мода на депозити та облігації вже минає.

- А що зараз модно в країнах "двадцятки"?

- У всіх розвинених країнах, де фінансами управляють компетентні фахівці, приходить мода на прямі інвестиції. Коли ж у фінансової верхівки країни немає стратегії і немає амбіцій, як вона може оперативно купити, наприклад, за кордоном той актив, який раптом подешевшав в результаті кризи (криза часто - це джерело розвитку), але при цьому точно завжди буде потрібен Україні? Я впевнений, що сьогодні як ніколи гостро стоїть питання про створення в Україні такого собі Суверенного фонду (Банку розвитку), здатного купувати для нашої країни ті підприємства за кордоном, які будуть не просто виробничими інвестиціями, а ще й "локомотивами зростання" для цілих галузей вітчизняної економіки (так вже роблять Японія, Китай і Росія).

- Провідні європейські експерти говорять про ситуацію з євро так: "Коли не можна девальвувати валюту, єдиний спосіб вийти з кризи - структурні реформи". Виходить, що Україна, яка легко змогла девальвувати свою національну валюту, приречена жити без структурних реформ?

- Так, виходити з кризи за допомогою девальвації і грошового друкарського верстата сподобалося багатьом нашим правителям. По-перше, це легко: набагато легше, ніж запустити, як Німеччина в цьому році, програму жорсткої економії на 300 млрд. євро за рік. По-друге, керівники країни тягнуться до друкарського верстата просто інтуїтивно: адже інтуїція - це швидкий розрахунок. На чому будується цей розрахунок? Піднімати економіку за рахунок зростання виробництва довго, а легше за гроші іноземних інвесторів: американських і європейських, як при В. Ющенко, чи російських при В.Януковича. Якщо це джерело засмічений - тоді девальвація та інфляція ...

- Але ж такий сплеск російських інвестицій сьогодні і справді має місце! Виходить, дочекалися пана, пан і розсудить?

- Я б не переоцінював російські можливості, хоча будь-яке перепочинок в умовах кризи для України - не зашкодить: відновлення добрих відносин з Росією дасть 2-3% зростання ВВП. У всякому разі дефолт для України сьогодні малоймовірний, а це вже саме по собі добре.

Практикуються попереднім Президентом торговельні війни з Росією в умовах фінансової кризи виглядали, якщо сказати м'яко, абсурдно і безглуздо. Звичайно, до репутації країни з прагматичною зовнішньою політикою нам все ще далеко, але Україну все ж належить пройти досить складний шлях зовнішньоторговельного прагматизму, структурних реформ і посилення бюджетних витрат (часто дурних, наприклад, підготовка за рахунок бюджету бухгалтерів, фінансистів, банкірів, юристів, та що там перукарів ...).

- Як кажуть, професіонали побудували "Титанік", а любитель побудував Ноїв ковчег! Так і ми з Вами сьогодні, Олександр Володимирович, намагаємося підказати професіоналам з НБУ якусь стратегію щодо золотовалютного запасу?

- Так, для оптимізації структури золотовалютних резервів країни потрібна нова довгострокова програма. І нова команда професіоналів. Інакше кажучи: модернізація економіки України неможлива без модернізації політики Національного банку України!