Відео дня
Що таке ГМО і що таке погано? Слідство веде "Обоз"
Даною публікацією "Обозреватель" починає цикл інтерактивних журналістських розслідувань з максимальною участю читача. Поява такого циклу зумовило, з одного боку, наявність в читацьких коментарях висловлювань подібних "правильна стаття ... проблема актуальна ... але шляхи її вирішення які?" А з іншого - самою природою мас-медіа - "четветого влади". Адже критика на словах, не підтверджена справою, є швидше ознакою слабкості, а не владних переваг. Прерогатива влади - розмова на рівних.
Що "Обозреватель" і має намір вживати в подальшому шляхом відкритих листів та офіційних запитів у державні органи як для більш повного висвітлення самих порушених проблем, так і для оприлюднення шляхів їх вирішення, оптимальних з точки зору держави.
Так, за результатами обговорення статті "Що таке ГМО і що таке погано" планується звернення з офіційними запитами до таких центральним органам виконавчої влади, як Кабінет Міністрів України; Міністерство охорони здоров'я України; Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Отримані відповіді згодом будуть опубліковані "Обозревателем" з метою донести до широких мас офіційні державні роз'яснення проблемних питань для їх подальшого практичного використання читачами на захист власних прав та інтересів.
Остаточні тексти запитів будуть складені через 7 днів після публікації статті з урахуванням Ваших коментарів.
Редакція інтернет-видання "Обозреватель"
Останнім часом абревіатура ГМО міцно тримається на слуху у всякого хоч мало-мальськи цікавиться власним здоров'ям.
Що ж це за ГМО таке і з чим його їдять?
А якраз їдять його практично з усім. Точніше - у всьому. Так само, як і практично в усьому п'ють. З харчових продуктів хіба тільки вода, сіль і сода ГМО поки не охоплені ..
ГМО - генно модифіковані організми - тобто ті з них, в геном яких додані елементи ДНК організмів сторонніх.
Таке пояснення досить мудро, але на прикладі все виявляється набагато простіше: для того, щоб, скажімо, пшеницю можливо було вирощувати в несприятливих умовах, їй імплантують чужорідний ген. Для вирощування в місцях холодних - ген полярної риби; в посушливих - ген скорпіона.
І хоча приготовлена ??згодом каша з такої пшениці до смаку не нагадує ординарну кашу з рибою або екзотичну кашу зі скорпіоном, її вплив на Поласувати таки знаходить нові нотки.
Якого характеру ці нотки - конструктивного або деструктивного - сперечаються до цих пір вчені різних країн і континентів.
Сперечаються недовго. Адже ГМО з'явилися всього лише наприкінці 80-х років минулого століття. А через майже десятиліття їх вже почали активно використовувати в харчовій промисловості. З того часу вчені-опоненти встигли зійтися лише в одному: для однозначних, а головне - підтверджених висновків про шкоду або користь ГМО часу потрібно ще дуже і дуже багато.
Поки ж, на рівні гіпотез, песимістами передбачається зв'язок вживання продуктів, вироблених з використанням ГМО з ризиками виникнення алергічних реакцій, негативного впливу трансгенів на репродуктивну функцію організму, а також формування стійкості організму до антибіотиків.
З перерахованого однозначно не доведено нічого, проте на даний момент директивою Європейського Союзу вже офіційно заборонені три види ГМО, стійких до антибіотиків. Як кажуть, "нету диму без вогню".
Загроза біологічного розмаїття планети в слідстві безконтрольного розповсюдження трансгенів у природі - питання спірне в тій же мірі. Однак, знову ж по закінченні всього півтора десятиліття їх широкого використання, встановлений світовий стандарт випадкового внесення трансгенів в продукт вже становить 0,9%.
А більш, начебто, нічого поганого в ГМО і немає ...
Он, наприклад, в США, на чию частку припадає 68% вирощуваних генетично змінених культур, ГМО визнані абсолютно безпечними, а згадка про них у маркуванні продуктів абсолютно не обов'язково.
Однак, і ЗАЗ, на чию частку припадає 100% вироблених автомобілів "Таврія ", також про свою продукцію кривого слова ніколи не скаже ...
У підсумку: з усієї цієї мізерної науково підтвердженою інформацією, рішення про користь або шкоду ГМО кожен повинен приймати сам для себе. А слідувати ухваленим рішенням, і покликане допомогти обов'язкове розміщення інформації про наявність або відсутність ГМО в продукті. В Україні з цього року - обов'язкова.
Отже, рішення прийнято? Тоді - ходімо за покупками.
Змоделюймо ситуацію:
Невеликі студентські посиденьки на відталої лавці в умовах ще не весняних температур, проте вже весняних і ваблять на природу запахів. Наш час (тобто криза присутній). Різностатева компанія. На відміну від жіночої аудиторії, чоловіки від цукерок да шоколадки до солодкій газованій воді не в захваті. Але й грошей більше, ніж на пиво з крабовими паличками немає, бо ще й на обіцяну додому борошно має вистачити.
"Підтримай вітчизняного виробника. Купуй українське! "-
чи не найпопулярніше з навіювань в Україні, поступається хіба що "мі варті найкращого". На щастя, в нинішньому столітті їх повне неспівпадання стало рідше. Хоча випадку з ЗАЗ "Таврія" це і не стосується ...
Але то - в машинобудуванні. У харчовій промисловості, здається, справа йде трохи краще.
Ось, наприклад "Рошен" з якістю Союзу. У тому числі і імпортер успішний. Може тому його шоколадні цукерки так дороги і на батьківщині. "Рачки" дешевше.
Хоча і ті й інші відносно використання при їх виготовленні ГМО - оповиті загадкової невідомістю. Але так подумаєш: та ні, пан Порошенко, шанована людина, до недавнього часу - і зовсім міністр закордонних справ, не може ж він обманювати народ! І на таких здогадах передбачається відсутність в його продуктах ГМО. Було б - попередив би. Зрештою, піклується ж він про ринок збуту і всередині країни. Не для того ж на посту міністра облітав країни "третього світу", щоб збувати там забраковану у Вітчизні продукцію! Тим більше, що на його ж тортах (дорогувато, відкладемо) маркування "без ГМО" вже присутня. Аналогія виникає сама собою. Беремо.
"А нам по фігу - ми не місцеві"
Шоколад. Білий, чорний, молочний. Треба взяти кілька видів, щоб усім догодити Беремо білий "Корона" і, скажімо ... білий і молочний "Світоч".
ГМО - ні натяку. Не в продукті, а на етикетці. Що ж, гаразд. І "Крафт Фудз", і "Нестле" походження не тутешні, про наших законах могли й не знати. Ми ж не знаємо, як у них там справа йде! Ось і вони, припустимо, не в курсі. Навіть шкода їх від цього трохи - адже штрафи їм, і нетямущим, платити доведеться ...
Цукерки є, шоколадка є, довершує жіночий набір солодкої газованою водою ... Скажімо, "Фантою". Беремо, вивчаємо ... У "Кока-Кола Беверіджіз" теж прізвище не наша. Дивимося: про ГМО все та ж загадкова невідомість. Краще було б не дивитися, не засмучуватися. Хоча чого засмучуватися? Включаємо логіку. На пластикових пляшках наклейка "без ГМО" присутня. На жерстяних банках - ні. Але ймовірність, що розливали в них з одного чана - велика. Логіка - голосує за. Інформація - утримується. Перемагає логіка, беремо.
Все, жіночі замовлення, виконані. Можна перейти до приємної частини.
Пивце. Візьмемо вже саме що ні на є наше, "Чернігівське". Хоча воно і від іноземної "Сан ІнБев", звичайно ... Невже ж і ці про ГМО не в курсі? Що ж, їм у Чернігові повідати про особливості українського ринку нікому? Нема кому!
Ну, в крайньому випадку, "Крафт Фудз", "Нестле", "Кока-Кола", "Сан ІнБев", це таки - не "Монсанто", "Сіджента", "Авентіс" у яких ГМО на ГМО їде і ГМО поганяє.
Погано тільки, що вітчизняний продавець не додивився, пропустив товар іноземця без маркування. Ну, та й його зрозуміти можна. Продавець адже і так шалено втомлюється по декілька разів вдень свої бирки переклевать з підвищеною ціною. За чужими бирками на продукції йому наглядати ніколи. Ось, якби він сам виробляв продукцію, тоді ...
А, ось! Крабові палички багато мереж супермаркетів призвичаїлися робити самі. Хоч і твердять повсюди, що крабові палички вже самі по собі Г * М * Про рідкісне, але до пива - дуже смачно. А в кризу - особливо. Так, "Фуршет" з однойменною торговою маркою нам пропонує ... з ГМО: без ГМО? не може бути! Все та ж невідомість! А що у "Фоззі", він же "Фора", він же "Сільпо" з власною торговою маркою "Премія"? І ці туди ж?!! Ну, це вже просто епідемія якась!
Якщо і в "Метро Кеш енд Керрі" з ТМ "Aro" те ж саме - тоді точно, епідемія. Ура! Не те ж саме! ... "Aro" крабових паличок не виробляє. А що він там виробляє? Ось, борошно. Без ГМО? Невідомо ...
А з крабовими паличками візьмемо все-таки "Премію". Пан Баленко людина шанована не менше пана Порошенка. Теж від нього обману не чекаєш. Не дарма ж він в Народній партії. Народна партія народ обманювати не повинна. От пан Пилипишин, вже міг би. Після виходу з Народної партії. Але інформація тут зрівнює рахунок, поступаючись логіці: чайна продукція пана Пилипишина якраз маркована на "відмінно".
Що ж, якщо навіть логіка підводить, може від крабових паличок і зовсім відмовитися? Адже за ті ж гроші можна взяти мойви замороженою. Просмажене умілими руками вона прямо разом з мовою проковтується!
З замороженою рибою у нас окремий випадок. Ця продукція без упаковки, отже про ГМО інформація повинна розміщуватися на цінниках продавцем ... Ой! Нету. Гаразд, все одно візьмемо. Просмажити з часничком - він будь ГМО заглушить ...
Часник у нас теж на вагу, не розфасований. І про те, чи належить глушити ГМО в рибі ГМом в часнику цінники продовжують вперто мовчати ... Так само як і всі інші цінники нефасованих товарів сектора фрукти-овочі. Безвихідь якась ...
Джентельмени вірять на слово
А як же хотілося все-таки бути абсолютно точно впевненим у відсутності ГМО в вибираєте продукт. Побачити короткий "без ГМО" - і бути впевненим на 100 відсотків.
Чи все-таки не на 100???
Обов'язкова-то маркування продуктів щодо присутсвия або відсутності в ній ГМО введена за принципом "спочатку поїхали, а потім заведеш"! Тому в Україні все ще не існує:
- реєстру ГМО;
- порядку реєстрації ГМО та отриманих з їх використанням продуктів;
- затвердженої методики визначення ГМО в продуктах;
- єдиного центру з контролю за ГМО.
З чого випливає, що приховати вміст у продукті ГМО все ще можливо. І наявний на продукції знак "без ГМО" може означати протилежне. Тому не дивно така велика кількість продуктів, їм забезпечених. До приведення у порядок (навіть можна сказати - до появи) чітко відпрацьованого механізму обліку та сертифікації ГМО споживач буде продовжувати фактично вірити на слово.
А виробнику і продавцю таких в умовах відсутності реального контролю, звичайно ж зручніше не нести ніякої відповідальності за сказану неправду (мітку "без ГМО" на ГМО-яка містить продукції), ніж нести за правду невимовну (відсутність міток)
А то ж відповідальність, хоч зле -бідна, а є ...
"Страшне" покарання
Чому худо-бідна? Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО" передбачає, звичайно, що за порушення у цій сфері відповідальність настає за повною: і цивільна, і адміністративна, і кримінальна.
Однак в умовах мізерного числа лабораторій, здатних виявити ГМО , і недостатності наукових досліджень у цій галузі навряд чи можна говорити про перспективи виявлення (доказовою) шкоди, зумовленої вживанням продукції з ГМО. Тому й про громадянської (майнової) відповідальності говорити реально навряд чи доводиться. Так само, як і про кримінальну.
Залишається одна, адміністративна.
За недостовірну інформацію або її відсутність така передбачена одразу двома законодавчими актами: Законом "Про захист прав споживачів" та Кодексом про адміністративні правопорушення. За Кодексом розмір відповідальності, звичайно, зовсім сміховинний - від 170 до 3 400 гривень. За Законом - від 85 гривень до 30% вартості прийнятої на реалізацію партії товару. Однак, якщо Кодекс суб'єктом відповідальності передбачає і продавця і виробника, то Закон - тільки продавця. Що, як ми бачимо, продавців мало лякає.
На перший погляд, розмір відповідальності, звичайно і справді не здорово лякаючий. Однак, якщо уявити що за кожну партію одного найменування продукту до бюджету буде йти в середньому: з виробника 1,5 тис.грн.; з продавця 1,5 тис.грн. плюс 30% вартості всієї партії, то за пару місяців активних перевірок бюджету, можливо, вдалося б окупити вибори і минулі президентські, і прийдешні місцеві.
До речі, березень на дворі, з початку року пару місяців вже пройшло.
Цікаво, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), на який покладено контроль за виробництво та реалізацію продукції без етикетки про зміст ГМО, за ці два місяці хоч когось притягнув до відповідальності? Або його службовці магазинів в робочий час не відвідують?
PS Описана вище "прогулянка з задоволенням і не без моралі" заснована на реальному шопінг 11.03.2010г. - 12.03.2010г., В ході якого були зроблені наступні покупки:
* продукти, куплені 12.03.10р. в магазині мережі "Сільпо" за адресою м.Київ, ул.Драйзера, 21:
- пиво "Чернігівське Біле" обсяг 0,5 л вироблено 06.02.2010г.;
- упаковка карамелі "Рачки Рошен" 250г проведена 23.01.2010г.;
- шоколад "Корона" білий пористий "масою 90г проведений 20.02.2010г.;
- шоколад "Світоч" молочний і білий "масою 100г проведений 16.01.2010г.;
- напій "Фанта апельсин" в жерстяній банці об'ємом 0,237 л проведений 27.01.2010г.;
- продукт "Крабові палички" 240г торгової марки "Премія" зроблено 20.01.2010г.
* Продукти, куплені 11.03.10р. в ТЦ "Метро Кеш Енд Кері" за адресою м.Київ, вул.Сабурова, 2А:
- борошно пшеничне, фасована 3кг торгової марки "Aro" проведена 03.03.2010г.;
* Продукти, куплені 12.03.10р. в магазині мережі "Фуршет" за адресою м.Київ, вул.Жилянська, 107:
- продукт "Крабові палички" 240г торгової марки "Фуршет" проведений 26.01.2010р.